Впровадження у виробництво високопродуктивних стійких до хвороб сортів. Серед районованих сортів льону-довгунця високою польовою стійкістю до більшості поширених хвороб характеризуються сорти: Бінго, Каолін, Рушничок, Сіверський, Усівський, Чароїд; сорти льону олійного: Аквамарин, Водограй, Дунай, Живинка, Запорізький богатир, Ківіка, Парус, Світлозір, Симпатик, Славний.
Дотримання науковo-обгрунтованої сівозміни. Повертають льон на попереднє поле не раніше, ніж через 6-7 років. За частого вирощування на одному полі настає «льоновтома» ґрунту, знижується або повністю гине врожай льону внаслідок нагромадження в ґрунті збудників фузаріозу, антракнозу, поліспорозу, іржі, бактеріозу.
Дотримання просторової ізоляції між товарними і насіннєвими посівами льону не менше 0,5 км, що суттєво знижує можливість заносу аерогенної інфекції багатьох збудників захворювань з товарних посівів.
____________________
У випадку використання в якості попередника багаторічних бобових трав категорично забороняється на їх посівах проводити розстилання соломи для виготовлення трести
____________________
Кращими попередниками льону-довгунця є озима пшениця по пласту багаторічних трав або ярі зернові після удобрених просапних культур, які сприяють підвищенню врожайності волокна, його якості, покращенні фітосанітарного стану посівів. У випадку використання в якості попередника багаторічних бобових трав категорично забороняється на їх посівах проводити розстилання соломи для виготовлення трести, тому що цей захід сприяє наростанню інфекційного навантаження збудників хвороб в ґрунті у вигляді подрібнених уражених рослинних решток. Кращими попередниками льону олійного є багаторічні трави, озимі зернові, зернові бобові культури, просапні та ін. Льон є добрим попередником для зернових культур. Льон не слід сіяти після ріпаку та після соняшника, які уражуються спільними збудниками хвороб.
Найбільш придатними для вирощування льону-довгунця є добре окультурені середні суглинкові ґрунти з незначною опідзоленістю. Оптимальна реакція ґрунтового розчину слабокисла (рН 5,9-6,5). Кращими ґрунтами для льону олійного є чорноземи і каштанові. На таких ґрунтах ураження рослин фузаріозом, антракнозом та іншими хворобами є мінімальним. Обов’язкове вапнування кислих ґрунтів. Його проводять шляхом внесення ½ норми, але на легких піщаних ґрунтах ¼ норми від розрахункової по гідролітичній кислотності. Цей захід істотно знижує ураження рослин фузаріозним в’яненням, антракнозом, поліспорозом. Але слід пам’ятати, що великі дози вапна сприяють розвитку бактеріозу.
У зв’язку з слаборозвиненою кореневою системою льон потребує проведення якісного основного і передпосівного обробітку ґрунту. Після стерньових попередників ґрунт обробляють за типом напівпару (зяблева оранка після збирання попередника і 2-3 культивації по відростання бур’янів) або за типом поліпшеного зябу (лущення стерні, зяблева оранка). За такого обробітку ґрунту знищуються на лише бур’яни, але і суттєво знижується в ґрунті інфекційне навантаження багатьох збудників хвороб. Ретельне загортання післяжнивних решток сприяє швидкій їх мінералізації, руйнуванню спочиваючих структур патогенів.
Весняний обробіток ґрунту складається з передпосівного обробітку ґрунту комбінованими ґрунтообробними агрегатами типу Європак, Резидент, Кардинал та ін., які за один прохід добре розпушують, ущільнюють і вирівнюють поверхню ґрунту.
Правильне внесення збалансованих норм мінеральних добрив. Дози NРК встановлюють згідно з картограмою, попередника і запланованого врожаю, а також з урахуванням біологічних особливостей сортів та їх чутливості до умов живлення. Для формування вирівняного стеблостою льону більш переважне внесення добрив під зяблеву оранку. Надмірне живлення льону азотом призводить до вилягання рослин і інтенсивного їх ураження іржею, антракнозом. Надмірні дози фосфору сприяють ураженню рослин побурінням, бактеріозом. Збільшені норми калію сприяють формуванню довгого волокна і його якості, зменшують ураження рослин фузаріозом, іржею, септоріозом.
Ефективним заходом проти бактеріозу є внесення борних добрив (0,3-1,5 кг/га), які покращують вуглеводний режим живлення рослин, а також сульфат цинку (1,0 кг/га); сульфат міді (3,0 кг/га).
Проти насіннєвої інфекції збудників хвороб антракнозу, фузаріозу, септоріозу, поліспорозу, крапчастості та інших проводять зволожене протруєння ( 3-5 л води на 1 т насіння) або інкрустацію насіння препаратами на основі діючих речовин: карбоксину + тираму, в.с.к.: (Вітавакс 200 ФФ, 1,5-2,0 л/т); флудіоксонілу, тн. (Максим 025 FS, 1,0 л/т); флутріафолу + тіабендазолу, к.с. (Вінцит 050 CS, 1,5-2,0 л/т) або біопрепаратом Псевдобактерін -2, в.р. (1 л/т). Для підвищення стійкості рослин до хвороб і підвищення врожайності в робочий розчин протруйника додають мікроелементи: борну кислоту (1,3-1,5 кг/т), молібденовокислий амоній і сульфат цинку (по 2 кг/га), сульфат міді (1-2 кг/т).
Для мобілізації важкодоступного фосфору з ґрунту насіння обробляють біопрепаратом Альбобактерин, р. (150 мл на ґектарну норму насіння).
Сівбу льону-довгунця слід проводити в оптимальні строки. Його сіють вузькорядним способом, коли температури ґрунту на глибині 10 см досягає 7-8°С. Найкращий період сівби льону олійного — після завершення сівби ярої пшениці та вівса або, коли температура ґрунту на глибині 5 см прогріється до 10-12°С. Встановлено, що при ранніх строках сівби рослини більш інтенсивно уражуються збудниками антракнозу, крапчастості, поліспорозу, а за пізніх — суттєво зростає ураження рослин іржею, пасмо, фомозом. Доведено, що рослини на розріджених посівах сильно уражуються поліспорозом, загущені — антракнозом, фузаріозом.
При з’явленні ґрунтової кірки до появи сходів її руйнують легкими боронами (кільчасто-шпоровими котками; ротаційною бороною) упоперек напряму рядків, що знижує ураженість рослин кореневими гнилями, фузаріозом.
За прогнозу інтенсивного розвитку антракнозу, іржі, фузаріозу, побуріння та інших хвороб у фазу „ялинки” (висота рослин 3-10 см) проводять профілактичне обприскування посівів льону препаратом на основі діючої речовини: беномілу, зп. (Фундазол, 1,0 кг/га). В робочу суспензію фунгіциду слід добавляти борну кислоту (0,3-1,0 кг/га), сульфат цинку (0,5 кг/га), молібдат амонію (0,5 кг/га). Для захисту посівів льону від грибних і бактеріальних хвороб можна використати біопрепарат Псевдобактерін-2, в.р. (0,5 л/га).
За виявлення осередків льонової повитиці — знищення її викопуванням.
____________________
Збирання насіннєвих посівів здійснюють у фазі жовтої стиглості, коли кількість зелених коробочок не перевищує 5%
____________________
Для прискорення дозрівання рослин за несприятливих умов, полегшення механізованого збирання засмічених посівів льону, зменшенню втрат насіння, зниження ураження рослин сірою і білою гнилями, ураження насіння пліснявінням, крапчатістю та іншими хворобами проводять десикацію посівів за 7 днів до збирання врожаю у фазі ранньої жовтої стиглості рослин дозволеними десикантами: Реглон Супер 150 SL, р.к. (2,0-3,0 л/га); Реглон Спектрум 150 SL, р.к. (2,0-3,0 л/га); Ретро 150 SL, р.к. (2,0-3,0 л/га).
Збирання товарних посівів льону довгунця проводять через 2-3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, коли половина коробочок — бурі і жовто-зелені. Збирання насіннєвих посівів здійснюють у фазі жовтої стиглості, коли кількість зелених коробочок не перевищує 5%. Льон олійний збирають у фазі повної стиглості насіння, коли стебло стає сухим буро-коричневого кольору, а майже 75-80% коробочок на стеблі стають жовті, жовто-коричневі або буро-коричневі в залежності від погоди та сорту льону. Вологість насіння повинна бути в межах не більше 12–13%.
З метою обмеження джерела інфекції багатьох збудників хвороб та резервації шкідників обов’язково проводять зяблеву оранку поля з ретельним загортанням післяжнивних решток, що сприяє швидкій їх мінералізації.
Іван МАРКОВ, професор НУБіП України
