Виробництво і попит
Ринок м’яса привертає постійну увагу експертів і аналітиків, оскільки виступає не лише індикатором стану розвитку багатьох галузей вітчизняного АПК, але й характеризує добробут населення та його купівельну спроможність.
Традиційно м’ясо — важливий продукт харчування для усіх верств населення, а відтак, його виробництво займає стратегічно важливе соціально-економічне значення. Також м’ясо і м’ясопродукти є перспективним напрямом для диверсифікації вітчизняного аграрного експорту.
Ситуація, що склалася останнім часом на ринку м’яса, з одного боку, характеризується певними ознаками насичення його пропозицією та стабілізацією виробництва, а з іншого, деякими структурними змінами та появою окремих негативних трендів.
Насамперед обсяги виробництва м’яса усіх видів у забійній масі зросли порівняно з початком 2000-х років із 1662,8 тис. т до 2318,2 тис. т торік, або майже в 1,4 разу. При цьому його річне споживання із розрахунку на 1 особу збільшилося за вказаний період часу в 1,5 разу, тоді як аналогічне виробництво в 1,6 разу (діагр. 1).
Діагр. 1. Основні характеристики стану ринку м’яса в Україні
Джерело: складено за даними Держслужби статистики України
До 2013 р. впродовж тривалого періоду середньорічне споживання м’яса і м’ясопродуктів із розрахунку на одну особу перевищувало можливості його виробництва, що зумовлювало збільшення імпорту цієї продукції.
За останні три роки ситуація кардинально змінилася, оскільки внаслідок зниження купівельної спроможності більшої частини населення рівень споживання м’яса і м’ясопродуктів зменшився до 50,6 кг у рік на одну особу, тоді як його виробництво минулоріч становило 54,7 кг на одну особу.
Нинішній досягнутий рівень виробництва та споживання м’яса і м’ясопродуктів також суттєво відстає від показника багатьох розвинутих країн світу, який перевищує раціональну рекомендовану норму у 80 кг.
Разом із тим, на ринку спостерігається певна стабілізація пропозиції м’яса і м’ясопродуктів порівняно зі значним її спадом у 2000 р., оскільки його виробництво утримується у межах 2,3 млн т.
На регіональному рівні досить високий рівень виробництва м’яса з розрахунку на одну особу досягнуто в Черкаській (264 кг), Вінницькій (204,9 кг) і Волинській (117,7 кг) областях.
За абсолютними показниками концентрації виробництва майже половина всього його обсягу нині зосереджена в чотирьох регіонах країни (діагр. 2).
Діагр. 2. Регіональні лідери виробництва м’яса в Україні за 2017 р.
Джерело: складено за даними Держслужби статистики України
Частку у понад 10% обсягу виробництва на ринку пропозиції м’яса минулого року формували Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська і Київська області. У цих регіонах розміщені найбільші птахофабрики і тваринницькі комплекси.
Традиційно пропозицію на ринку формують чотири основних види м’яса — яловичина, телятина, свинина, баранина, козлятина та птиця усіх видів (діагр. 3).
Діагр. 3. Динаміка зміни структури виробництва м’яса в Україні за основними його видами
Джерело: складено за даними Держслужби статистики України
Впродовж 2000–2017 рр. на ринку м’яса відбулися кардинальні зміни. Якщо в 2000 р. основу пропозиції становила яловичина і телятина, яка в структурі виробництва займала стабільну частку 45,4%, то в 2017 р. вона зменшилася до найнижчого показника — 15,7%, або майже втричі. Також знизилася частка свинини, відповідно, із 40,6% у 2000 р. до 31,7% у 2017 р. Водночас, питома вага м’яса птиці усіх видів за вказаний період зросла із 11,6% до 51,1%. Такі зміни передусім стали закономірним наслідком збереження катастрофічної ситуації у галузі скотарства та появи окремих проблем у свинарстві, безпосередньо зумовлених спалахом захворювання на африканську чуму свиней (АЧС).
З іншого боку, швидка окупність вкладання капіталу у виробництві м’яса птиці зумовила зростання інвестицій у цю галузь, будівництво сучасних великих птахофабрик та створення потужних вертикально-інтегрованих компаній.
Інший важливий тренд на ринку м’яса — повернення на нього аграрних підприємств, частка яких у структурі виробництва торік становила 64% проти 36% у господарств населення. Варто згадати, що в 2000 р. це співвідношення сягало 26,3% і 73,7% відповідно.
Тобто попри складну ситуацію із виробництвом яловичини і телятини за рахунок розвитку птахівництва загалом вдалося стабілізувати внутрішній ринок м’яса та створити на цій основі новий напрям аграрного експорту.
Експорт-імпорт
Впродовж останніх років експорт м’яса та їстівних субпродуктів вітчизняного виробництва стабільно зростає. За вказаною товарною позицією спостерігається також збільшення позитивного сальдо в зовнішньоторговельній діяльності, а її частка в загальному експорті усіх товарів становить 1,2%.
Минулого року вартість експорту м’яса та їстівних субпродуктів сягала $531,2 млн, або 1,23% у структурі загального експорту країни, а за 5 місяців 2018 р., відповідно, $247,5 млн, або 1,27%.
В цілому за останні три роки експорт м’яса та їстівних субпродуктів виріс в 1,4 разу, тоді як імпорт лише в 1,1 разу.
Якщо аналізувати структуру експорту м’яса у 2017 р. за основними його товарними позиціями в розрізі географії збуту, то вона суттєво відрізнялася. Зокрема, за товарною позицією «М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене» 99,11% обсягу експорту припадало на Білорусь, 0,32% — Азербайджан, 0,25% — Туреччину, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «М’ясо великої рогатої худоби, морожене» 23,58% обсягу експорту припадало на Азербайджан, 21,77% — Казахстан, 20,59% — Білорусь, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «Свинина» 58,29% обсягу експорту припадало на Грузію, 19,57% — Гонконг (особливий адміністративний район Китаю), 9,45% — Казахстан, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «Баранина, козлятина» 94,90% обсягу експорту припадало на Ірак, 1,22% — Грузію, 1,22% — Туреччину, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «Субпродукти великої рогатої худоби, свиней, овець, коней» 56,16% обсягу експорту припадало на Гонконг (особливий адміністративний район Китаю), 40,68% — В’єтнам, 1,12% — Габон, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «М’ясо та їстівні субпродукти птиці» 20,04% обсягу експорту припадало на Нідерланди, 16,74% — Єгипет, 10,95% — Ірак, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «М’ясо та субпродукти» 84,74% обсягу експорту припадало на Нідерланди, 10,33% — Швейцарію, 2,07% — Румунію, решта — на інші країни світу.
За товарною позицією «Інші м’ясо та їстівні субпродукт» 40,00% обсягу експорту припадало на Грузію, 40,00% — Панаму, 20,00% — Словаччину, решта — на інші країни світу.
Цінові тренди
Цінова ситуація на ринку м’яса характеризується їх зростання за всіма видами продукції. Так, впродовж 2017 р. і січня-квітня 2018 р., відповідно, середня ціна на м’ясо великої рогатої худоби свіже чи охолоджене від виробників зросла на 119,2% та 102,2%; м’ясо свиней свіже чи охолоджене — 146,4% та 105,3%; м’ясо свійської птиці свіже чи охолоджене — 127,2% та 100,7%; вироби ковбасні варені, сосиски, сардельки — 121,6% та 103,0%; ковбаси напівкопчені — 122,3% та 103,9% (табл. 1). Відбувається аналогічне зростання роздрібних цін на м’ясо та м’ясопродукти, що відображається на інфляційному показнику та зменшенні попиту з боку споживачів.
Таблиця 1. Динаміка середніх цін на основні види м’яса і м’ясопродуктів від виробників України та споживчих цін на ринку за 2017–2018 рр.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу
та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
