Падіння закупівельних цін на зерно ставить під сумнів рентабельність усієї жнивної кампанії. Через закриття портів експорт фактично заблоковано, і вартість пшениці на внутрішньому ринку впала майже вдвічі. За інформацією ПроАгро, на півночі країни фермери змушені продавати пшеницю по 5200 гривень за тонну, тоді як торік стартова ціна сягала 9200–9300 гривень.
Найтривожніше, що альтернативи цій ціні майже немає. Навіть внутрішні переробні підприємства відмовляються брати зерно — вони теж працюють в умовах невизначеності й не поспішають накопичувати запаси, які невідомо коли вдасться реалізувати.
Це нижче за межу окупності
Наскільки критична ця цифра, показує зіставлення з розрахунками собівартості. За оцінками науковців, точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 тонн з гектара за ринкової ціни 9 тисяч гривень за тонну — саме за таких умов виторг з гектара покриває витрати, які цьогоріч оцінюють приблизно в 45 тисяч гривень.
За ціни 5200 гривень цю межу неможливо досягти навіть за високої врожайності: щоб вийти в нуль, довелося б збирати понад вісім із половиною тонн з гектара, що для більшості господарств нереально. Тобто йдеться не про зменшення маржі, а про роботу в мінус.
Звідси й ризик зупинки збирання. Витрати на пальне, оплату праці й техніку доводиться нести зараз, а виторг їх не покриває — і частина господарств може просто відкласти обмолот, сподіваючись на зміну ситуації. Проблема в тому, що зерно в полі псується швидше, ніж відновлюється логістика.
Читайте також: Зерно можна буде закласти в банк замість продажу
