При недостатньому проведенні захисних заходів проти бур’янів виробники зерна втрачають 10-20% урожаю, а на дуже засмічених площах ці втрати збільшуються в 1,5-2 рази. Дослідженнями встановлено, що при наявності 10 рослин однорічних бур’янів на 1 м2 урожай зерна пшениці знижується на 7-12%, а при 30-40 шт./м2 втрати становлять 30-35%.
Посіви озимої пшениці засмічують близькі до неї за біологічними циклами розвитку бур’яни. При наявності на 1 м2 10-15 рослин зимуючих бур’янів: кудрявця Софії або гірчиці польової осінньої популяції втрачається 3-4 ц/га зерна. На полях, де їх налічувалось 50-70 шт./м2 і більше, урожай знижувався на 5-7 ц/га. У посівах пшениці, забур’янених гірчаком степовим звичайним у кількості 15-25 пагонів/м2, втрати зерна сягали 11,8 ц/га.
Ще більшої шкоди завдає засміченість полів злісним, широко поширеним багаторічним бур’яном - осотом рожевим. Лише присутність у посіві однієї рослини осоту рожевого зменшує врожайність на 0,68 ц/га, а осоту польового - на 0,37 ц/га. За наявності 11 рослин осоту рожевого на 1 м2 втрати урожаю зерна пшениці становлять 20%, при чисельності 18-20 недобір зерна сягає 60-70%. При кількості 10 рослин волошки синьої, триреберника непахучого на 1 м2 посівів озимої пшениці врожайність знижується на 10,1%.
Виняткову агресивність виявляє підмаренник чіпкий, знижуючи врожайність зерна на 5% вже за наявності однієї рослини на 1 м2. Крім того, насіння підмаренника важко відчистити від зерна, внаслідок чого втрачаються товарні і насіннєві якості зерна. Шкідливість пирію у посівах озимої пшениці відмічають вже при наявності 5 шт./м2, що призводить до зменшення урожаю зерна на 5-6 ц/га.
Невід’ємною частиною технологій вирощування сільгоспкультур і підвищення культури землеробства є контроль бур’янів - одна з ланок системи заходів, спрямованих на збільшення виробництва і поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
За повідомленням НААН України стан посівів озимої пшениці у 2012 році характеризується: добрим - 23%, задовільним - 34%, слабким і зрідженим - 27%, без сходів - 16% площ. За таких умов в ослаблених і зріджених посівах з’явиться величезна кількість однорічних і багаторічних бур’янів (рис.1). Лише у разі формування стеблостою у кількості 450-500 шт./м? озима пшениця здатна пригнічувати практично усі бур’яни до рівня, при якому їй не потрібне хімічне прополювання.
Рис.1. Ступінь забур'янення посівів пшениці озимої
Різноманітні грунтово-кліматичні умови території України обумовлюють зональні відмінності в бур’яновій флорі посівів озимої пшениці. Поряд із загальнопоширеними бур’янами зустрічаються види, які притаманні певній зоні. Основними засмічувачами посівів озимої пшениці в основному будуть дводольні бур’яни, представлені родинами айстрових (Asteraceae), амарантових (Amaranthaceae), березкових (Convolvulaceae), гречкових (Роlуgоnасеае), губоцвітих (Labiaceae), капустяних (Brassicaceae), лободових (Chenopodiaceae), маренових (Rubiaceae), фіалкових (Violaceae), шорстколистих (Воrаgіnасеае), тощо.
Домінуватимуть в умовах Лісостепу такі види, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчак березковидний, гірчак шорсткий, берізка польова, підмаренник чіпкий, зірочник середній, мак дикий, редька дика, суріпиця звичайна, гірчиця польова, сокирки польові, метлюг звичайний, пирій повзучий.
У Західній частині Лісостепу і Поліссі поширення матимуть такі бур’яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчиця польова, капуста польова, суріпиця звичайна, редька дика, зірочник середній, фіалка польова, гірчак березковидний, гірчак шорсткий, глуха кропива пурпурова, метлюг звичайний, пирій повзучий. Основу весняного бур’янового угруповання посівів озимої пшениці становитимуть в умовах Степу такі бур’яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, сухоребрик Льозеліїв, кудрявець Софії, амброзія полинолиста, хрінниця крупковидна, гірчак степовий звичайний, гірчак березковидний, лобода біла, курай руський, кривоцвіт польовий, жовтушник розчепірений, мак дикий (табл. 1).
Таблиця. 1. Видовий склад бур'янів у посівах озимої пшениці у різних грунтово-кліматичних зонах
В таких умовах окремі гербіциди неспроможні ефективно контролювати не тільки всі, але й навіть основні найбільш шкідливі види. Зокрема, гербіциди інгібітори ферменту ацетолактатсинтази (АЛС) практично не впливатимуть на такий шкідливий бур’ян, як берізка польова (Convolvulus arvensis L.).
Це завдання можна вирішити при застосуванні бакових композицій препаратів. Однак при цьому слід враховувати, що до складу таких сумішей мають входити сполуки, строки застосування яких повністю збігаються; які при змішуванні не втрачають своєї токсичності; не вступають у хімічні реакції, тобто зберігають стабільність. Mожливе буде застосування бакових сумішей препаратів ауксиноподібних гербіцидів (АПГ) з гербіцидами інгібіторами АЛС, або комплексного препарату, який складається з інгібітора АЛС (флорасулам, 6,25 г/л) та АПГ (етил-гексиловий ефір 2,4-Д, 452,42 г/л) 0,4-0,6 л/га.
Гербіцид переважає інгібітори АЛС за ефективністю дії на такі стійкі види багаторічних бур’янів, як хвощ польовий (Equisetum arvense L.) та берізка польова. Цей препарат необхідно застосовувати за температурих не нижче 5°С та утримуватись від обробки посівів у разі можливості різкого зменшення температури, оскільки дія АПГ значно сильніше залежить від температури, ніж дія інгібіторів АЛС.
Найдоцільніше знищувати бур’яни системно і по можливості у більш ранні фази розвитку їхніх рослин. На посівах озимої пшениці таким сприятливим періодом є рання весна, коли рослини культури перебувають у фазі кущення і, відповідно, є найбільш стійкими до дії більшості гербіцидів. Рослини різних видів бур’янів, як зимуючих, так і ранніх ярих, перебувають у цей період у стадіях розеток або сходів: підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, пушняк канадський, рутка лікарська, ромашка непахуча, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий та інші. Присутні на посівах бур’яни ще не здатні затінювати культурні рослини і тим самим створювати для них режим енергетичного (світлового) голодування, яке позбавляє рослини здатності засвоювати елементи мінерального живлення і воду. До того ж, комплекс рослин бур’янів ще не встигає поглинути значних обсягів елементів мінерального живлення з грунту. Важливою є також та особливість, що практично всі види бур’янів на таких стадіях розвитку чутливі до дії гербіцидів.
Проведення обприскування посівів озимої пшениці у більш пізній період вегетації забезпечуватиме істотно нижчий рівень ефективності захисної дії гербіцидів через появу і наростання фактора фазової резистентності до них у рослин бур’янів.
В останні роки систематичне застосування гербіцидів для знищення дводольних бур’янів створило кращі умови для розвитку і розмноження злакових (однодольних) бур’янів. Сприяє кращому росту злакових бур’янів також зменшення висоти рослин нових інтенсивних сортів, обробка посівів ретардантами, високі дози азотних добрив. Унаслідок цього посіви масово забур’янюються злаковими видами бур’янів, особливо за недотримання вимог технології обробітку грунту.
Злакові бур’яни особливо великої шкоди завдають при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією, зменшуючи ефективність добрив, пестицидів, не даючи змоги повністю реалізувати потенціал технології. Як правило, ця проблема гостро постає у господарствах після 3-4-річного вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією, коли повністю знищуються у посівах дводольні бур’яни, а боротьба з однодольними не ведеться. Особливо сприятливі умови для масового поширення злакових бур’янів складаються за сівби зернових по зернових.
Якщо на деяких посівах зустрічається метлюг звичайний або пирій повзучий, то на цих площах необхідно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, що містять протизлаковий компонент. Ефективні проти злакових бур’янів, а також проти дводольних бур’янів гербіциди, на основі наступних діючих речовин: дикамби + хлорсульфурон, ізопротурон + дифлюфенікан, пендиметалін + ізопротурон, йодсульфурон-метил натрій, йодсульфурон-метил натрій + мезосульфурон-метил + дифлюфенікан; суміші гербіцидів на основі метрибузину, піноксадену і феноксапроп-п-етилу, просульфокарбу з гербіцидами на основі сульфонілсечовини.
Хімічний метод вважається обгрунтованим, якщо агротехнічні заходи захисту від бур’янів не знижують забур’яненість до економічно невідчутного рівня. Економічні пороги шкідливості бур’янів і доцільність застосування гербіцидів відображає рівень забур’яненості на конкретну дату або фазу рослин пшениці і змінюються залежно від строків проведення обліків. На посівах озимої пшениці при осінніх обліках забур’яненості по ступеню проектного покриття економічний поріг шкідливості дорівнює 3%. Поріг доцільності застосування гербіцидів - 5%. Весною в кінці фази кущіння ці показники становлять відповідно 5 і 10%. У практичних цілях слід враховувати економічний поріг на початку проведення обробок гербіцидами. Орієнтовні економічні пороги шкідливості бур’янів у посівах озимої пшениці сягають: для малорічних - 16,0 рослин/м?, для багаторічних - 2,0 рослини/м?.
Асортимент гербіцидів має формуватися з урахуванням грунтово-кліматичних умов кожного конкретного регіону, ситуації, що сформувалася у сільськогосподарському виробництві.
Для контролювання бур’янів посіви озимої пшениці обприскують гербіцидами з нормою витрати робочого розчину 70-300 л/га залежно від типу обприскувача: при використанні агрегатів типу ОП - 200-300 л/га, при Spray Cup - 70-100 л/га. Препарати та норми їх витрати добирають з урахуванням видового складу, чисельності бур’янів та фази бур’янів на момент обробки (табл. 2).
Таблиця 2.
КОМЕНТАР
«Компанія «Агробонус» та представники регіональних управлінь у кожному конкретному випадку орієнтують своїх партнерів у виборі будь-яких засобів захисту рослин, а це є важливою допомогою клієнтам у консультаційному супроводі контракту.
Загального рецепту захисту рослин від бур’янів немає, оскільки тільки 50-60% посівів озимих культур в Україні у доброму та задовільному стані, водночас 40-50% площ потребуватимуть посилених та вибіркових заходів щодо боротьби з однорічними та багаторічними бур’янами, адже зріджені посіви не зможуть бути продуктивними без правильної системи захисту гербіцидами.
В усіх природнокліматичних зонах очікується інтенсивний розвиток дводольних бур’янів усіх родин, особливо слабо чутливих до більшості гербіцидів. Тому в основному будуть актуальними та ефективними бакові суміші. На нашу думку, особливу увагу варто приділити оптимально раннім фазам розвитку бур’янів, під час яких гербіциди в бакових сумішах з різноманітними діючими речовинами широкого спектру дії можуть бути найбільш ефективними. Причому ці фази повинні співпасти з фазою кущення озимих, коли найменше проявляється фітотоксичність гербіцидів. Також необхідно застосовувати, залежно від особливостей технології вирощування та сівозміни, гербіциди для боротьби зі злаковими бур’янами на посівах зернових.
У нашому асортименті гербіцидів з активно діючими компонентами проти всього комплексу бур’янів достатньо. Головне для досягнення успіху - незалежно від зони вирощування правильно оцінити стан конкретного поля: і вирощуваної культури, і густоти, і ботанічний склад бур’янів, і грунту, агрофону, температурний режим та багато інших факторів… Однозначних відмінностей щодо популярності та ефективності гербіцидної групи немає, і ми не рекомендуємо якісь визначені ЗЗР.
Кожне поле будь-якого регіону - це як прикладна математика, що потребує індивідуальних рішень у конкретних умовах. Необхідна технологія з урахуванням усіх особливостей ситуації та виняткового професіоналізму агронома та консультанта, і не можна говорити про популярність того чи іншого препарату, головне, що фахівці нашої компанії можуть дати консультації при будь-яких складнощах щодо застосування знайомих та нових ЗЗР, розроблених мультинаціональними виробниками. У нашому асортименті нема неефективних гербіцидів - головне правильно вибрати їх для застосування окремо чи у баковій суміші. Будь-яка проблема будь-якого поля вирішується тільки комплексно, за допомогою ретельного аналізу та отриманого досвіду».
