Удобрення
Весною під передпосівну культивацію вносять азотні добрива у дозі N45 кг/га д. р. Для забезпечення рослин гречки елементами живлення мінеральні добрива вносять у рядки одночасно із сівбою з розрахунку (NРК) 20 кг/га д. р. Для рядкового внесення застосовують складні комплексні добрива (нітроамофоску, нітрофоску, діамофоску тощо). Калійні добрива, які містить хлор, не використовують, вони пригнічують рослини і негативно впливають на продуктивність гречки. За широкорядної сівби гречки при другому міжрядному обробітку доцільно підживити рослини складними добривами по 15–20 кг/га д. р. Підживлення рослин у період вегетації є ефективним лише у зоні достатнього зволоження, на піщаних та легкосуглинкових ґрунтах, а також за відсутності основного мінерального живлення. Таке підживлення рослин гречки проводять у фазі цвітіння-початок плодоутворення (IX ет. орг.).
Підбір сортів
Перевагу слід надавати районованим сортам, які пристосовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування, з урахуванням груп стиглості. Серед них найпоширенішими для зони Лісостепу є: середньоранні Степова, Роксолана; середньої стиглості — Єлена, Українка, Рубра, Слобожанка, Крупинка, Ювілейна 100 (два останніх із детермінантним типом росту), пізно-стиглий Зеленоквіткова 90. Стійкий до осипання та вилягання, забезпечує високий вихід крупи.
Сівба
Для сівби використовують виповнене насіння, яке за посівними кондиціями відповідає І–ІІ класу. Для кращого розвитку рослин перед сівбою проводять оброблення насіння мікроелементами (марганець, цинк, мідь, бор — у рекомендованих дозах) і стимуляторами росту Агростимулін, Емістим С (20 мг/т насіння). Щоб запобігти ураженню рослин хворобами, насіння доцільно обробити препаратом Агат 25 К з розрахунку 20 мл/ т або Вітавакс — 2,5 л/ т. Висівають гречку за стійкого прогрівання ґрунту на глибині 8–10 см до 10–12 °C. У цей час минає загроза весняних приморозків, на полях проростає основна маса бур’янів, які знищуються механічними обробітками в допосівний період. За ранніх строків сівби існує ймовірність втрати посівів від весняних заморозків. За пізніших гречка зацвітає у жарку посушливу пору літа, що зумовлює запали посівів і значне зниження урожайності. Здебільшого такі температурні параметри створюються у зоні Лісостепу в першій та другій декадах травня.
Способи сівби
Гречку сіють двома способами: широкорядним із міжряддям 45 см та звичайним рядковим із міжряддям 15 см. Вибір способу сівби зумовлений ступенем окультурення ґрунту і його забур’яненістю. Широкорядний спосіб найбільше відповідає біології культури. Крім того, за такого способу сівби є можливість боротися з бур’янами агротехнічним методом, не застосовуючи гербіцидів, одночасно покращуючи агрофізичні властивості ґрунту.
Перевага звичайного рядкового способу сівби проявляється на малородючих ґрунтах, чистих від бур’янів, за сівби скоростиглих сортів із меншим габітусом рослин. Норма висіву насіння гречки залежить від способу сівби. Оптимальними нормами висіву за широкорядного способу сівби є 2,0–2,5, а за звичайного рядкового — 3,0–3,5 млн шт./ га схожих насінин.
Глибина загортання
насіння
На сірих лісових ґрунтах оптимальною є глибина 3–4 см, на структурних чорноземних — 4–5 см. За недостатнього зволоження посівного шару її збільшують до 6–8 см. Сівбу гречки найкраще проводити сівалками з анкерним типом сошників. Вони формують посівну боріздку зі щільним ложем, рівномірно загортають насіння.
Догляд за посівами
У роки з недостатньою зволоженістю посівного шару ґрунту необхідно провести післяпосівне прикочування, що поліпшує контакт насіння із ґрунтом і сприяє надходженню вологи з нижніх шарів до його поверхні. У звичайних рядкових посівах для боротьби з бур’янами до появи сходів проводять боронування посівів середніми боронами упоперек до напрямку сівби, а також і післясходове у фазі першого справжнього листочка. Боронування по сходах виконують легкими або середніми боронами, упоперек рядків або по діагоналі зі швидкістю руху агрегату 4–5 км/год. Перше розпушування міжрядь у широкорядних посівах здійснюють за появи рядків на глибину 4–5 см. Наступне — через 7–10 днів після першого культиватором на глибину 8–10 см з одночасним підгортанням рослин у рядках.
Оскільки гречана крупа є продуктом дієтичного і дитячого харчування, недоцільно застосовувати на посівах культури хімічні засоби захисту рослин. Лише у насіннєвих посівах для боротьби з бур’янами можна використовувати ґрунтові гербіциди. Формування повноцінного врожаю гречки відбувається за достатньої кількості бджіл, тому для поліпшення перехресного запилення на посіви вивозять пасіку з розрахунку три-чотири бджолосім’ї на один гектар.
