Іванна ЗАБУГА, спеціально для "АС"
Вапняково-аміачна селітра на відміну від аміачної не настільки часто застосовується у господарствах. Проте виробники запевняють — вона не тільки не поступається у якості дії, а й навпаки має низку вагомих переваг порівняно зі своєю «родичкою». ВАС має у своєму складі у рівних частках амонійний та нітратний азот і є універсальним високоефективним мінеральним добривом.
Одночасне внесення азоту та кальцію дозволяє господарствам відмовитися від вапнування ґрунтів, завдяки чому зменшується кількість проходів техніки по полях та витрати на паливно-мастильні матеріали.
Вапняково-аміачна селітра — дуже цінне добриво, на відміну від аміачної вона має відносно нейтральну кислотність, тож добре підходить майже під всі види культур: зернові, олійні тощо, для польових культур із підвищеною чутливістю до кислотності у ґрунті (цукрові буряки, озима пшениця, конюшина), і для овочевих, плодово-ягідних.
Крім того, вона універсальна — може використовуватись як при основному внесенні, так і при підживленні рослин. Численні дослідження засвідчують, що правильне використання цього виду добрив сприяє підвищенню урожайності аж до 15% завдяки наявності у ньому кальцію (до 16%), основними функціями якого є нейтралізуюча (відносно грунтової кислотності) і структуроутворююча (основний елемент для формування грунтових агрегатів) та магнію(до 6%) — незамінного елемента хлорофілу і основи процесу фотосинтезу, ставить це добриво на щабель вище по ефективності покращення росту та розвитку рослин і отримання максимального прибутку від урожаю.
При удобрені вапняково-аміачною селітрою у грунтовому розчині відбувається взаємодія між карбонатами кальцію (СаСО3), магнію (MgСО3) і нітратом амонію (NH4NO3) з утворенням водорозчинних солей кальцію (Са(NО3)2) і магнію (Mg(NО3)2), що дає змогу знизити pH (показник рівня кислотності грунту), що означає у загальному — нейтралізацію (зниження) кількості вільних іонів водню (Н+) у грунтовому розчині.
На відміну від аміачної селітри цей вид добрив менш схильний до злежування, тож кращий у плані злежування, а отже, і складування та логістики.
Зважаючи на те, що добриво містить кальцій, який є важливим елементом клітинних мембран, це сприяє кращому засвоєнню його рослинами. ВАС може випускатися з добавками таких важливих елементів, як мідь та цинк, що, в свою чергу, сприяє кращому балансу мікроелементів у рослинах, а також покращує елементне живлення.
Як уже згадувалось вище, ВАС застосовується під культури поверхнево або локально як основне внесення, підживлення та для прикореневого підживлення (з обов’язковою заробкою у ґрунт).
У разі використання ВАС як підживлення для озимих культур, найефективнішим способом буде внесення по мерзло-талому грунту, або пізніше — з допомогою сівалки.
Поверхневим способом під ярі зернові вноситься незадовго до посіву. Для підкормок рекомендують вносити від 10 до 30 кг/га, при першій підкормці доза має бути не меншою за 15-40 кг/га у перерахунку на азот. Підживлення проводять у відповідності до технології.
Удобрення та рН грунту
Добре реагують прибавкою урожаю при удобренні вапняково-аміачною селітрою культури, які потребують нейтральної та слабко кислої реакції ґрунту.
Рівень оптимальних значень рН грунту для основних культур
Як видно з наведених даних, максимальні значення рН майже однакові для більшості культур, а от мінімальні — дуже різні. І тому для досягнення золотої середини показника, вапняково-аміачна селітра є найдієвішим та найшвидшим заходом, оскільки одночасно діє і як добриво, і як меліорант.
Культури поділені на чотири групи відносно прояву чутливості до кислотності грунту і реакції на розкислення. Так, культура 4 групи слабо реагує на зміну середовища, і тому ефективність меліорації буде дуже низькою.
Культури третьої групи мають відносну стійкість до кислої реакції, але позитивно реагують урожаєм на розкислення грунту. Друга група культур має підвищену чутливість до кислої реакції і відгукується на розкислення грунту значною прибавкою урожаю. І до першої групи входять культури, які дуже чутливі до надмірної кислотності та мають високий ступінь реагування на зміну реакції грунтового розчину.
Наприклад, якщо кукурудзу вирощувати на родючих грунтах із рівнем рН менш ніж 5,5, то навіть за умови ідеального забезпечення всіх інших факторів (достатня кількість вологи, поживних речовин, суми температур та сонячного світла) урожай отримаємо на 30% менший від можливого для цих умов.
Також надмірна кислотність грунту є основним фактором, який не дозволяє в умовах України підняти середню урожайність соняшнику, хоча потенційна урожайність більшості гібридів фірм у межах 6-7 т/га.
Тенденції виробництва ВАС
Обсяги світового виробництва аміачної селітри, починаючи з 2000 року, засвідчують про зростання цього сегменту з 11,5 млн т до 16,3 млн т у перерахунку на азот у 2013 році. У випадку вапнякової селітри такої ситуації не спостерігається, виробництво практично однакове — на рівні 4 млн т. Така ситуація говорить про те, що цей сегмент є відносно стабільним.
Основні обсяги як виробництва, так і споживання вапнякової селітри припадають на країни Європи та Центральну Азію. Частка Західної Європи у виробництві становить 36%, Центральної Європи — 22%. Східна Європа та Азія сумарно отримують 8% виробництва (включаючи Україну з її 2%), решта регіонів мають значно менші показники у виробництві ВАС.
Поки що виробником вапнякової аміачної селітри в Україні є підприємство «Рівнеазот» (входить до холдингу OSTCHEM та об’єднує підприємства азотної хімії Group DF), на якому його почали виробляти у 2003 році.
За одинадцять місяців 2014 року ПАТ «Рівнеазот» збільшило виробництво вапняково-аміачної селітри (ВАС) на 10,56% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Так, за цей час було вироблено 296 817 т (+28 355 т порівняно з аналогічним періодом попереднього року) міндобрива.
Якщо подивитись на загальну динаміку виробництва цього виду добрив в Україні, то пік прийшовся на 2011 рік і далі у 2012 та 2013 роках ми спостерігали зниження виробництва. Так, наприклад, торік за результатами 9 місяців у натуральних показниках вироблено
230 тис. т ВАС.
Баланс споживання ВАС у 2013 році становив 274 тис. т, експорт при цьому був 163,3, а імпорт — 73,5 тис. т. Власне, 2013 рік був рекордним із внутрішнього використання — 184,5, при цьому частка імпортної ВАС становила близько 40%, за 9 місяців 2014 року вона вже стала 52%.
Що стосується експортних поставок ВАС (діагр. 1) з України, то як і у випадку з виробництвом, піковим можна назвати 2011 рік, а з 2012 року маємо поступове зниження експорту. Так, за результатами 9 місяців 2014 року, обсяги експорту становили 155,6 тис. т, що менше кількісних показників 2013 року на 4%, але вартісний показник був приблизно сталим.
Діаграма 1
Основні напрями експорту — це Молдова, Польща, Бельгія, Румунія, Італія, Ліван, Кенія.
Імпортні поставки ВАС в Україну (діагр. 2) активізувались у 2013 році — тоді в Україну було завезено 73,5 тис. т. Але за результатами 2014 року сума імпорту зросте ще більше, адже, за даними на листопад, вже маємо 79,4 тис. т. Варто зазначити що у січні-березні 2014 року відзначалось збільшення імпорту у 2,3 разу. Імпортна ВАС представлена на українському ринку російським продуктом виробництва Новомосковського Азоту.
Діаграма 2
Якщо говорити про перспективи розвитку сектору, то за умови стабілізації ситуації цей вид добрив матиме набагато більший потенціал, аніж зараз, адже обсяг закислених грунтів, які потребують таких добрив, у нашій країні досить великий.
