Кущіння - перевага чи недолік? Продовження-2
/
Агрономія Сьогодні
/
П'ятниця, 21 січня 2011 16:04
Володимир ЛИХОЧВОР, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ
Які типи рослин є найбільш продуктивними - одно- чи багатостеблові? Які елементи впливають на інтенсифікацію процесу кущіння? Як сформувати найбільш урожайні агрофітоценози? Ці запитання хвилюють багатьох аграріїв. У минулих номерах ми почали відповідати на них. Продовжуємо цю тему далі.
Вплив елементів технології на кущіння
За допомогою технології можна регулювати інтенсивність процесу кущіння озимої пшениці. Коефіцієнт кущіння залежить від попередника. Сівба після гірших попередників обмежує можливості росту бокових пагонів. Найкраще рослини кущаться, якщо їх розмістити після парів та багаторічних бобових трав.
За даними Львівського НАУ, найвищий коефіцієнт кущіння (2,42) на фоні N90 P90 K90 був зафіксований при розміщенні озимої пшениці після конюшини, другий укіс зеленої маси якої приорювався (табл. 1). Високим коефіцієнт кущіння був також при сівбі після конюшини на один і два укоси. Він зменшувався після таких попередників, як горох (2,12) і картопля (2,10), а найнижчим був після кукурудзи на силос (2,00). Виявлено тісну кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (r = 0,935). Існує також тісна пряма кореляційна залежність між останнім і кількістю (r = 0,834) та масою зерен з одного колоса (r = 0,824).
Таблиця 1. Структура врожаю сорту Миронівська 61 залежно від попередника
Попередник
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
Коефіцієнт кущіння
Кількість зерен з одного колоса, шт.
Маса зерна з одного колоса, г
Урожайність, ц/га
Конюшина на 1 укіс
552
2,30
35
1,18
60,8
Конюшина на 2 укоси
532
2,21
35
1,20
60,1
Конюшина, другий укіс приорюється
585
2,42
36
1,18
63,6
Горох
516
2,12
35
1,12
54,6
Картопля
506
2,10
32
1,10
51,3
Кукурудза
470
2,00
30
1,00
43,9
На думку більшості дослідників, внесення добрив підвищує продуктивну кущистість і синхронізацію розвитку пагонів. Найбільше сприяють кущінню азотні, фосфорні добрива та їх спільне внесення. Має значення норма і строки застосування мінеральних добрив.
Коефіцієнт кущіння був найнижчим - 1,82-1,88 на варіанті без добрив. Він зростав при внесенні частини азоту восени (N30) - 2,22-2,30. Найкраще рослини кущились при внесенні ранньою весною 60 кг/га д.р. азоту (варіант Г), де коефіцієнт кущіння становив 2,26-2,34 (табл. 2). У цих дослідженнях встановлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та коефіцієнтом продуктивного кущіння у сорту Миронівська 61 (r = 0,879) і в сорту Мирлебен (r = 0,811).
Таблиця 2. Структура врожаю залежно від азотного удобрення
Варіант внесення азоту
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
Коефіцієнт кущіння
Кількість зерен у колосі, шт
Маса зерна з одного колоса, г
Урожайність, ц/га
Миронівська 61
А
454
1,82
25
0,91
36,7
Б
556
2,22
33
1,11
56,8
В
490
1,96
34
1,18
52,4
Г
566
2,26
35
1,14
58,4
Д
536
2,14
36
1,25
60,9
Мирлебен
А
470
1,88
26
0,92
38,2
Б
574
2,30
34
1,14
59,3
В
502
2,00
36
1,20
54,5
Г
586
2,34
36
1,15
61,2
Д
540
2,16
38
1,31
64,5
А - Р90К120 (восени під оранку)
Б - Р90К120 + N30 (восени) + N30 (2-3-й етап органогенезу) + N30 (4-й етап органогенезу +N30 (8-й етап)
В - Р90К120 + N60 (4-й етап) + N60 (8-й етап)
Г - Р90К120 + N60 (2-3-й) +N60 (8-й)
Д - Р90К120 + N30 (2-3-й) + N60 (4-й) + N30 (8-й)
На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають строки сівби. Рослини ранніх строків інтенсивно кущаться восени і мають найбільшу кількість стебел на 1 м2. Проте на цих площах збільшується відмирання пагонів.
Рослини пізніх строків сівби встигають сформувати лише по одному стеблу, на якому утворився вузол кущіння, котрий ще не має вторинної кореневої системи. Такі посіви можна розкущити весною за допомогою відповідного догляду з урахуванням метеорологічних умов.
Наші дослідження із сортом Миронівська 61 засвідчили, що при сівбі 10 вересня коефіцієнт продуктивного кущіння був найвищим (2,39), а при сівбі 10 жовтня дещо зменшився - до 2,18.
Дещо інша картина із сортом Мирлебен. При сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння залежно від глибини сівби становив 1,6-3,1, а при сівбі 10 жовтня - тільки 1,1-2,1 (табл. 3).
Таблиця 3. Коефіцієнт кущіння озимої пшениці сорту Мирлебен залежно
від строку сівби та глибини загортання
Строк сівби
Глибина загортання насіння, см
1
2
3
4
5
6
7
10.09
2,7
3,1
3,0
2,6
2,2
1,9
1,6
20.09
2,5
2,8
2,8
2,4
2,0
1,7
1,5
30.09
2,4
2,6
2,5
2,2
1,9
1,7
1,3
10.10
1,9
2,1
2,1
1,8
1.6
1,2
1,1
Чи не найбільше коефіцієнт кущіння можна регулювати нормою висіву насіння. У наших дослідах утворення пагонів найкраще проходило на варіантах із нормою висіву 3,0 млн/га (табл. 4). Збільшення норми висіву закономірно послаблювало процес пагоноутворення. Так, де висівали 3,0 млн/га, коефіцієнт кущіння був у межах 2,2-2,5, а де сіяли 5,5 млн/га - зменшувався до 1,7-1,9.
Таблиця 4. Коефіцієнт кущіння сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву
Норма висіву, млн/га
Коефіцієнт кущіння
Польова схожість, %
Маса зерна з одного колоса ,г
Урожайність, ц/га
3,0
2,5
95,7
1,18
59,0
3,5
2,3
94,2
1,17
59,6
4,0
2,0
93,4
1,14
58,3
4,5
1,9
93,0
1,12
57,1
5,0
1,8
91,2
1,10
56,3
5,5
1,7
89,7
1,07
55,0
Встановлюючи ту чи іншу норму висіву, ми таким чином формуємо майбутню площу живлення кожної рослини, на яку, до речі, впливає також спосіб сівби. Це важливо тому, що можливості рослини кущитись значною мірою визначаються рівномірністю розміщення насіння на площі і формою та розмірами площі живлення однієї рослини.
За даними Львівського НАУ, коефіцієнт кущіння змінюється як під впливом норми висіву, так і під впливом способу сівби (табл. 5). Кількість бокових пагонів зростала на варіантах із вужчими міжряддями. Найбільший коефіцієнт кущіння зафіксований при розкидному способі сівби. На цьому варіанті через низьку польову схожість посіви були дещо зріджені, що й призвело до росту коефіцієнта кущіння.
Таблиця 5. Коефіцієнт продуктивного кущіння сорту Миронівська 61
залежно від норми висіву і способу сівби
Спосіб сівби
Норма висіву, млн схожих насінин на 1 га
2,0
3,0
4,0
5,0
Вузькорядний, 7,5 см
3,1
2,6
2,2
1,9
Рядковий, 12 см
2,9
2,4
2,0
1,7
Рядковий, 15 см
2,6
2,2
1,8
1,5
Рядковий, 22,5 см
2,4
2,0
1,7
1,5
Перехресний, 7,5?7,5 см
3,2
2,7
2,4
2,0
Розкидний, сівалка без насіннєпроводів
3,4
2,9
2,5
2,0
Розрідження рослин у рядку, правильна організація їх площі живлення - важливі складові частини нових технологій у світі. Як свідчать результати наших досліджень, цю проблему певною мірою можна вирішити за допомогою точного висіву насіння.
Завдання такого порядку вимагало детальнішого дослідження площ живлення. Ми вивчали сім варіантів, що мали найоптимальнішу квадратну конфігурацію. Найменшим коефіцієнт кущіння був при рядковому (15х1,7 см) способі сівби - 1,5. Розміщення насіння за схемою 5х5 см підвищувало кущистість до 2,2; 6х6 см - до 2,8; 7х7 см - до 3,2; 8х8 см - до 3,9; 9х9 см - до 4,5 і 10х10 см - до 5,4 (рис. 1).
Оскільки найвища врожайність формувалася на варіантах зі схемою розміщення насіння 6х6 і 7х7 см, то оптимальним кущінням слід вважати таке, при якому утворюється у середньому 2,8-3,2 стебел на одній рослині.
Володимир ЛИХОЧВОР, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ
Які типи рослин є найбільш продуктивними - одно- чи багатостеблові? Які елементи впливають на інтенсифікацію процесу кущіння? Як сформувати найбільш урожайні агрофітоценози? Ці запитання хвилюють багатьох аграріїв. У минулих номерах ми почали відповідати на них. Продовжуємо цю тему далі.
Вплив елементів технології на кущіння
За допомогою технології можна регулювати інтенсивність процесу кущіння озимої пшениці. Коефіцієнт кущіння залежить від попередника. Сівба після гірших попередників обмежує можливості росту бокових пагонів. Найкраще рослини кущаться, якщо їх розмістити після парів та багаторічних бобових трав.
За даними Львівського НАУ, найвищий коефіцієнт кущіння (2,42) на фоні N90 P90 K90 був зафіксований при розміщенні озимої пшениці після конюшини, другий укіс зеленої маси якої приорювався (табл. 1). Високим коефіцієнт кущіння був також при сівбі після конюшини на один і два укоси. Він зменшувався після таких попередників, як горох (2,12) і картопля (2,10), а найнижчим був після кукурудзи на силос (2,00). Виявлено тісну кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (r = 0,935). Існує також тісна пряма кореляційна залежність між останнім і кількістю (r = 0,834) та масою зерен з одного колоса (r = 0,824).
Таблиця 1. Структура врожаю сорту Миронівська 61 залежно від попередника
| Попередник | Густота продуктивного стеблостою, шт./м2 | Коефіцієнт кущіння | Кількість зерен з одного колоса, шт. | Маса зерна з одного колоса, г | Урожайність, ц/га |
|
Конюшина на 1 укіс
|
552
|
2,30
|
35
|
1,18
|
60,8
|
|
Конюшина на 2 укоси
|
532
|
2,21
|
35
|
1,20
|
60,1
|
|
Конюшина, другий укіс приорюється
|
585
|
2,42
|
36
|
1,18
|
63,6
|
|
Горох
|
516
|
2,12
|
35
|
1,12
|
54,6
|
|
Картопля
|
506
|
2,10
|
32
|
1,10
|
51,3
|
|
Кукурудза
|
470
|
2,00
|
30
|
1,00
|
43,9
|
На думку більшості дослідників, внесення добрив підвищує продуктивну кущистість і синхронізацію розвитку пагонів. Найбільше сприяють кущінню азотні, фосфорні добрива та їх спільне внесення. Має значення норма і строки застосування мінеральних добрив.
Коефіцієнт кущіння був найнижчим - 1,82-1,88 на варіанті без добрив. Він зростав при внесенні частини азоту восени (N30) - 2,22-2,30. Найкраще рослини кущились при внесенні ранньою весною 60 кг/га д.р. азоту (варіант Г), де коефіцієнт кущіння становив 2,26-2,34 (табл. 2). У цих дослідженнях встановлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та коефіцієнтом продуктивного кущіння у сорту Миронівська 61 (r = 0,879) і в сорту Мирлебен (r = 0,811).
Таблиця 2. Структура врожаю залежно від азотного удобрення
|
Варіант внесення азоту
|
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
|
Коефіцієнт кущіння
|
Кількість зерен у колосі, шт
|
Маса зерна з одного колоса, г
|
Урожайність, ц/га |
|
|
Миронівська 61
|
|
|
|
|
|
А
|
454
|
1,82
|
25
|
0,91
|
36,7
|
|
Б
|
556
|
2,22
|
33
|
1,11
|
56,8
|
|
В
|
490
|
1,96
|
34
|
1,18
|
52,4
|
|
Г
|
566
|
2,26
|
35
|
1,14
|
58,4
|
|
Д
|
536
|
2,14
|
36
|
1,25
|
60,9
|
|
|
Мирлебен
|
|
|
|
|
|
А
|
470
|
1,88
|
26
|
0,92
|
38,2
|
|
Б
|
574
|
2,30
|
34
|
1,14
|
59,3
|
|
В
|
502
|
2,00
|
36
|
1,20
|
54,5
|
|
Г
|
586
|
2,34
|
36
|
1,15
|
61,2
|
|
Д
|
540
|
2,16
|
38
|
1,31
|
64,5
|
А - Р90К120 (восени під оранку)
Б - Р90К120 + N30 (восени) + N30 (2-3-й етап органогенезу) + N30 (4-й етап органогенезу +N30 (8-й етап)
В - Р90К120 + N60 (4-й етап) + N60 (8-й етап)
Г - Р90К120 + N60 (2-3-й) +N60 (8-й)
Д - Р90К120 + N30 (2-3-й) + N60 (4-й) + N30 (8-й)
На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають строки сівби. Рослини ранніх строків інтенсивно кущаться восени і мають найбільшу кількість стебел на 1 м2. Проте на цих площах збільшується відмирання пагонів.
Рослини пізніх строків сівби встигають сформувати лише по одному стеблу, на якому утворився вузол кущіння, котрий ще не має вторинної кореневої системи. Такі посіви можна розкущити весною за допомогою відповідного догляду з урахуванням метеорологічних умов.
Наші дослідження із сортом Миронівська 61 засвідчили, що при сівбі 10 вересня коефіцієнт продуктивного кущіння був найвищим (2,39), а при сівбі 10 жовтня дещо зменшився - до 2,18.
Дещо інша картина із сортом Мирлебен. При сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння залежно від глибини сівби становив 1,6-3,1, а при сівбі 10 жовтня - тільки 1,1-2,1 (табл. 3).
Таблиця 3. Коефіцієнт кущіння озимої пшениці сорту Мирлебен залежно
від строку сівби та глибини загортання
|
Строк сівби
|
Глибина загортання насіння, см
|
||||||||||||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|||||||
|
10.09
|
2,7
|
3,1
|
3,0
|
2,6
|
2,2
|
1,9
|
1,6
|
|
|||||
|
20.09
|
2,5
|
2,8
|
2,8
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
1,5
|
|
|||||
|
30.09
|
2,4
|
2,6
|
2,5
|
2,2
|
1,9
|
1,7
|
1,3
|
|
|||||
|
10.10
|
1,9
|
2,1
|
2,1
|
1,8
|
1.6
|
1,2
|
1,1
|
|
|||||
Чи не найбільше коефіцієнт кущіння можна регулювати нормою висіву насіння. У наших дослідах утворення пагонів найкраще проходило на варіантах із нормою висіву 3,0 млн/га (табл. 4). Збільшення норми висіву закономірно послаблювало процес пагоноутворення. Так, де висівали 3,0 млн/га, коефіцієнт кущіння був у межах 2,2-2,5, а де сіяли 5,5 млн/га - зменшувався до 1,7-1,9.
Таблиця 4. Коефіцієнт кущіння сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву
|
Норма висіву, млн/га
|
Коефіцієнт кущіння
|
Польова схожість, %
|
Маса зерна з одного колоса ,г
|
Урожайність, ц/га
|
|
3,0
|
2,5
|
95,7
|
1,18
|
59,0
|
|
3,5
|
2,3
|
94,2
|
1,17
|
59,6
|
|
4,0
|
2,0
|
93,4
|
1,14
|
58,3
|
|
4,5
|
1,9
|
93,0
|
1,12
|
57,1
|
|
5,0
|
1,8
|
91,2
|
1,10
|
56,3
|
|
5,5
|
1,7
|
89,7
|
1,07
|
55,0
|
Встановлюючи ту чи іншу норму висіву, ми таким чином формуємо майбутню площу живлення кожної рослини, на яку, до речі, впливає також спосіб сівби. Це важливо тому, що можливості рослини кущитись значною мірою визначаються рівномірністю розміщення насіння на площі і формою та розмірами площі живлення однієї рослини.
За даними Львівського НАУ, коефіцієнт кущіння змінюється як під впливом норми висіву, так і під впливом способу сівби (табл. 5). Кількість бокових пагонів зростала на варіантах із вужчими міжряддями. Найбільший коефіцієнт кущіння зафіксований при розкидному способі сівби. На цьому варіанті через низьку польову схожість посіви були дещо зріджені, що й призвело до росту коефіцієнта кущіння.
Таблиця 5. Коефіцієнт продуктивного кущіння сорту Миронівська 61
залежно від норми висіву і способу сівби
|
Спосіб сівби
|
Норма висіву, млн схожих насінин на 1 га
|
|||
|
2,0
|
3,0
|
4,0
|
5,0
|
|
|
Вузькорядний, 7,5 см
|
3,1
|
2,6
|
2,2
|
1,9
|
|
Рядковий, 12 см
|
2,9
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
|
Рядковий, 15 см
|
2,6
|
2,2
|
1,8
|
1,5
|
|
Рядковий, 22,5 см
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
1,5
|
|
Перехресний, 7,5?7,5 см
|
3,2
|
2,7
|
2,4
|
2,0
|
|
Розкидний, сівалка без насіннєпроводів
|
3,4
|
2,9
|
2,5
|
2,0
|
Розрідження рослин у рядку, правильна організація їх площі живлення - важливі складові частини нових технологій у світі. Як свідчать результати наших досліджень, цю проблему певною мірою можна вирішити за допомогою точного висіву насіння.
Завдання такого порядку вимагало детальнішого дослідження площ живлення. Ми вивчали сім варіантів, що мали найоптимальнішу квадратну конфігурацію. Найменшим коефіцієнт кущіння був при рядковому (15х1,7 см) способі сівби - 1,5. Розміщення насіння за схемою 5х5 см підвищувало кущистість до 2,2; 6х6 см - до 2,8; 7х7 см - до 3,2; 8х8 см - до 3,9; 9х9 см - до 4,5 і 10х10 см - до 5,4 (рис. 1).
Оскільки найвища врожайність формувалася на варіантах зі схемою розміщення насіння 6х6 і 7х7 см, то оптимальним кущінням слід вважати таке, при якому утворюється у середньому 2,8-3,2 стебел на одній рослині.
28 листопада 2025
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).
28 листопада 2025
28 листопада 2025
Компанія Тайтен Машинері Україна, один із провідних постачальників сільськогосподарської техніки та сервісних рішень, оголосила про стратегічний крок у розвитку свого портфелю – запуск власної лінійки систем автопілотної навігації під брендом T-Line.
Компанія Тайтен Машинері Україна, один із провідних постачальників сільськогосподарської техніки та сервісних рішень, оголосила про стратегічний крок у розвитку свого портфелю – запуск власної лінійки систем автопілотної навігації під брендом T-Line.
28 листопада 2025
28 листопада 2025
У Гримайлівській громаді Чортківського району Тернопільської області зафіксовано новий випадок африканської чуми свиней у дикої свині.
У Гримайлівській громаді Чортківського району Тернопільської області зафіксовано новий випадок африканської чуми свиней у дикої свині.
28 листопада 2025
28 листопада 2025
Поточного тижня в портах Великої Одеси закупівельні ціни на фуражний ячмінь ще додали в ціні.
Поточного тижня в портах Великої Одеси закупівельні ціни на фуражний ячмінь ще додали в ціні.
28 листопада 2025
28 листопада 2025
«Всеукраїнський конгрес фермерів» та Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Всеукраїнська асоціація громад» підписали меморандум про співпрацю з Громадською організацією «Культ фуд» на чолі з шеф-кухарем та громадським активістом Євгеном Клопотенком.
«Всеукраїнський конгрес фермерів» та Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Всеукраїнська асоціація громад» підписали меморандум про співпрацю з Громадською організацією «Культ фуд» на чолі з шеф-кухарем та громадським активістом Євгеном Клопотенком.
28 листопада 2025
28 листопада 2025
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі, що в 5,1 раза більше відносно аналогічного періоду минулого року.
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тис. тонн картоплі, що в 5,1 раза більше відносно аналогічного періоду минулого року.
28 листопада 2025
