Вагомі переваги
Одним із ефективних варіантів вирішення цієї проблеми є підбір культур, які відзначаються високою урожайністю і посухостійкістю. Саме такими є соргові культури, оскільки мають багато переваг порівняно з іншими зерновими з погляду вирощування, зберігання і використання. Доцільність вирощування сорго зумовлена його високою продуктивністю та універсальністю застосування.
Сорго належить до найбільш посухостійких культур. Серед польових культурних рослин майже немає рівних йому за здатністю протистояти тривалим і жорстким посухам. Рослина характеризується низьким транспіраційним коефіцієнтом. Сорго без значних пошкоджень може переносити високу температуру повітря та ґрунту. Листя не потерпає від сильного сонячного нагрівання і не витрачає на своє охолодження зайвої вологи посиленим випаровуванням, що характерно для більшості рослин. Транспіраційний коефіцієнт, тобто кількість води, яку випаровує рослина в процесі утворення одиниці маси сухої речовини, у сорго невисокий - 300 (кукурудзи - 338, пшениці - 513, гороху - 730). Якщо в ґрунті є хоча б трохи вологи, то сорго продовжує рости, незважаючи на сильну спеку і сухість повітря, мало страждає від суховіїв. Коли ж ґрунт пересихає, то рослини здатні впадати в анабіоз, а після випадання дощу вони знову починають добре рости і розвиватися.
Сорго вирощують на зерно, зелений корм, сіно, силос, сінаж, з нього виготовляють трав’яне борошно, гранули, брикети, віники тощо. Цукрове сорго йде не тільки на корм худобі, але це й сировина для отримання цукрового сиропу та етанолу. Різноманітне використання стало основою популярності сорго в багатьох країнах світу.
Особливості насінництва сорго вивчалися в ДУ Інститут сільського господарства степової зони. Метою досліджень було вивчення перспектив і обсягів виробництва насіння сорго та особливостей його вирощування. Завдання досліджень - аналіз динаміки посівних площ сорго в Україні та прогноз на майбутнє; згідно з розрахованими даними визначити потребу в насінні; з’ясувати забезпеченість сортами і гібридами виробництво; розробити рекомендації щодо технології вирощування насіння сорго.
П’яте місце в світі
Сорго посідає п’яте місце в світі серед зернових культур після кукурудзи, пшениці, рису, ячменю. За останні 50 років посівні площі під сорго в світі збільшились на 60 %. Його вирощують понад 80 країн світу на площі майже 50 млн га. Головними виробниками зерна сорго є США - 10,0 млн т, Нігерія - 10,5, Індія - 7,8, Мексика - 5,5, Судан - 4,2, Китай - 2,3, Аргентина - 2,2, Австралія - 2,0, Бразилія - 1,9 млн т.
Середня урожайність зерна сорго в світі становить 1,5–2,0 т/га. Високі врожаї отримують в США - 4,2–4,3 т/га (на площі 3,1–4,9 млн га) та Китаї - 4,0–4,5 т/га (на площі 1,3 млн га). У деяких країнах Європи, з високою культурою землеробства, цей показник досягає 4,0–5,0 т/га (Франція - 4,2; Іспанія - 5,3 т/га).
В Україні сорго в основному вирощують у південних і центральних областях. За період з 1950 по 1987 рр. його посівна площа зросла з 6,6 тис. до 93,5 тис. га. В 1989–1990 рр. посіви скоротились до 26,1–26,9 тис., а в 1993–1997 рр. - до 5,4–10,4 тис. га. Починаючи з 2003 р., площі під зерновим сорго в Україні збільшилися із 22,9 тис. до 146,2 тис. га в 2013 р. (табл. 1), а валовий збір зерна - з 24 тис. до понад 250 тис. т. Середня урожайність зерна варіювала від 1,29 т/га у 2003 р. до 2,68 т/га в 2005 р. Суттєвих змін зазнала площа посіву в зоні Степу, так, у 2011 р. вона становила 68,0 тис. га, в 2012 р. - 160,4 тис. га, а в 2013 р. - 134,3 тис. га. Особливо це стосується Одеської (2011 р. - 13,0; 2012 р. - 30,3; 2013 р. - 21,6 тис. га), Миколаївської (13,1; 42,5; 28,2 тис. га відповідно) та Дніпропетровської областей (8,9; 20,9; 17,0 тис. га відповідно).
Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що посівні площі зернового сорго в Україні за останні півстоліття значно коливались. Але зміна клімату, скорочення посівних площ ячменю (2009 р. - 4993,5 тис. га, 2013 р. - 3213,0 тис. га), особливо в степовій зоні (2009 р. - 2935,2 тис. га; 2013 р. - 2022,1 тис. га), оптимізація сівозмін за рахунок скорочення площ соняшнику дають підстави прогнозувати зростання площ під зерновим сорго в майбутньому. Планується до 2020 р. розширення посівних площ зернового сорго в Україні до 400 тис. га (табл. 1).
Таблиця 1. Посівна площа зернового сорго по регіонах України (2011–2020 рр.)
Аналіз динаміки посівних площ цукрового сорго ускладнюється тим, що його не подають окремо до державної статистичної звітності. За обсягами реалізації насіння можна зробити висновок, що в Україні цукрове сорго висівають на площі близько 15–20 тис. га. З тієї ж самої причини зовсім неможливо простежити динаміку посівних площ віничного сорго, суданської трави та сорго-суданкових гібридів.
Природно-кліматичні умови зони Степу є сприятливими для збільшення посівних площ соргових культур. Значна частина Степу зосереджена в зоні, де випадає менше 400 мм опадів, а сума активних температур є оптимальною (2900–3500 °C) для їх вирощування.
Сорти та гібриди сорго
Однією з умов збільшення площ під сорго є забезпечення господарств насінням нових високоврожайних сортів та гібридів. На 2013 р. в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, зареєстровано 84 сорти і гібриди соргових культур, з них 55 вітчизняної селекції, з яких 23 створені в Інституті сільського господарства степової зони (ІСГСЗ), в т. ч. 7 - сорго зернового, 2 - соризу, 2 - сорго віничного, 4 - сорго цукрового, 3 - сорго суданського, 5 - сорго-суданкових гібридів (табл. 2).
Таблиця 2. Кількість сортів і гібридів соргових культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2013 р.
На сьогодні виробництву пропонуються наступні сорти та гібриди селекції Інституту сільського господарства степової зони: зернове сорго - Ковчег, Дніпровський 39, Лан 59, Вінець, Генічеський 209, Дніпрельстан, Краєвид; сориз - Самаран 6, Тразерко; сорго віничне - Карликове 45, Красень; сорго цукрове - Довіста, Троїстий, Силосне 42, Сиваський 85; сорго суданське - Голубівська 25, Дніпровська 54, Білявка; сорго-суданкові гібриди - Кадан 19, Арабат, Самат, Присиваський 4, Новоолексіївський).
Потреба у насінні
Для забезпечення посівів на площі 400 тис. га в 2020 р., з урахуванням страхових фондів, необхідно виробляти 2,8–3,0 тис. т насіння зернового сорго (табл. 3).
Потреба в насінні інших соргових культур оцінюється наступним чином: 150–200 т - цукрового сорго, 150–200 т - трав’янистого та 30–40 т - технічного.
Таблиця 3. Розрахунок потреби насіння зернового сорго та площі насінницьких посівів
Для виробництва 3,0–3,5 тис. т насіння соргових культур необхідно мати насінницькі посіви загальною площею 0,9–1,8 тис. га в господарствах, що функціонують у найбільш сприятливій зоні для насінництва сорго - в Степу України. Залучати до цього треба насінницькі господарства, які мають необхідну матеріально-технічну базу і кадри спеціалістів насіннєводів.
Потреба в насінні вихідних репродукцій становить близько 10 т. Потужність мережі Інституту сільського господарства степової зони дає можливість у достатній кількості забезпечити насінням вказаних посівів.
Вирощуємо сорго на насіння
Технологія вирощування насіння сорго в основному не відрізняється від тієї, що рекомендована для звичайних товарних посівах, але має певні особливості. Комплекс агротехнічних заходів повинен створити сприятливі умови для росту й розвитку рослин та ефективного їх запилення.
Характерною особливістю сорго є повільний ріст рослин на початку вегетації (30–40 діб від появи сходів). Протягом цього періоду інтенсивно формується коренева система. Через це вимоги до вибору попередника, обробітку ґрунту, догляду за посівами і знищення бур’янів підвищені. Виходячи з цього, попередниками сорго повинні бути культури, які залишають після себе чисті від бур’янів поля. Сорго розміщують у сівозміні після озимих і ярих зернових, кукурудзи, зернобобових.
Насінницькі посіви соргових культур не можна розміщувати після сорго-суданкових гібридів, суданського, віничного і цукрового сорго, насіння яких здатне перезимовувати в ґрунті і давати протягом 2–3 років падалицю, що може призвести до біологічного засмічення насінницьких посівів певного сорту або ділянок гібридизації. Не можна висівати сорго після проса, а також небажано після соняшнику. За даними Інституту сільського господарства степової зони, при внесенні добрив і гербіцидів, сорго можливо вирощувати в беззмінних посівах без суттєвого зниження урожаю.
Технологія вирощування
Обробіток ґрунту під сорго, при розміщенні його після озимих або ярих колосових культур, починається із лущення стерні після збирання попередника на глибину 6–8 см. При наявності значної кількості багаторічних бур’янів у період появи розеток проводять друге лущення на глибину 10–12 см. Через 10–15 діб після лущення поле виорюють на глибину 25–27 см. У разі використання гербіцидів (Раундап, Напалм або їх аналогів) оранку починають через 15–20 діб після внесення гербіциду.
З метою збереження і накопичення запасів продуктивної вологи в ґрунті зяблеву оранку необхідно з осені вирівняти. Невирівняний зяб як в осінньо-зимовий період, так і навесні до настання фізичної стиглості ґрунту втрачає значну кількість вологи в шарі ґрунту 0–10 см.
Передпосівний обробіток ґрунту включає ранньовесняне закриття вологи важкими зубовими боронами в один-два сліди впоперек або по діагоналі до оранки. Поля, де основний обробіток восени виконували безполицевими знаряддями, боронують навесні голчастими боронами БІГ-3А або БМШ-15 в активному стані. Якщо поле чисте від бур’янів, то достатньо однієї передпосівної культивації на глибину 5–6 см. У разі значного забур’янення проводять дві культивації: першу - на глибину 10–12 см, другу (передпосівну) - на 5–6 см.
В роки з недостатнім зволоженням ефективним заходом є коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками після першої культивації, що сприяє підвищенню температури і вологості верхнього шару ґрунту, інтенсивному проростанню бур’янів, які потім знищуються передпосівною культивацією.
Сучасна технологія отримання високих врожаїв неможлива без використання добрив. При врожайності 5–6 т/га зерна сорго споживає з кожного гектара 140–160 кг азоту, 50–60 кг фосфору і 150–180 кг калію.
Мінеральні добрива в північному Степу під сорго доцільніше вносити восени під зяблеву оранку або навесні локальним способом в дозі N60P60K30. Ефективним є припосівне внесення фосфорних або складних добрив. Кількість добрив, необхідних для отримання запланованої урожайності, розраховують на основі агрохімічного аналізу ґрунту для кожного конкретного поля. Для умов південного Степу доза добрив становить N60–90Р60. На неудобрених з осені площах добрива вносять весною локально або під культивацію, а також при сівбі і у вигляді підживлення. Слід пам'ятати, що весняне внесення мінеральних добрив менш ефективне у зв'язку зі швидким пересиханням верхнього шару ґрунту.
Сорго дуже чутливе до органічних добрив, особливо при поєднанні їх з мінеральними. Як показали дослідження, при внесенні восени під оранку 10–20 т гною і N10Р10 весною при сівбі прибавка врожаю зерна сорго становили 0,4 т/га, а в окремі роки до 1 т/га. В цілому за рахунок добрив не тільки зростає урожайність, але й поліпшується якість насіння.
Обов’язковим заходом є протруєння насіння проти патогенної мікрофлори і ґрунтових шкідників, особливо для сортів і гібридів, які не містять в оболонці таніну. Для цього застосовують протруйники: Вітавакс 200, Космос 500 ( 50 % т. к. с.) - 2,0 л/т, Вітавакс 200ФФ - 2,0–3,0 л/т, Максім - 1,0 л/т, Преміс - 1,5 л/т, Семафор 20 % т. к. с. - 2,5 л/т, Круїзер 350 РS, т. к. с. (4,0 л/т).
Оптимальний строк сівби сорго настає за середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см 12–15 ?С. При внесенні ґрунтових гербіцидів і висіві інкрустованого насіння середньоранні і середньопізні сорти та гібриди можна висівати на 5–7 днів раніше оптимальних строків. Ранньостиглі сорти сорго можна висівати за наявності вологи в посівному шарі і до 20 травня, особливо, коли йдеться про пересівання загиблих озимих і потрібен час для підготовки ґрунту. Глибина загортання насіння - 4–5 см, але за відсутності вологи її можна збільшувати до 6–8 см.
Спосіб сівби - пунктирний широкорядний із міжряддями 45–70 см. У південному Степу густота стояння рослин зернового сорго перед збиранням урожаю повинна становити 80–100 тис., у північному - 120–140 тис./га. Для зони Степу оптимальна густота цукрового сорго становить 180–200 тис., віничного - 250 тис. рослин/га. На насінницьких широкорядних посівах суданської трави висівають 400–600 тис. схожих насінин/га.
Слід зазначити, що загущення посівів небезпечніше, ніж зрідження, тому що сорго здатне кущитися та деякою мірою компенсувати зрідженість стеблостою. Надмірне кущення зумовлює нерівномірність дозрівання волотей і збільшення вологості зерна. Сіють сорго сівалками СПЧ-6М, СПЧ-8М, СУПН-8, буряковими, овочевими та деякими зарубіжними сівалками останнього покоління.
Дещо про гібриди сорго
Гібридне насіння першого покоління вирощують на ділянках гібридизації шляхом природного запилення стерильної лінії (материнська форма) чоловічим сортом або лінією (чоловіча форма). Сіють таким чином, щоб забезпечити оптимальні умови для запилювання материнських рослин. Співвідношення рядків між материнською і чоловічою формами підбирають з урахуванням особливостей регіону, характеру сорту і наявності збиральної техніки. При посіві таких ділянок материнська стерильна форма висівається у наступних співвідношеннях до чоловічих форм відновлювачів фертильності: 12: 6; 24: 6; 30: 6. У таких співвідношеннях чоловічий компонент займає мало рядків, а кількість рядків материнської форми обирають відповідно до пилкоутворювальної здатності запилювача.
Озерненість волотей стерильної лінії головним чином залежить від морфобіологічних особливостей запилювача: висоти, структури волоті та здатності до пилкоутворення. Так, якщо у запилювача щільна комова волоть, і його рослини за висотою поступаються рослинам стерильної лінії, то добре озернення можливо отримати при співвідношенні рядків вихідних форм 6: 6. Якщо запилювач має нещільну волоть і за висотою рівний стерильній лінії, необхідне співвідношення рядків 18: 6. Якщо запилювач має нещільну волоть і його рослини вищі, ніж рослини стерильної лінії, то найбільш доцільне співвідношення рядків - 24: 6. Якщо на ділянках гібридизації висівається високорослий запилювач із нещільною волоттю, великий вихід гібридного насіння з одиниці площі отримують при співвідношенні рядків вихідних компонентів 24: 6 або 30: 6.
Важливо також дотримуватись просторової ізоляції для сорго: зернового - 250 м; цукрового - 350 м, суданського і віничного, а також для ділянок гібридизації сорго-суданкових гібридів - 500 м.
На відкритій місцевості норма просторової ізоляції збільшується вдвічі, а в посівах високорослих культур (соняшник, кукурудза) відстань між насінницькими ділянки сорго зернового може становити 150–200 м).
Догляд за посівами
Догляд за посівами сорго є однією з умов одержання високої урожайності. Через повільний ріст у початковий період рослини сорго зазнають пригнічення з боку бур'янів, які інтенсивно розвиваються на цей час. Тому одним із перших агротехнічних прийомів є боронування посівів легкими зубовими боронами за 4–5 діб до появи сходів, коли паростки сорго ще за 3–4 см від поверхні ґрунту, а сходи бур'янів знищуються зубками борін. Якщо після сівби випадають рясні дощі, і утворюється ґрунтова кірка, яка згубно впливає на отримання одночасних сходів, її обов’язково руйнують боронами. Коли паростки сорго менше, ніж за 1 см від поверхні ґрунту, проводять прикочування з метою руйнування кірки.
У зв'язку з тим, що сходи бур'янів з'являються неодночасно, боронувати посіви доцільно і після появи сходів сорго. Його проводять 1–2 рази залежно від забур'яненості та густоти посівів: перше - коли рослини сорго мають 4–5 листків, друге - у фазі 6–7 листків у культури. Боронувати краще в другій половині дня, коли рослини менше пошкоджуються. Швидкість агрегату не повинна перевищувати 4–5 км/год. Досить ефективне боронування сітчастими і легкими боронами, які зменшують пошкодження рослин сорго. Необхідно відмітити, що найбільш ефективно діє боронування у період, коли бур'яни перебувають у фазі паростків («білих ниток»). Запізнення з цим агротехнічним заходом призводить до зниження його ефективності.
Міжрядний обробіток проводять з метою знищення бур'янів і розпушування ґрунту. Для зменшення присипання рослин землею доцільно використовувати спеціальні щитки, які встановлюються поряд з робочими агрегатами. Останню культивацію міжрядь проводять із підгортачами, що сприяє формуванню повітряних коренів і зменшенню вилягання рослин.
До сівби або відразу після неї застосовують ґрунтові гербіциди. Найбільш ефективним серед них є Прімекстра Голд 720SС к. е. (2,5–3,5 л/га). По вегетуючих рослинах для знищення дводольних бур'янів вносять гербіциди: 2,4-Д амінна сіль (0,9–1,7 л/га), Луварам 50 % в. р. к. (1,2–1,6 л/га), 60 % в. р. к. (1,0–1,3 л/га), Діален (0,8–1,2 л/га), Агрітокс в. р. 50 % (0,7–1,7 л/га), Пік 75WС в. г. (15–20 г/га), а також Ладок новий (2,5–3,0 л/га). Обробляти посіви цими гербіцидами, крім останнього, необхідно при появі 3–5 листка у сорго. При застосуванні у пізніші фази (6–8 листків) гербіциди згубно діють на рослини сорго. Для посилення дії страхових гербіцидів до розчину додають 5–8 кг/га аміачної селітри.
Захист від шкідників
Серед шкідників сорго найбільшої шкоди завдають личинки коваликів (дротяники), чорниші (несправжні дротяники), гусениці кукурудзяного метелика та попелиці. Їх кількість і розвиток хвороб знижується при правильному чергуванні культур в сівозміні. Висів сорго не раніше як через три роки по пласту багаторічних трав зменшує зрідження сходів дротяниками і несправжніми дротяниками. Для захисту сходів від них (при чисельності більше 3–5 особин на 1 м2) та інших шкідників сходів одночасно з протруюванням фунгіцидами насіння обробляють інсектицидним препаратом Круїзер 350 РS, т. к. с. (4,0 л/т).
Великої шкоди посівам зернового сорго, від появи сходів і до фази повної стиглості зерна, завдає злакова попелиця. Особливо небезпечні пошкодження молодих рослин. Найбільш ефективним заходом проти шкідника є обробка посівів Бі-58 (1,0–1,2 кг/га).
Підгризаючі совки пошкоджують кореневу систему, листки і стебла молодих рослин сорго. Для запобігання цьому необхідно тримати посіви в чистому від бур'янів стані. Якщо на посівах з'явились гусениці совок, які на початку свого розвитку селяться і живляться на бур'янах, їх необхідно знищити обприскуванням інсектицидами.
Для видалення домішок і випадкових гібридних рослин у насінницьких посівах в період вегетації та викидання волотей необхідно проводити сортові та видові прополки (не менше 2–3 разів). Всі виявлені домішки і нетипові рослини слід видаляти з коренем. Такі ж домішки і падалицю видаляють і навколо насінницького посіву.
До збирання приступають при вологості зерна 20 % і нижче. Зернове сорго збирають у фазі повної стиглості зерна прямим комбайнуванням. При цьому оберти молотильного барабану комбайна знижують до 500–600 на хвилину. Зерно після обмолоту відразу треба ретельно очистити, а вологе - обов’язково підсушити.
Для зменшення вмісту вологи в зерні застосовують десикацію посівів на початку повної стиглості зерна. На насінницьких посівах, при загрозі приморозків восени, її можна проводити у фазі воскової стиглості зерна. Сечовина і аміачна селітра поступаються за ефективністю Реглону Супер 150 SL в. р. к. (3 л/га), особливо в роки з холодною і дощовою погодою восени. Найбільш ефективна десикація при сухій і теплій погоді.
Добре і по-сучасному організоване насінництво може підвищити врожайність сорго на 20–25 %. Високу врожайність соргових культур різних напрямів використання можна отримати лише при умові чіткого дотримання технології їх вирощування з урахуванням особливостей регіону. Впроваджуючи новітні технології та гібриди сорго з врожайністю 5,23 т/га, валовий збір зерна цієї культури в Україні до 2020 р. за прогнозами становитиме 2,0 млн т.
Площі під сорго зросли від 6,6 тис. га у 1950 р. до 146,2 тис. га у 2013 р., прогнозується на 2020 р. - 400,0 тис. га. З урахуванням страхових фондів у 2020 р. необхідно виробляти 2,8–3,0 тис. т насіння зернового, 150–200 т - цукрового, 150–200 т - трав’янистого та 30–40 т - технічного сорго. На 2013 р. в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, зареєстровано 84 сорти і гібриди соргових культур, з них 55 вітчизняної селекції.
