Нова парадигма розвитку агробізнесу
З кожним роком стає зрозуміло, що глобальні кліматичні зміни несуть загрозу сталому розвитку агробізнесу, підвищуючи ризики втрати врожаю та суттєвого зменшення його дохідності. Ефективно розв’язати ці проблеми має нова концепція кліматично оптимізованого сільського господарства (англомовний варіант — Climate Smart Agriculture, CSA), яку свого часу запропонувала Міжнародна організація із сільського господарства та продовольства ООН (FAO) і була підтримана в багатьох країнах світу.
Якщо точніше розглядати вказану вище концепцію, то вона передусім поєднує шляхи розв’язання двох найважливіших глобальних проблем сучасності — зміни клімату та гарантування продовольчої безпеки світу. Також кліматично оптимізований підхід до розвитку сільського господарства спрямовано на забезпечення таких напрямів діяльності:
• суттєве зростання продуктивності агропродовольчих систем;
• підвищення рівня сталості й зменшення волативності виробництва сільськогосподарських культур до змін клімату;
• мінімізації викидів небезпечних парникових газів і перехід до вуглецевої нейтральності агробізнесу.
Волативність агробізнесу
Одним із наслідків впливу кліматичних змін на сталий розвиток аграрного сектору є досить помітне зростання рівня варіації виробництва основних сільськогосподарських культур. Якщо аналізувати дані з 2015-го по 2020 роки, то можна побачити досить суттєве коливання середньорічного виробництва по окремих сільськогосподарських культурах. Зокрема, найвищий рівень варіації спостерігався за виробництва цукрових буряків — 20,4%. Досить помітною є мінливість виробництва соняшнику — 10,8%, культур плодових і ягідних — 9,8% та зернових культур — 8,3%. Порівняно стабільним за аналізований період було тільки виробництво культур овочевих — 2% та картоплі — 4,1% (табл. 1).
Таблиця 1. Волативність аграрного виробництва в усіх категоріях господарств України
Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Водночас за досліджуваний період спостерігається тенденція скорочення виробництва цукрових буряків і культур плодових і ягідних. Середньорічні темпи зменшення виробництва цих культур відповідно становили 2,4 і 1,23%. Найбільше зростало виробництво соняшнику — щорічно відбувався приріст на 3,23%. На основі проведених підрахунків можна побачити, що за останні роки виробництво зерна коливалося в межах ±5,5 млн тонн від середньорічного показника 66,4 млн тонн, а по соняшнику, відповідно, 4,1 млн тонн за середньорічного показника 13,3 млн тонн. Значною мірою це зумовлено високою мінливістю середньої врожайності сільськогосподарських культур, особливо соняшнику (табл. 2). Саме цей чинник поряд із рентабельністю зумовлює зростання посівних площ під соняшником. Адже агробізнес таким чином намагається додатково перестрахуватися від щорічного коливання врожайності вирощування соняшнику через нестійкі погодно-кліматичні умови.
Таблиця 2. Волативність рівня продуктивності (урожайності) аграрного виробництва в усіх категоріях господарств України
Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Загалом на території більшості регіонів України в останні роки спостерігається досить інтенсивне підвищення температури. Унаслідок цього за окремими експертними оцінками потребують тою чи іншою мірою поливів близько 90% посівних площ, які використовують для сільськогосподарського виробництва. І проблема не лише в дефіциті вологи, а й у нерівномірному розподіленні її як по регіонах, так і в критичні періоди для розвитку та вегетації рослин. Без масштабного відновлення іригаційної системи вітчизняне сільське господарство може зазнати в найближче десятиліття значних економічних втрат унаслідок підвищення рівня волативності виробництва через вплив глобальних кліматичних змін.
Основні принципи кліматично оптимізованого агробізнесу
Перехід до кліматично оптимізованого агробізнесу містить основні заходи з адаптації сільського господарства до зміни клімату, які мають бути спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності господарств, а в наукових дослідженнях має надаватися пріоритет розвитку біотехнологій і селекції. Також повинні спрямовуватися зусилля на підвищення рівня ефективності водокористування. Науково обґрунтоване ведення кліматично орієнтованого сільського господарства має бути орієнтоване на суттєве підвищення продуктивності агробізнесу, а також його стійкості до зовнішніх глобальних чинників, пов’язаних із впливом зміни клімату на основі впровадження інноваційних технологій зрошення.
За даними досліджень підприємства України останніми роками активно розширювали площі під политими землями. Якщо 2015 року политі землі під зерновими культурами становили 108,9 тис. гектарів, то 2020 року вже 188,5 тис. Зростання — майже 173%. По соняшнику, відповідно, площі зросли із 48 тис. гектарів до 72,1 тис. Зростання — майже 150% (таблиця 3).
Таблиця 3. Аналіз динаміки виробництво культур сільськогосподарських на политих землях (підприємства України)
Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики; позначки –; к/c стосуються відсутності інформації або вона не може бути показана
Загалом найвищий ефект від поливу можна отримати за вирощування овочевих культур — близько 33 т/га та картоплі — 10,5 т/га (рис. 1). По інших культурах теж прибавка є досить суттєвою.
Рис. 1. Аналіз багаторічних даних (2015–2020) ефективності вирощування основних сільськогосподарських культур на политих землях підприємств України за показником середньої врожайності
Джерело. Власні розрахунки автора за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Таким чином, інноваційна парадигма кліматично оптимізованого ведення агробізнесу — це переорієнтації агропродовольчих систем у напрямі інноваційного та здебільшого вуглецево нейтрального виробництва та впровадження технологій вологооптимізованого крапельного зрошення.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-
дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
