Вони часто виявляються на черешках листків і стебел. У хворих рослин листки стають крихкими, темніють, відмирають і висять на висохлих черешках. Такі рослини відстають у рості, іноді гинуть ще на початку цвітіння.
Основним збудником хвороби є вірус Y картоплі — Potato virus Y (PVY). Передається вірус різними видами попелиць, а також механічно інфікованим соком. Джерелом інфекції є насіннєві бульби картоплі. Крім картоплі, вірус уражує помідори, баклажани, тютюн, солодкий перець, фізаліс. Резерватором інфекції є також берізка польова, буркун, кульбаба, подорожник.
Зморшкувата мозаїка
Хвороба проявляється сильною деформацією листкової пластинки між жилками і закручуванням часток листка вниз. У перші роки ураження рослин зморшкувата мозаїка, як правило, проявляється слабо. Але в потомстві на другий-третій рік спричиняє пригнічення росту, укорочення міжвузлів і утворення дрібних кучерявих хлоротичних листків. Хворі рослини закінчують вегетацію на 3-4 тижні раніше від здорових.
Також читайте: Бактеріальні хвороби картоплі
Зморшкувата мозаїка спричиняється змішаною інфекцією: вірусом Potato virus Y(PVY) у комплексі з вірусами Potato virus X (PVX), Potato virus S (PVS), Potato virus A (PVA) і Potato virus M (PVM). Хвороба спричиняє глибокі фізіологічні розлади у рослинах. Цим пояснюється часте їх відмирання за настання сухої погоди. Збудники зморшкуватої мозаїки зберігаються у насіннєвих бульбах. У період вегетації картоплі віруси поширюються попелицями, а також механічним шляхом. Деякі віруси можуть передаватися насінням. Збудники зморшкуватої мозаїки картоплі уражують також помідори, конюшину та багато бур’янів.
Крапчаста (звичайна мозаїка)
Хвороба проявляється на молодих листках у вигляді численних крапок світло-зеленого забарвлення. Пізніше крапки збільшують у розмірах, утворюються плями, уражена тканина некротизується, відмирає верхівка листка. Спостерігається також деформація листкових пластинок, слабка їх зморшкуватість.
Збудником хвороби є X вірус картоплі — Potato virus X (PVX), який передається бульбами. Здорові рослини можуть уражуватися за умов контакту бадилля з ураженими рослинами. Інфекція може передаватися також гризунами і комахами. Вірусом уражуються також дурман, помідори, блекота, тютюн, паслін чорний, конюшина червона та ін.
Скручування листків
Характерні ознаки хвороби проявляються на другий і третій роки після ураження. В перший рік у хворих рослин закручуються бокові краї часток молодих верхніх листків догори. На другий і третій роки спостерігається скручування листків нижнього, а потім і середнього ярусів. Листки втрачають еластичність, стають жорсткими, ламаються із хрустом. Листкові пластинки з нижнього боку набувають антоціанового червоно-синьо-фіолетового або бронзовуватого забарвлення. Частки уражених листків скручуються вздовж середньої жилки у формі трубочки або човника.
Збудник захворювання — вірус Potato leaf roll virus (PLRV), який уражує багато видів рослин з родини пасльонових, різні види щириць та ін. Під дією вірусу у стеблах і черешках відбувається потовщення стінок клітин первинної флоеми. У хворих рослин порушується відтік вуглеводів із листків у інші органи. Асиміляційний крохмаль залишається у листках. Бульбоутворення у хворих рослин пригнічується. Уражені бульби формують ниткоподібні паростки, стають сприйнятливішими до зараження чорною ніжкою.
Вірус передається бульбами, а під час вегетації — попелицями і польовим клопом. Він належить до групи персистентних вірусів, що циркулюють в організмі комах.
Мозаїчне закручування листків
Зовнішні ознаки прояву хвороби на картоплі дуже різноманітні. Найтиповіші з них спостерігаються на молодих рослинах вираженою мозаїчністю і закручуванням догори країв часток верхніх молодих листків. На відміну від скручування листків це захворювання не уражає нижні, фізіологічно старі листки. Крім того, частки їх з ознаками закручування завжди еластичні, м’які, вони ніколи не бувають крихкими. На окремих сортах хвороба проявляється у вигляді кучерявості, штрихуватості черешків, стебел, некрозу жилок, а інколи протікає безсимптомно.
Збудником хвороби є М вірус картоплі — Potato virus M (PVM), який передається через бульби, а в польових умовах контактним шляхом і попелицями. Він належить до групи неперсистентних вірусів. Від хворої рослини до здорової передається забрудненим стилетом попелиці. Уражує також томати, берізку польову, осот, лободу, щирицю та ін.
Аукуба-мозаїка
Характерні ознаки хвороби проявляються на нижніх листках картоплі у вигляді виражених яскраво-жовтих плям. У хворих рослин, крім жовтої плямистості, спостерігається також зморшкуватість листкових пластинок, їх мозаїчне розмалювання, а також поява некротичних плям на листках, черешках і стеблах. На бульбах картоплі хвороба проявляється у вигляді несправжнього сітчастого некрозу. Некротизована тканина, на відміну від іржавої неінфекційної плямистості, на розрізі має вигляд концентричних дуг або смуг.
Збудник хвороби — вірус Potato aucuba mosaic virus (PAMV). Інфекція передається бульбами, а в період вегетації рослин — контактним шляхом і різними видами попелиць. Вірус уражує велику кількість видів рослин із родин пасльонових, лободових, щирицевих, бобових, гвоздикових тощо.
Веретеноподібність бульб, або готика
Хворі рослини помітно витягнуті, листки малі, зі слабо скрученими частками вздовж середньої жилки, мають темно-зелене або фіолетове забарвлення, зморщені. У хворих рослин затримується ріст бічних пагонів, утворюється невелика кількість довгих колінчастих стебел. Бульби у хворих рослин веретеноподібні, багатовічкові, з неправильними контурами. У деяких сортів бульби покриваються великими некротичними плямами і тріщинами.
Збудник хвороби — віроїд Potato spindle tuber viroid (PSTVd). Уражує понад 130 видів рослин. Передається механічним способом під час різання насіннєвих бульб, контактним шляхом під час догляду за рослинами, різними видами попелиць, польовим клопом, повитицею.
Стовбурне в’янення картоплі (стовбур)
Вирізняють дві форми прояву хвороби — південну і північну.
Південний стовбур картоплі поширений у південних районах України. Захворювання характеризується облямуванням часток верхівкових листків, зменшенням розміру листкових пластинок, укороченням міжвузлів і розростанням пазушних листків. На 7-10-й день після прояву симптомів хвороби спостерігається в’янення рослин, відмирання частини кореневої системи. Бульби з уражених рослин формують ниткоподібні паростки без корінців. У разі садіння уражених бульб спостерігається значне випадання рослин. Весняні посіви картоплі уражуються стовбуром більше, ніж літні.
Північний стовбур поширений у північних районах країни. Проявляється у вигляді пригнічення росту рослин, надмірним галуженням, утворенням дрібних листкових пластинок, позеленінням квіток. В’янення рослин не спостерігається, чим він і відрізняється від південного.
Стовбур спричиняють фітоплазмові організми — Potato stolbur. Переносниками фітоплазмових організмів є цикади. Збудник хвороби уражує велику кількість видів бур’янів, серед них берізку польову, молочай, різні види осотів, які є основним джерелом резервації інфекції.
Захисні заходи
Проти вірусних, віроїдних і фітоплазмових хвороб картоплі ефективними заходами є вирощування здорового посадкового матеріалу, дотримання просторової ізоляції між ділянками супереліти, еліти і товарними посівами картоплі, обприскування посівів інсектицидами проти шкідників — переносників вірусів, віроїдів і фітоплазм, фітопрочищення насіннєвих ділянок, передзбиральне знищення бадилля, вирощування відносно стійких сортів.
Залізиста (іржава) плямистість бульб
Захворювання діагностується на зрізі бульби у вигляді відмерлих, пробкових плям різної величини, які мають іржаво-коричневий колір. Плямистість найчастіше поширюється навколо камбіального шару бульби. У разі сильного розвитку хвороби плями зливаються і ураження поширюється глибше, займаючи значні частки паренхіми Уражені залізистою плямистістю бульби не загнивають і не розварюються у киплячій воді. Іржава плямистість не поширюються у бульбах під час зберігання картоплі, не передається нащадкам у разі висаджування хворих бульб у ґрунт.
Причиною виникнення хвороби є несприятливі ґрунтові умови під час формування і росту бульб — висока температура, нестача фосфору та калію в ґрунті. Захворювання виникає також через надмірне нагромадження у рослинах заліза та алюмінію, а також через порушення активності окислювальних ферментів.
Потемніння паренхімної тканини бульб
Це захворювання можна виявити тільки на розрізі бульби. В паренхімі бульби утворюються розпливчасті темно-сірі ділянки, які поступово набувають чорного кольору. Іноді за незначних ударів спостерігається потемніння тканини на поверхні бульби. Уражені бульби втрачають товарні та смакові якості. Під час варіння вони ще більше темніють, але не твердіють, як у разі ураження залізистою плямистістю. Причиною виникнення хвороби є порушення активності ферментів за несприятливих умов зберігання бульб — підвищеної температури повітря, недостатнього надходження кисню, надмірного нагромадження вуглекислого газу. Хвороба проявляється також у разі механічного травмування бульб, через дефіцит калію у ґрунті. В таких бульбах утворюється у великій кількості меланін, який і спричиняє почорніння тканини. Тому захворювання нерідко називають меланозом.
Дуплистість бульб
Захворювання проявляється у вигляді утворення всередині бульб порожнин зіркоподібної форми. Стінки їх рівні, сухі, вкриті шаром опробковілої тканини. Краї дупла покриті тонкою кремовою або світло-коричневою шкіркою. Дуплистість виникає через швидкий ріст бульб. Особливо часто це спостерігається у великобульбових сортів картоплі за вологої теплої погоди, на ділянках із надмірною кількістю органічних та мінеральних добрив. Утворення дуплистості не призводить до значних якісних змін у бульбах.
Ниткоподібність паростків (кудряш)
Хвороба проявляється на другий рік на бульбах, вирощених за умов високої температури повітря і ґрунту. Розвиток її спричиняє неправильний режим зберігання бульб: висока температура і нестача кисню у сховищах. Із хворих бульб розвиваються рослини з великою кількістю тонких стебел. Такі рослини набувають вигляду «кудряша», відстають у рості й дають низький урожай.
Захисні заходи
Проти функціональних хвороб картоплі ефективними заходами є вирощування стійких сортів, збалансоване живлення рослин, захист бульб від механічних пошкоджень, забезпечення у картоплесховищах оптимальних умов для тривалого зберігання бульб.
