У 2017 році, попри складні для сільського господарства погодно-кліматичні умови і кон’юнктуру світового ринку продовольства, експорт аграрної продукції з України виявив досить стійку динаміку зростання, яка становить 115,8% порівняно із 2016-м за усіма основними товарними позиціями УКТЗЕД 1–24, тоді як її імпорт збільшився загалом на 110,4%.
Аналіз даних митної статистики свідчить, що впродовж січня-грудня 2017 р. вітчизняний експорт усіх товарів зріс до $43,3 млрд, з яких на аграрну продукцію приходилось $17,9 млрд, або 41,4% від усієї його вартості.
До переліку найбільших товарних позицій аграрного експорту увійшли олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби, насіння ріпаку, макуха і тверді відходи від вилучення рослинних жирів та олій, ячмінь, м’ясо та їстівні субпродукти птиці, тютюнові вироби, а також цукор.
Якщо порівнювати вартість аграрного експорту за основними товарними позиціями, то для насіння ріпаку було зафіксоване найбільше відносне зростання приросту його обсягу порівняно з минулим роком, що становить майже 2,2 разу на суму $489,2 млн. Водночас лідером за абсолютним приростом вартості аграрного експорту є олія соняшникова, обсяг якої збільшився на 116,1%, або $597,4 млн до 4,3 млрд (табл. 1).
Таблиця 1. Структура і частка найбільших за вартістю товарних позицій експорту аграрної продукції з України в 2017 р. (вартістю понад $50 млн) та її порівняння з 2016 р.
Джерело: складено за даними митної статистики України
У групі основних товарних позицій аграрного експорту вартістю понад $50 млн досить суттєві зміни також відбулися по маслу вершковому, де показник зростання обсягів його поставок на світовий ринок у 2017 р. сягав майже 3,5 разу більше порівняно з його значенням у 2016-му, або, відповідно, $129,9 млн і $37,5 млн. Майже в 1,8 разу зріс експорт таких товарних позицій, як ячменю та м’яса великої рогатої худоби, вартість яких сягала, відповідно, $710,6 та 85,5 млн.
Також збільшилися надходження від експорту окремих товарних позицій, як «екстракти солодові; готові харчові продукти без/з какао» (в 1,7 разу), «маргарин» (в 1,7), «соки плодів чи овочеві, незброджені, без спирту» (в 1,5), «яйця птиці в шкаралупі» (в 1,5), «мед натуральний» (в 1,4), «м’ясо та їстівні субпродукти птиці» (в 1,3 разу). Водночас, зменшився експорт таких товарів, як «олії свиріпова, ріпакова, гірчична» і «макуха, тверді відходи від вилучення соєвої олії».
Серед основних трендів аналізованого маркетингового сезону варто відзначити також зростання надходжень від експорту борошна пшеничного (в 1,3 разу), хлібобулочних виробів (в 1,2), цукру (в 1,2), макухи та твердих відходів від вилучення рослинних жирів і олій (в 1,2), а також плодів та горіхів (в 1,2 разу).
Загалом можна констатувати, що попри певні зусилля щодо диверсифікації аграрного експорту зберігається переважаючий сировинний його напрям. Навіть з урахуванням того факту, що останніми роками перші позиції в аграрному експорті займає соняшникова олія — продукт із вищим рівнем переділу та формування доданої вартості, існує нагальна потреба в подальших заходах щодо удосконалення його структури та пошуку нових перспективних ринків збуту для вітчизняної сільськогосподарської продукції і готових харчових продуктів.
Основні напрямки аграрного експорту
Зростання населення і рівня його доходів у багатьох країнах Азії та Африки зумовлює підвищення споживання продуктів харчування як рослинного, так і тваринного походження, що відкриває значні перспективи розширення ринку збуту для вітчизняної аграрної продукції. Найбільшим попитом на світовому продовольчому ринку користується українська соняшникова олія.
У 2017 році понад 50% усієї виробленої в Україні олії соняшникової було безпосередньо спрямовано до 3 країн — Індії (36,6% до підсумку) на суму $1574,8 млн, Китаю (10,6%) на $455,3 млн та Іспанії (9,8%) на $422,3 млн (діагр. 1).
Діаграма 1. Експорт олії соняшникової з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2017 р.
Джерело: митна статистика ЗЕД України
Поряд з олією соняшниковою значним попитом користуються зернові культури. На діагр. 2 і 3 наведено основні ринки збуту кукурудзи і пшениці у розрізі країн за вартістю та її структурою. Кукурудза займає друге місце за обсягом надходжень від аграрного експорту.
Значні поставки кукурудзи здійснювалися до Нідерландів (14,6%) на суму $345,6 млн, Єгипту (13,2%) на $394,4 млн та Іспанії (11,3%) на $336,5 млн.
Діаграма 2. Експорт кукурудзи з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2017 р.
Джерело: митна статистика ЗЕД України
Найбільші за вартістю обсяги експорту пшениці були спрямовані до Єгипту (15,9%) на суму $438,2 млн, Індонезії (11,9%) на $327,8 млн і Бангладешу (11,2%) на $308,8 млн.
Діаграма 3. Експорт пшениці з України на основні світові продовольчі ринки за січень-грудень 2017 р.
Джерело: статистика ЗЕД
Також значні обсяги експорту спостерігалися за товарною позицією «соєві боби». У структурі всього їх експорту 26,7% припадало на Туреччину, 15,8% — на Іран та 14,3% на Єгипет, а решта на інші країни світу.
Цінові тренди агроекспорту
У світовій торгівлі аграрною продукцією нині спостерігається зростання конкуренції за ринки збуту та вигідні, з цінової точки зору, напрямки її експорту. Цілком зрозуміло, що нині вже не є достатнім лише забезпечити довгострокову присутність на продовольчому ринку будь-якої країни чи континенту, оскільки важливе значення також має цінова кон’юнктура.
Проведений аналіз митної статистики вітчизняного аграрного експорту дозволив провести ранжування основних його товарних позицій за зміною ціни в 2017 р. порівняно з 2016-м.
Найбільш економічно вигідним для вітчизняних експортерів виявився ріпак, середньорічна ціна експорту якого зросла впродовж 2017 р. майже у 2,2 разу порівняно з 2016-м і сягала $412,7/т. Досить суттєво підвищилася ціна на товарну позицію «інші горіхи» — в 1,6 разу, а також на «соки плодів чи овочеві, незброджені, без спирту», «масло вершкове», «молоко та вершки, згущені» і «екстракти солодові; готові харчові продукти без/з какао».
Істотне підвищення експортної ціни спостерігалося за такими товарними позиціями, як «м’ясо великої рогатої худоби, морожене», «плоди та горіхи, сирі або варені, морожені», «макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій, крім 2304, 2305», «м’ясо та їстівні субпродукти птиці» і «мед натуральний».
Однак за деякими товарними позиціями відбулося їх зниження. Зокрема, найбільше скоротилася експортна ціна на ячмінь, яка в 2017 р. становила 37% від середнього її рівня у 2016-му, тобто більш ніж вдвічі.
Цінова волативність світового продовольчого ринку залишається одним із найбільш значущих ризиків для вітчизняного аграрного сектору. Зменшити негативні наслідки її дії сповна є проблематично, водночас їх мінімізація цілком можлива за рахунок подальшої диверсифікації аграрного експорту та нарощування у ньому частки продукції з високою доданою вартістю.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу
та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
