Іван МАРКОВ,
Визначення стану життє-здатності рослин озимого ріпаку в кожному конкретному господарстві і на кожному конкретному полі проводять, використовуючи для цього монолітний метод.
Життєздатність рослин визначається за інтенсивністю та особливостями відростання меристемної тканини з точки росту рослин впродовж 2-3 діб. Для цього в полі відбирають із двох суміжних рядків озимого ріпаку грунтові моноліти (зразки) з таким розрахунком, щоб у кожному налічувалося не менше 10 рослин.
Вирубані моноліти переносять у тепле приміщення для їх відтавання при кімнатній температурі. Після відтавання грунту ножицями вкорочують корені рослин до 5 см у довжину від його головки. На відстані 2 см від кореневої шийки зрізують і листки. Кожну рослину поміщають у пластиковий чи інший посуд, на дні якого знаходиться товстий шар зволоженого фільтрувального паперу або вати. Рослину з посудом загортають у поліетиленовий пакет для створення 100% вологості повітря і витримують у приміщенні за температури 24-260С.
Аналіз і підрахунок життє-здатних рослин проводять через 36 годин. У живих рослин у результаті приросту меристеми з’являються паростки, довжина яких у центрі розетки сягає 1,5-2 см і більше. Якщо рослини відросли на 0,5-1 см, вони мають понижену життєздатність. Після відновлення весняної вегетації, за настання несприятливих погодних умов, такі рослини в стресових ситуаціях швидко гинуть. У загиблих рослин утворення паростків не спостерігається.
По закінченню аналізу підраховують відсоток загиблих рослин від загальної кількості рослин у зразку і приймають рішення щодо пересіву площі ярими культурами. В зонах високого ризику вимерзання озимого ріпаку слід надавати перевагу високопродуктивним гібридам підвищеної зимостійкості.
Для вчасного виявлення початкової стадії розвитку хвороб на рослинах озимого ріпаку навесні та вжиття ефективних захисних заходів щодо обмеження їх шкідливості необхідно систематично проводити моніторинг хвороб у посівах ріпаку. Оскільки більшість хвороб розвиваються одночасно, то обстеження ріпакових полів слід проводити у відповідні періоди вегетації рослин. Розташування облікових майданчиків на полі визначають методом рендомізації (табл. 1).
Таблиця 1. Строки і методи обліку основних хвороб озимого ріпаку навесні
При виявленні на рослинах снігової плісняви і бактеріозу коренів найбільш ефективними заходами з обмеження поширення та зниження шкідливості цих хвороб є ранньовесняне підживлення рослин азотними добривами (накраще аміачною селітрою).
Ранньовесняне підживлення проводять твердими азотними туками або баковою сумішшю Rost-Концентрат (1 л/га) і КАС (30 л/га), з нормою витрати робочого розчину 300 л/га.
Весною за встановлення середньодобової температури 70С позакореневе підживлення рослин азотом слід поєднувати з проведенням захисних заходів проти шкідників і хвороб. Для проведення цього заходу готують бакову суміш: Rost-Концентрат (0,75-1,0 л/га), КАС (15,0 л/га), мікроелементи, особливо бор (0,5 кг/га) і один із рекомендованих інсектицидів, фунгіцидів і біопрепаратів.
Слід пам’ятати, що за дефіциту бору в грунті знижується стійкість рослин до інфекційних хвороб і низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків, точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.
Із біопрепаратів для проведення позакореневого підживлення ріпаку з метою підвищення урожайності і стійкості рослин до хвороб рекомендовані: Азотофіт, р. (50 мл/га), біодобриво Агро-Бак-Плюс, р. (1-2 л/га), біодобриво Ембіко, р. (1-5 л/га), Біокомплекс-БТУ, р. (0,3-3,0 л/га), Фітоцид, р (0,5-0,6 л/га).
На зріджених посівах озимого ріпаку навесні для оптимізації габітусу рослин (максимальне формування стручків на одиницю площі поля) при висоті рослин 20-30 см та проти вилягання рослин проводять обприскування комбінованим регулятором росту рослин Карамба Турбо, р. к. (0,7-1,4 л/га). Проведення цього заходу є ефективним також проти альтернаріозу і фомозу. Для запобігання вилягання рослин можна скористатися також регуляторами росту рослин - Берегиня, в. р.к. (2,0 л/га), Меквалан 750, в. р.к. (1,0-2,0 л/га), Модуль, в. р.к. (2,0 л/га), Ретацел Екстра R 68, в. р. (до 6,0 л/га), Сінхроні SL, р. к. (1,0-2,0 л/га), Стабілан 750 SL, р., (1,5-2,0 л/га), Хлормеквид, в. р.к. (1,5-2,0 л/га).
Хімічний захист озимого ріпаку навесні проти хвороб доцільний у фази розвитку рослин ЕС 33 (початок бутонізації) - ЕС 57 (видовження квітконіжки, закінчення бутонізації) проти несправжньої борошнистої роси при уражені рослин понад 10% і розвитку вище 1%, за умов високої вологості та середньодобової температури повітря 8-150С; проти альтернаріозу, фомозу при уражені рослин до 30% і розвитку понад 5%, за умов високої вологості, частих атмосферних опадів і температури повітря вдень 15-240С та вночі 12-180С; проти циліндроспоріозу - при уражені рослин понад 30% і розвитку вище 1%, високій вологості повітря або тривалому знаходженню крапель води на рослинах, частих дощів з вітром, випаданні рясних рос у нічні години і середньодобової температури повітря 10-150С; проти білої і сірої гнилі - в роки з теплою та вологою погодою (температура 17-260С, відносна вологість 80-100%, часті дощі, загущені посіви).
На посівах ріпаку проти хвороб використовують фунгіциди, наведені в таблиці 2.
З метою підвищення технічної ефективності фунгіцидів і насіннєвої продуктивності рослин до робочих суспензій чи емульсій добавляють один із регуляторів росту рослин: Агростимулін, в. р. (10 мл/га), Атонік Плюс, в. р. (0,2-1,2 л/га), Біоглобін, в. с. (1,0 л/га), Біолан, в. с.р. (10 мл./300 л води/га), Біосил, в. р., (10 мл./300 л. води/га); Вермийодіс, в. р. (5,0-6,0 л/га), Вегестим, р. к. (0,4 л/га), Вермістим Д, в. р. (7-12,0 л/га); Вимпел, р. (300-500 г/га), Домінант, в. с.р. (20 мл/га), Екостим, в. с.р. (12,5-25,0 мл./га), Ноостим, в. р. (0,3 л/га), Редостим, р. (50 мл./га), Трептолем, в. с.р. (10 мл./га), Стабілан 750 SL, р., (1,5-2,0 л/га).
Проти пліснявіння, білої і сірої гнилей ефективним заходом є своєчасне збирання урожаю, за необхідності проведення десикації посівів, ретельна очищення і сушіння насіння.
На забур’янених посівах, за неодночасного дозрівання рослин, з метою зниження ураження насіння збудниками альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріо зу, сірої і білої гнилей, передзбирального підсушування рослин і збирання врожаю при базовій вологості насіння 8-10%, для можливості проведення прямого комбайнування посівів застосовують десиканти.
Посіви ріпаку обприскують десикантами при пожовтінні та побурінні 70-75% стручків у культури одним із препаратів: за 6-7 днів до початку збирання урожаю - Десикант, р. к. (2,0-3,0 л/га), Дикват-стар, р. к. (2,0-3,0 л/га), Реглон Супер 150 SL, в. р.к. (2,0-3,0 л/га), Суховій, в. р. (1,5-2,5 л/га); за 10 днів до початку збирання урожаю - Баста 150 SL, р. к. (2,0-2,5 л/га); за 14 днів до початку збирання урожаю - Гліфоган 480, в. р. (3,0 л/га), Вулкан Плюс (3,0 л/га), Домінатор 360, р. к. (3,0 л/га), Домінатор мега, в. р. (2,0 л/га), Екстраклін, в. р. (2,4 л/га), Клінік, в. р. (3,0 л/га); Клінік Дуо, в. р. (3,0 л/га), Райдон, в. р. (3,0 л/га), Раундап Екстра, в. р. (2,6 л/га), Раундап Макс, в. р. (2,4 л/га), Ричард, в. р. (3,0 л/га), Суперклін 480, р. к. (3,0 л/га).
З метою призупинення розвитку хвороб та запобігання передзбирального розтріскування стручків, що суттєво зменшує втрати врожаю, прискорення дозрівання і доведення насіння у стручках до 8-10% вологості, економії витрат на проведення додаткового післязбирального сушіння, підвищення якості отриманого урожаю за 2-3 тижні до збирання культури, коли нижні стручки набули жовто-зеленого чи жовтого кольору і ще не втратили своєї еластичності) проводять обприскування посівів препаратами-стікерами (склеювачі, плівкоутворювачі): Нью Філм 17 (0,7 л/га); Еластиком (0,8-1,0 л/га). Обробку посівів ріпаку цими препаратами можна поєднувати з десикацією рослин і проводити при різних способах комбайнування культури. Норма витрати робочої рідини при авіаційному застосуванні 50-100 л/га, при наземному обприскування 300-400 л/га.
Проти псування насіння у результаті розвитку хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, біла і сіра гнилі) вологість товарного насіння перед закладанням на зберігання доводять до 7-8%, насіннєвого - до 8-10% і зберігають за температури не вище 10-150С. Заорювання або приорювання післязбиральних рослинних решток суттєво знижує запас інфекції у грунті.
Своєчасне і якісне виконання цих заходів істотно обмежує поширення і розвиток захворювань, зводить до мінімуму використання на ріпаку хімічних засобів захисту, знижує собівартість отриманої продукції, оздоровлює довкілля.
