Прибуткова диверсифікація
Багато вітчизняних аграріїв останніми роками пристосувалися до високої волативності ринкових цін на сільськогосподарські культури, використовуючи стратегію прибуткової диверсифікації. Суть її полягає у виборі та нарощуванні в структурі посівних площ певного співвідношення окремих маржинальних культур, які, зокрема, представлені здебільшого соняшником, соєю або ріпаком.
До останнього часу вказана стратегія дозволяла із найменшими ризиками забезпечити аграрію не лише достатній прибуток для розвитку власного агробізнесу і відтворення основного та оборотного капіталу, але й гарантувала стабільний дохід впродовж тривалого періоду його економічної діяльності. Однак нині у зв’язку з об’єктивними економічними негараздами та певними еколого-кліматичними проблемами її використання у практичній площині не дозволяє повною мірою забезпечити поступальний розвиток агробізнесу та його фінансову стабільність.
Звичайно, безвихідних ситуацій в агробізнесі вдається уникати у разі обрання правильної управлінської стратегії його ведення. Підтвердженням вище сказаного є той факт, що вітчизняні аграрії останнім часом почали звертати більшу увагу на нішеві маржинальні сільськогосподарські культури, які подекуди за рівнем дохідності з 1 га переважають той же самий соняшник чи ріпак. Насамперед це стосується таких зернобобових культур, як нут, маш, сочевиця, квасоля. У 2017 році посівні площі під вказаними культурами загалом становили близько 67 тис. га, що більш ніж удвічі порівняно з минулими роками. Позитивний тренд їх зростання свідчить про високу конкурентоспроможність вирощування та маржинальну економічну ефективність.
Серед цих культур найбільші посівні площі належать квасолі, нуту та сочевиці. У загальній структурі їх на квасолю припадає 61%, нут — 21%, сочевицю — 13% і кінські боби — 5% (діагр. 1).
Діагр. 1 Посівні площі нішевих маржинальних зернобобових культур і їх структурна частка в Україні за 2017 р.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Ризикованість вирощування зазначених сільськогосподарських культур може бути оцінена за відношенням зібраної площі до усієї посівної. За цим критерієм минулого року 100% збереження посівної і зібраної площ було у нуту та кінських бобів, 99% — у квасолі та 92,2% — сочевиці.
Трендом останніх років є збільшення посівних площ під нутом, квасолею та іншими зернобобовими культурами.
Ефективність маржинальних нішевих агрокультур
Займатися вирощуванням маржинальних нішевих агрокультур вигідно з декількох причин. Насамперед ринок вказаних культур значно поступається за ємністю традиційним зерновим і олійним, а отже, в окремі роки попит на них може значно перевищувати наявну пропозицію, що відображується на закупівельних цінах. Інакше якщо навіть спостерігається їх перевиробництво, то на зовнішніх ринках ця продукція користується підвищеним попитом. Наприклад, той же самий нут або сочевиця.
Технологія вирощування нішевих маржинальних зернобобових культур, звичайно, потребує певних додаткових знань та досвіду. Однак, з точки зору ресурсного забезпечення, саме цей напрям агробізнесу більш вигідно розвивати на невеликих площах посіву, де за рахунок кращого догляду за ними можна виграти в урожайності, а отже, отримати вищу дохідність на 1 га.
Так, зокрема, за рівнем урожайності високі показники аграрії загалом у країні у 2017 р. одержували під час вирощування бобів кінських — 2,32 т/га, дещо нижчою була урожайність квасолі — 1,59 т/га, та майже на одному показнику в нуту і сочевиці — відповідно, 1,40 т/га та 1,39 т/га (діагр. 2).
Діагр. 2. Порівняльна урожайність нішевих маржинальних зернобобових культур в Україні за 2017 р.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Якщо аналізувати ці дані з точки зору порівняльної дохідності за вартістю очікуваної виручки від продажу з 1 га, згідно з середньоринковою реалізаційною ціною на товарну продукцію, то беззаперечним лідером серед вказаних культур є нут, квасоля, а також сочевиця (діагр. 3).
Діагр. 3 Порівняльна орієнтовна дохідність вирощування нішевих маржинальних зернобобових культур в Україні за виручкою 2017 р.
Джерело: власні розрахунки автора
Варто окремо відзначити, що за умов вирощування нішевих маржинальних зернобобових культур на насіння їх дохідність може зрости в 1,5–2 разів, оскільки на ринку сьогодні попит на нього перевищує наявну пропозицію. Так, насіння нуту коштує від 40000 грн/т і вище.
Якщо проаналізувати всі переваги і ризики від вирощування нішевих маржинальних зернобобових культур, то, звичайно, можна стверджувати, що цей напрям агробізнесу є досить економічно привабливим саме для малих і середніх господарств, які об’єктивно не завжди мають технічні і фінансові можливості конкурувати за рівнем витрат та обсягами реалізації традиційних зернових і олійних культур із потужними аграрними підприємствами, а також холдингами.
Водночас, з огляду на певні особливості ринку нішевих маржинальних зернобобових культур та невисокий попит, вказаний напрям розвивати в малих і середніх фермерських господарствах досить економічно вигідно.
Адже, наприклад, той же нут є посухостійким та менш вибагливим до умов вирощування, ніж ріпак чи соя, а за рівнем доходу значно переважає їх. При очікуваній урожайності в межах 2 т/га виручка від його реалізації сягатиме не менше 40000 грн/га для товарних цілей, а якщо це буде насіння посівного матеріалу — то близько 60000–80000 грн.
Нішеві маржинальні зернобобові культури вітчизняного виробництва користуються значним попитом на світовому продовольчому ринку різних країн.
Торік експорт вказаної продукції згідно з УКТЗЕД 713200000–713500000 становив близько 24 тис. т на суму $14,1 млн. У його вартісній структурі найбільша частка припадала на дві основні товарні позиції: 713200000 — турецький горох (нут) і 713330000 — квасоля звичайна, в тому числі біла дрібна (Phaseolus vulgaris), відповідно, 40,3 5 і 46,6%. На товарну позицію 713400000 — сочевиця припадало 7,6% від усієї вартості експорту, а на 713500000 — боби кормовi, або кiнськi великонасiннєвi (Vicia faba var. Major) i боби кормовi, або кiнськi дрiбнонасiннєвi (Vicia faba var. equina, Vicia faba var. Minor — лише 5,5%.
Таблиця 1. Експорт-імпорт нішевих маржинальних зернобобових культур в Україні за 2017 р.
Джерело: розраховано за даними митної статистики України
Найдорожчим за ціною був експорт за товарною позицією 713310000 — квасоля видiв Vigna mungo (L.) Hepper або Vigna radiata (L.) Wilczek, середньозважена ціна 1 кг якої сягала $5,87 дол., або 152,6 грн. Тобто експортна ціна 1 тонни цього виду квасолі цієї коштує близько 152600 грн. Враховуючи вищеозначене, нескладно зробити підрахунок, що за середньої урожайності 1,5–2,0 т/га від вирощування цього виду квасолі можна отримати потенційно з 1 га виручки на суму від 228 до 305 тис. грн.
Таким чином, жодна із традиційних маржинальних сільськогосподарських культур не може забезпечити малому або середньому фермеру такого надвисокого рівня дохідності під час вирощування як окремі нішеві культури.
Однак, щоб його досягнути, важливо не лише дотримуватися відповідної технології вирощування вказаних сільськогосподарських культур, але й розуміти кон’юнктуру ринку. Остання не завжди є сприятливою для вирощування тих чи інших нішевих культур, адже інколи на окремі з них є високий попит внутрішнього і зовнішнього аграрних ринків, тоді як трапляються періоди його спаду чи незначного пожвавлення.
Попри особливості кон’юнктури нішеві агрокультури в умовах досить високої волативності ринкових цін на традиційні маржинальні — соняшник, ріпак і сою — є розумною альтернативою прибуткової диверсифікації агробізнесу. Також вони можуть відігравати певною мірою страхову роль для малого і середнього аграрія як від негараздів зміни клімату, так і економічної нестабільності та інших ризиків у сільському господарстві. Корисні вони також як поширення здорового способу харчування населення, а, відтак, повинні відігравати значно більшу роль у системі заходів із забезпечення продовольчої безпеки країни. Саме з урахуванням усього комплексу вище зазначених позицій варто розглядати ефективність вирощування маржинальних нішевих агрокультур як важливий економічний резерв підвищення прибутковості малого, середнього агробізнесу і соціальний — забезпечення здорового харчування для різних верств населення та рівня продовольчої безпеки держави.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий співробітник
лабораторії маркетингу, економічного аналізу та захисту інтелектуальної
власності Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
