Сучасний стан
Стійкий розвиток вітчизняного рибництва повною мірою відповідає тим стратегічним цілям і завданням, які нині поставлені перед агропромисловим комплексом країни в частині забезпечення продовольчої та економічної безпеки, а також формування конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва на інноваційній основі.
Річний фонд споживання риби і рибних продуктів останніми роками сягає близько 460 тис. т, або 14,5 кг у середньому на одну особу. При цьому визначена мінімальна рекомендована норма споживання риби і рибних продуктів із розрахунку на одну особу за рік дорівнює 12 кг, а раціональна — 20 кг.
Варто окремо відзначити, що досить значну частку фонду споживання риби і рибних продуктів становить їх імпорт. Водночас, вітчизняне рибництво має суттєвий потенціал для забезпечення збільшення як обсягів виробництва цих продуктів для подальшого підвищення рівня їх внутрішнього споживання населенням країни, так і розвитку експортних можливостей галузі.
За даними проведених досліджень аграрного ринку розвиток рибництва впродовж 2014-2018 рр. супроводжувався загалом тенденціями коливання обсягів добування водних біоресурсів та їх стійким нарощуванням безпосередньо у внутрішніх водних об’єктах.
Діагр. 1. Стан і динаміка добування водних біоресурсів України
Джерело: складено за даними аналізу інформації Державної служби статистики України
Так, в аналізований період максимальні показники всього обсягу добування водних біоресурсів, що включає зовнішні і внутрішні водні об’єкти разом, були в 2014 р. — 91252 т та у 2017 р. — 92645 т, тоді як найменше його значення зафіксовано торік — 86222,5 т. У той же час, добування водних біоресурсів у внутрішніх водних об’єктах стабільно зростає із року в рік. Зокрема, у 2014 р. воно сягало 39612 т, а в 2018-му — 46819,8 т, або 118,2 % росту за останні п’ять років. Найбільше зростання усього обсягу добування водних біоресурсів у 2018 р. до попереднього періоду 2017 р. спостерігалося у Миколаївській (177,6 %), Житомирській (127,3 %) і Одеській (117,1 %) областях.
Якщо аналізувати структуру добування водних біоресурсів за рибальськими регіонами промислу, то минулоріч найбільшу питому вагу займали внутрішні водні об’єкти — 54,3 % та інші регіони промислу — 30 %, а також досить вагоме місце належало аквакультурі — 15,7 %.
При цьому з усього обсягу добутих водних біоресурсів на рибу припадало безпосередньо 75,1 %.
Основними регіонами, де аквакультура останнім часом отримала значний розвиток, за даними досліджень у 2018 р. були Сумська, Черкаська, Вінницька і Кіровоградська області. Саме там зосереджено в цілому майже 45 % усього обсягу добування водних біоресурсів за напрямом рибальства — аквакультура.
Водночас, загалом у всьому добуванні водних біоресурсів питома частка вказаних регіонів є незначною та сягає близько 15 %.
Здебільшого основний обсяг добування водних біоресурсів припадає на внутрішні водні об’єкти та зону Азовського і Чорного морів. Наприклад, в Азовському морі найбільше виловлено біоресурсів рибальськими підприємствами Запорізької області — 6248,2 т.
У цілому аквакультура останніми роками стала одним із важливих та досить помітних трендів розвитку вітчизняного рибництва, зокрема, у структурі добування водних біоресурсів усіма підприємствами за рибальськими регіонами промислу в 2018 році, а саме риби — вона займала 21 %.
Діагр. 2. Питома вага окремих регіонів України у добуванні водних біоресурсів, у т. ч. в розвитку аквакультури (друга діаграма в середині), 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації Державної служби статистики України
Аквакультура є одним із динамічних та рентабельних видів рибництва, що має низький бар’єр для входження у цей напрям агробізнесу та гарантує швидке повернення вкладених інвестицій і достатньо високий прибуток.
Так, середня ціна 1 т добутих водних біоресурсів за минулий рік порівняно з 2017-м, зросла на 127,3 % і становила 18906,8 грн, у тому числі риби, відповідно, 121 % та 15800,8 грн. Підвищення ціни на водні біоресурси тісно пов’язане з обсягами їх добування. Із даних табл. 4 можна зробити висновок, що за багатьма позиціями у разі скорочення загального обсягу добутих водних біоресурсів за весь аналізований період 2018 р. їх ціна зростала, і навпаки.
Окремої уваги заслуговує такий напрям розвитку вітчизняного рибництва, як АКВАКУЛЬТУРА. Законом України «Про аквакультуру» зі змінами і доповненнями, внесеними від 23 травня 2017 року № 2059-VIII, визначено, що аквакультура (рибництво) — сільськогосподарська діяльність зі штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
Експорт та імпорт риби і рибних продуктів
Аналіз даних митної статистики впродовж 2014-2018 рр. виявив тенденцію скорочення імпорту риби та рибних продуктів та нарощування їх експорту.
Так, у 2018 р. імпорт риби та рибних продуктів становив $ 541,9 млн, тоді як у 2014-му він був на рівні $ 595,5 млн. Водночас, їх експорт у вартісному вимірі зріс майже в 2,5 раза і сягав $ 25 млн.
У структурі імпорту риби і рибних продуктів минулого року найбільша питома вага припадала на товарну позицію «Риба морожена» — 64,1 %, а також «Риба свіжа або охолоджена» — 19,8 %.
Аналіз структури вартості всього експорту та імпорту риби і рибних продуктів на ринок світу й України за 2018 р.
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Разом із тим, основний обсяг експорту риби і рибних продуктів безпосередньо здійснювався за товарною позицією «Філе рибне та інше м’ясо риб» і сягав близько 69,4 % у загальній його структурі.
Перспективи розвитку вітчизняного рибництва пов’язані з необхідністю надання пріоритету аквакультурі як одному із перспективних напрямів, що забезпечує значне нарощування виробництва продукції та є прибутковим видом економічної діяльності в агробізнесі.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
сільськогосподарський експерт-дорадник із питань
економічних та управління підприємствами
