Кущіння - перевага чи недолік? Продовження-2
/
Агрономія Сьогодні
/
П'ятниця, 21 січня 2011 16:04
Володимир ЛИХОЧВОР, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ
Які типи рослин є найбільш продуктивними - одно- чи багатостеблові? Які елементи впливають на інтенсифікацію процесу кущіння? Як сформувати найбільш урожайні агрофітоценози? Ці запитання хвилюють багатьох аграріїв. У минулих номерах ми почали відповідати на них. Продовжуємо цю тему далі.
Вплив елементів технології на кущіння
За допомогою технології можна регулювати інтенсивність процесу кущіння озимої пшениці. Коефіцієнт кущіння залежить від попередника. Сівба після гірших попередників обмежує можливості росту бокових пагонів. Найкраще рослини кущаться, якщо їх розмістити після парів та багаторічних бобових трав.
За даними Львівського НАУ, найвищий коефіцієнт кущіння (2,42) на фоні N90 P90 K90 був зафіксований при розміщенні озимої пшениці після конюшини, другий укіс зеленої маси якої приорювався (табл. 1). Високим коефіцієнт кущіння був також при сівбі після конюшини на один і два укоси. Він зменшувався після таких попередників, як горох (2,12) і картопля (2,10), а найнижчим був після кукурудзи на силос (2,00). Виявлено тісну кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (r = 0,935). Існує також тісна пряма кореляційна залежність між останнім і кількістю (r = 0,834) та масою зерен з одного колоса (r = 0,824).
Таблиця 1. Структура врожаю сорту Миронівська 61 залежно від попередника
Попередник
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
Коефіцієнт кущіння
Кількість зерен з одного колоса, шт.
Маса зерна з одного колоса, г
Урожайність, ц/га
Конюшина на 1 укіс
552
2,30
35
1,18
60,8
Конюшина на 2 укоси
532
2,21
35
1,20
60,1
Конюшина, другий укіс приорюється
585
2,42
36
1,18
63,6
Горох
516
2,12
35
1,12
54,6
Картопля
506
2,10
32
1,10
51,3
Кукурудза
470
2,00
30
1,00
43,9
На думку більшості дослідників, внесення добрив підвищує продуктивну кущистість і синхронізацію розвитку пагонів. Найбільше сприяють кущінню азотні, фосфорні добрива та їх спільне внесення. Має значення норма і строки застосування мінеральних добрив.
Коефіцієнт кущіння був найнижчим - 1,82-1,88 на варіанті без добрив. Він зростав при внесенні частини азоту восени (N30) - 2,22-2,30. Найкраще рослини кущились при внесенні ранньою весною 60 кг/га д.р. азоту (варіант Г), де коефіцієнт кущіння становив 2,26-2,34 (табл. 2). У цих дослідженнях встановлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та коефіцієнтом продуктивного кущіння у сорту Миронівська 61 (r = 0,879) і в сорту Мирлебен (r = 0,811).
Таблиця 2. Структура врожаю залежно від азотного удобрення
Варіант внесення азоту
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
Коефіцієнт кущіння
Кількість зерен у колосі, шт
Маса зерна з одного колоса, г
Урожайність, ц/га
Миронівська 61
А
454
1,82
25
0,91
36,7
Б
556
2,22
33
1,11
56,8
В
490
1,96
34
1,18
52,4
Г
566
2,26
35
1,14
58,4
Д
536
2,14
36
1,25
60,9
Мирлебен
А
470
1,88
26
0,92
38,2
Б
574
2,30
34
1,14
59,3
В
502
2,00
36
1,20
54,5
Г
586
2,34
36
1,15
61,2
Д
540
2,16
38
1,31
64,5
А - Р90К120 (восени під оранку)
Б - Р90К120 + N30 (восени) + N30 (2-3-й етап органогенезу) + N30 (4-й етап органогенезу +N30 (8-й етап)
В - Р90К120 + N60 (4-й етап) + N60 (8-й етап)
Г - Р90К120 + N60 (2-3-й) +N60 (8-й)
Д - Р90К120 + N30 (2-3-й) + N60 (4-й) + N30 (8-й)
На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають строки сівби. Рослини ранніх строків інтенсивно кущаться восени і мають найбільшу кількість стебел на 1 м2. Проте на цих площах збільшується відмирання пагонів.
Рослини пізніх строків сівби встигають сформувати лише по одному стеблу, на якому утворився вузол кущіння, котрий ще не має вторинної кореневої системи. Такі посіви можна розкущити весною за допомогою відповідного догляду з урахуванням метеорологічних умов.
Наші дослідження із сортом Миронівська 61 засвідчили, що при сівбі 10 вересня коефіцієнт продуктивного кущіння був найвищим (2,39), а при сівбі 10 жовтня дещо зменшився - до 2,18.
Дещо інша картина із сортом Мирлебен. При сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння залежно від глибини сівби становив 1,6-3,1, а при сівбі 10 жовтня - тільки 1,1-2,1 (табл. 3).
Таблиця 3. Коефіцієнт кущіння озимої пшениці сорту Мирлебен залежно
від строку сівби та глибини загортання
Строк сівби
Глибина загортання насіння, см
1
2
3
4
5
6
7
10.09
2,7
3,1
3,0
2,6
2,2
1,9
1,6
20.09
2,5
2,8
2,8
2,4
2,0
1,7
1,5
30.09
2,4
2,6
2,5
2,2
1,9
1,7
1,3
10.10
1,9
2,1
2,1
1,8
1.6
1,2
1,1
Чи не найбільше коефіцієнт кущіння можна регулювати нормою висіву насіння. У наших дослідах утворення пагонів найкраще проходило на варіантах із нормою висіву 3,0 млн/га (табл. 4). Збільшення норми висіву закономірно послаблювало процес пагоноутворення. Так, де висівали 3,0 млн/га, коефіцієнт кущіння був у межах 2,2-2,5, а де сіяли 5,5 млн/га - зменшувався до 1,7-1,9.
Таблиця 4. Коефіцієнт кущіння сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву
Норма висіву, млн/га
Коефіцієнт кущіння
Польова схожість, %
Маса зерна з одного колоса ,г
Урожайність, ц/га
3,0
2,5
95,7
1,18
59,0
3,5
2,3
94,2
1,17
59,6
4,0
2,0
93,4
1,14
58,3
4,5
1,9
93,0
1,12
57,1
5,0
1,8
91,2
1,10
56,3
5,5
1,7
89,7
1,07
55,0
Встановлюючи ту чи іншу норму висіву, ми таким чином формуємо майбутню площу живлення кожної рослини, на яку, до речі, впливає також спосіб сівби. Це важливо тому, що можливості рослини кущитись значною мірою визначаються рівномірністю розміщення насіння на площі і формою та розмірами площі живлення однієї рослини.
За даними Львівського НАУ, коефіцієнт кущіння змінюється як під впливом норми висіву, так і під впливом способу сівби (табл. 5). Кількість бокових пагонів зростала на варіантах із вужчими міжряддями. Найбільший коефіцієнт кущіння зафіксований при розкидному способі сівби. На цьому варіанті через низьку польову схожість посіви були дещо зріджені, що й призвело до росту коефіцієнта кущіння.
Таблиця 5. Коефіцієнт продуктивного кущіння сорту Миронівська 61
залежно від норми висіву і способу сівби
Спосіб сівби
Норма висіву, млн схожих насінин на 1 га
2,0
3,0
4,0
5,0
Вузькорядний, 7,5 см
3,1
2,6
2,2
1,9
Рядковий, 12 см
2,9
2,4
2,0
1,7
Рядковий, 15 см
2,6
2,2
1,8
1,5
Рядковий, 22,5 см
2,4
2,0
1,7
1,5
Перехресний, 7,5?7,5 см
3,2
2,7
2,4
2,0
Розкидний, сівалка без насіннєпроводів
3,4
2,9
2,5
2,0
Розрідження рослин у рядку, правильна організація їх площі живлення - важливі складові частини нових технологій у світі. Як свідчать результати наших досліджень, цю проблему певною мірою можна вирішити за допомогою точного висіву насіння.
Завдання такого порядку вимагало детальнішого дослідження площ живлення. Ми вивчали сім варіантів, що мали найоптимальнішу квадратну конфігурацію. Найменшим коефіцієнт кущіння був при рядковому (15х1,7 см) способі сівби - 1,5. Розміщення насіння за схемою 5х5 см підвищувало кущистість до 2,2; 6х6 см - до 2,8; 7х7 см - до 3,2; 8х8 см - до 3,9; 9х9 см - до 4,5 і 10х10 см - до 5,4 (рис. 1).
Оскільки найвища врожайність формувалася на варіантах зі схемою розміщення насіння 6х6 і 7х7 см, то оптимальним кущінням слід вважати таке, при якому утворюється у середньому 2,8-3,2 стебел на одній рослині.
Володимир ЛИХОЧВОР, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ
Які типи рослин є найбільш продуктивними - одно- чи багатостеблові? Які елементи впливають на інтенсифікацію процесу кущіння? Як сформувати найбільш урожайні агрофітоценози? Ці запитання хвилюють багатьох аграріїв. У минулих номерах ми почали відповідати на них. Продовжуємо цю тему далі.
Вплив елементів технології на кущіння
За допомогою технології можна регулювати інтенсивність процесу кущіння озимої пшениці. Коефіцієнт кущіння залежить від попередника. Сівба після гірших попередників обмежує можливості росту бокових пагонів. Найкраще рослини кущаться, якщо їх розмістити після парів та багаторічних бобових трав.
За даними Львівського НАУ, найвищий коефіцієнт кущіння (2,42) на фоні N90 P90 K90 був зафіксований при розміщенні озимої пшениці після конюшини, другий укіс зеленої маси якої приорювався (табл. 1). Високим коефіцієнт кущіння був також при сівбі після конюшини на один і два укоси. Він зменшувався після таких попередників, як горох (2,12) і картопля (2,10), а найнижчим був після кукурудзи на силос (2,00). Виявлено тісну кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (r = 0,935). Існує також тісна пряма кореляційна залежність між останнім і кількістю (r = 0,834) та масою зерен з одного колоса (r = 0,824).
Таблиця 1. Структура врожаю сорту Миронівська 61 залежно від попередника
| Попередник | Густота продуктивного стеблостою, шт./м2 | Коефіцієнт кущіння | Кількість зерен з одного колоса, шт. | Маса зерна з одного колоса, г | Урожайність, ц/га |
|
Конюшина на 1 укіс
|
552
|
2,30
|
35
|
1,18
|
60,8
|
|
Конюшина на 2 укоси
|
532
|
2,21
|
35
|
1,20
|
60,1
|
|
Конюшина, другий укіс приорюється
|
585
|
2,42
|
36
|
1,18
|
63,6
|
|
Горох
|
516
|
2,12
|
35
|
1,12
|
54,6
|
|
Картопля
|
506
|
2,10
|
32
|
1,10
|
51,3
|
|
Кукурудза
|
470
|
2,00
|
30
|
1,00
|
43,9
|
На думку більшості дослідників, внесення добрив підвищує продуктивну кущистість і синхронізацію розвитку пагонів. Найбільше сприяють кущінню азотні, фосфорні добрива та їх спільне внесення. Має значення норма і строки застосування мінеральних добрив.
Коефіцієнт кущіння був найнижчим - 1,82-1,88 на варіанті без добрив. Він зростав при внесенні частини азоту восени (N30) - 2,22-2,30. Найкраще рослини кущились при внесенні ранньою весною 60 кг/га д.р. азоту (варіант Г), де коефіцієнт кущіння становив 2,26-2,34 (табл. 2). У цих дослідженнях встановлено тісну кореляційну залежність між показниками врожайності та коефіцієнтом продуктивного кущіння у сорту Миронівська 61 (r = 0,879) і в сорту Мирлебен (r = 0,811).
Таблиця 2. Структура врожаю залежно від азотного удобрення
|
Варіант внесення азоту
|
Густота продуктивного стеблостою, шт./м2
|
Коефіцієнт кущіння
|
Кількість зерен у колосі, шт
|
Маса зерна з одного колоса, г
|
Урожайність, ц/га |
|
|
Миронівська 61
|
|
|
|
|
|
А
|
454
|
1,82
|
25
|
0,91
|
36,7
|
|
Б
|
556
|
2,22
|
33
|
1,11
|
56,8
|
|
В
|
490
|
1,96
|
34
|
1,18
|
52,4
|
|
Г
|
566
|
2,26
|
35
|
1,14
|
58,4
|
|
Д
|
536
|
2,14
|
36
|
1,25
|
60,9
|
|
|
Мирлебен
|
|
|
|
|
|
А
|
470
|
1,88
|
26
|
0,92
|
38,2
|
|
Б
|
574
|
2,30
|
34
|
1,14
|
59,3
|
|
В
|
502
|
2,00
|
36
|
1,20
|
54,5
|
|
Г
|
586
|
2,34
|
36
|
1,15
|
61,2
|
|
Д
|
540
|
2,16
|
38
|
1,31
|
64,5
|
А - Р90К120 (восени під оранку)
Б - Р90К120 + N30 (восени) + N30 (2-3-й етап органогенезу) + N30 (4-й етап органогенезу +N30 (8-й етап)
В - Р90К120 + N60 (4-й етап) + N60 (8-й етап)
Г - Р90К120 + N60 (2-3-й) +N60 (8-й)
Д - Р90К120 + N30 (2-3-й) + N60 (4-й) + N30 (8-й)
На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають строки сівби. Рослини ранніх строків інтенсивно кущаться восени і мають найбільшу кількість стебел на 1 м2. Проте на цих площах збільшується відмирання пагонів.
Рослини пізніх строків сівби встигають сформувати лише по одному стеблу, на якому утворився вузол кущіння, котрий ще не має вторинної кореневої системи. Такі посіви можна розкущити весною за допомогою відповідного догляду з урахуванням метеорологічних умов.
Наші дослідження із сортом Миронівська 61 засвідчили, що при сівбі 10 вересня коефіцієнт продуктивного кущіння був найвищим (2,39), а при сівбі 10 жовтня дещо зменшився - до 2,18.
Дещо інша картина із сортом Мирлебен. При сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння залежно від глибини сівби становив 1,6-3,1, а при сівбі 10 жовтня - тільки 1,1-2,1 (табл. 3).
Таблиця 3. Коефіцієнт кущіння озимої пшениці сорту Мирлебен залежно
від строку сівби та глибини загортання
|
Строк сівби
|
Глибина загортання насіння, см
|
||||||||||||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|||||||
|
10.09
|
2,7
|
3,1
|
3,0
|
2,6
|
2,2
|
1,9
|
1,6
|
|
|||||
|
20.09
|
2,5
|
2,8
|
2,8
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
1,5
|
|
|||||
|
30.09
|
2,4
|
2,6
|
2,5
|
2,2
|
1,9
|
1,7
|
1,3
|
|
|||||
|
10.10
|
1,9
|
2,1
|
2,1
|
1,8
|
1.6
|
1,2
|
1,1
|
|
|||||
Чи не найбільше коефіцієнт кущіння можна регулювати нормою висіву насіння. У наших дослідах утворення пагонів найкраще проходило на варіантах із нормою висіву 3,0 млн/га (табл. 4). Збільшення норми висіву закономірно послаблювало процес пагоноутворення. Так, де висівали 3,0 млн/га, коефіцієнт кущіння був у межах 2,2-2,5, а де сіяли 5,5 млн/га - зменшувався до 1,7-1,9.
Таблиця 4. Коефіцієнт кущіння сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву
|
Норма висіву, млн/га
|
Коефіцієнт кущіння
|
Польова схожість, %
|
Маса зерна з одного колоса ,г
|
Урожайність, ц/га
|
|
3,0
|
2,5
|
95,7
|
1,18
|
59,0
|
|
3,5
|
2,3
|
94,2
|
1,17
|
59,6
|
|
4,0
|
2,0
|
93,4
|
1,14
|
58,3
|
|
4,5
|
1,9
|
93,0
|
1,12
|
57,1
|
|
5,0
|
1,8
|
91,2
|
1,10
|
56,3
|
|
5,5
|
1,7
|
89,7
|
1,07
|
55,0
|
Встановлюючи ту чи іншу норму висіву, ми таким чином формуємо майбутню площу живлення кожної рослини, на яку, до речі, впливає також спосіб сівби. Це важливо тому, що можливості рослини кущитись значною мірою визначаються рівномірністю розміщення насіння на площі і формою та розмірами площі живлення однієї рослини.
За даними Львівського НАУ, коефіцієнт кущіння змінюється як під впливом норми висіву, так і під впливом способу сівби (табл. 5). Кількість бокових пагонів зростала на варіантах із вужчими міжряддями. Найбільший коефіцієнт кущіння зафіксований при розкидному способі сівби. На цьому варіанті через низьку польову схожість посіви були дещо зріджені, що й призвело до росту коефіцієнта кущіння.
Таблиця 5. Коефіцієнт продуктивного кущіння сорту Миронівська 61
залежно від норми висіву і способу сівби
|
Спосіб сівби
|
Норма висіву, млн схожих насінин на 1 га
|
|||
|
2,0
|
3,0
|
4,0
|
5,0
|
|
|
Вузькорядний, 7,5 см
|
3,1
|
2,6
|
2,2
|
1,9
|
|
Рядковий, 12 см
|
2,9
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
|
Рядковий, 15 см
|
2,6
|
2,2
|
1,8
|
1,5
|
|
Рядковий, 22,5 см
|
2,4
|
2,0
|
1,7
|
1,5
|
|
Перехресний, 7,5?7,5 см
|
3,2
|
2,7
|
2,4
|
2,0
|
|
Розкидний, сівалка без насіннєпроводів
|
3,4
|
2,9
|
2,5
|
2,0
|
Розрідження рослин у рядку, правильна організація їх площі живлення - важливі складові частини нових технологій у світі. Як свідчать результати наших досліджень, цю проблему певною мірою можна вирішити за допомогою точного висіву насіння.
Завдання такого порядку вимагало детальнішого дослідження площ живлення. Ми вивчали сім варіантів, що мали найоптимальнішу квадратну конфігурацію. Найменшим коефіцієнт кущіння був при рядковому (15х1,7 см) способі сівби - 1,5. Розміщення насіння за схемою 5х5 см підвищувало кущистість до 2,2; 6х6 см - до 2,8; 7х7 см - до 3,2; 8х8 см - до 3,9; 9х9 см - до 4,5 і 10х10 см - до 5,4 (рис. 1).
Оскільки найвища врожайність формувалася на варіантах зі схемою розміщення насіння 6х6 і 7х7 см, то оптимальним кущінням слід вважати таке, при якому утворюється у середньому 2,8-3,2 стебел на одній рослині.
29 квітня 2026
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR TERRALAND.
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR ...
29 квітня 2026
29 квітня 2026
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
29 квітня 2026
29 квітня 2026
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
29 квітня 2026
29 квітня 2026
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
29 квітня 2026
29 квітня 2026
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
29 квітня 2026
29 квітня 2026
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
29 квітня 2026
