У вітчизняній круп’яній індустрії гречка посідає одне з ключових місць. Це досить важлива продовольча сільськогосподарська круп’яна культура, яка має стійкий попит серед населення. За попередніми експертними оцінками, у 2021 році посівна площа під гречкою в усіх категоріях господарств становитиме близько 78–80 тис. гектарів, що є одним із найменших показників останніх років. Виникають запитання: що насправді відбувається на внутрішньому продовольчому ринку і чому вітчизняний агробізнес втратив інтерес до вирощування цієї сільгоспкультури? Інше запитання полягає в тому, якою буде закупівельна ціна на гречку цього року та роздрібна для споживачів? Спробуємо дати відповідь.
Основні тренди на ринку гречки
За останні 10 років вітчизняний агробізнес скоротив посівні площі під гречкою. Можна сьогодні сперечатися, що змусило агротоваровиробників відмовитися від вирощування цієї культури. І це не лише суто економічні причини, низькі закупівельні ціни та проблеми зі збутом. Чинник кліматичних змін також не можна відхиляти. Адже зміна клімату безпосередньо вплинула на врожайність, що також зумовило скорочення посівних площ у багатьох регіонах, особливо степової зони країни, де традиційно протягом десятиліть вирощували гречку.
Якщо аналізувати дані статистики посівних площ у період 2000–2021 рр., то можна побачити досить значне їх скорочення. У 2021 році посівні площі гречки становили всього 13,6% рівня 2000 року (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка коливання посівних площ гречки в усіх категоріях господарств України
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Загальне виробництво гречки в усіх категоріях господарств за більш ніж 20 років скоротилося. Якщо у 2020 році обсяги виробництва гречки становили 480,6 тис. тонн, то у 2020 році всього 97,6 тис. тонн, і за нашими прогнозами, у 2021 році сягнуть близько 93,6 тис. тонн (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка виробництва гречки в усіх категоріях господарств України у 2000–2020 рр. і прогноз на 2021 рік
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Основна проблема скорочення виробництва полягає не лише у зменшенні посівних площ, а й у низькій її врожайності. На відміну від інших зернових культур середня врожайність вирощування гречки за більш ніж 20 років незначно зросла й не перевищує 1,3–1,5 т/га. Саме цей чинник поряд із певними проблемами зі збуту в окремі роки спонукає агробізнес відмовлятися від її вирощування. Навіть переробка та фасування в окремих господарствах не завжди економічно себе виправдовує.
За аналізований період спостерігаються суттєві зміни в структурі виробництва гречки в різних категоріях господарств. Якщо у 2000 році майже 95% її виробництва було зосереджено в сільськогосподарських підприємствах, то у 2020 році ця частка зменшилася до менш ніж 55% (табл. 2).
Таблиця 2. Структурна динаміка коливання виробництва гречки в усіх категоріях господарств України (тис. тонн)
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Помітну роль у вирощуванні гречки відграють фермерські господарства. Водночас останніми роками фермерські господарства теж почали відмовлятися від її вирощування передусім через проблеми зі збутом. Аналіз даних балансу наявності й руху гречки на підприємствах України у 2020 році свідчить, що майже 19% її реалізації здійснювали переробні підприємства, 24,1% на ринку та 6,4% переробляли на власних потужностях (табл. 3).
Таблиця 3. Наявність і рух гречки на підприємствах України у 2020 році
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Оскільки гречка як круп’яна культура має стійкий попит на ринку серед населення, то для багатьох господарств одним із резервів підвищення дохідності її вирощування може стати розвиток власних потужностей із переробки та фасування. Це дозволяє майже вдвічі підвищити ціну її продажу та розширяє ринок збуту для неї. З тим витрати на доробку та фасування, за експертними оцінками, можуть становити від 10 до 12% собівартості її виробництва.
Економічна ефективність виробництва гречки
Нині багато господарств відмовляються від вирощування гречки через економічні причини — низьку рентабельність, проблеми зі збутом тощо. Водночас, якщо проаналізувати дані щодо динаміки зміни рівня рентабельності виробництва гречки, то можна побачити досить високу її волатильність (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка коливання рівня рентабельності виробництва гречки на підприємствах України у 2010–2020 рр.
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Як видно з аналізу даних рис. 2, економіка вирощування гречки досить сильно залежить від ринкової кон’юнктури. В окремі роки можна отримати 100% рівня рентабельності, а в інші — збитки.
Досліджуючи дані щодо рівня рентабельності виробництва гречки на регіональному рівні у 2020 році, встановлено, що за рівнем економічної ефективності ця сільськогосподарська культура перевищувала найкращі показники маржинальних олійних культур (рис. 3). Зокрема, в Одеській області, яка торік сильно постраждала від складних погодно-кліматичних умов і посухи, від вирощування гречки господарства отримали рівень рентабельності 261,7% за середнього показника по Україні 54,7%.
Рис. 3. Рівень рентабельності виробництва гречки на підприємствах окремих регіонів України у 2020 р.
Джерело. За даними аналізу інформації Держстату України
Значною мірою економічна ефективність вирощування гречки визначається її собівартістю, а також ціною реалізації. Торік середня собівартість виробництва 1 ц гречки становила 879,4 грн. У різних регіонах собівартість виробництва 1 ц гречки досить суттєво відрізнялася — від мінімального показника 577 грн в Одеській області й до максимального його значення 2445,2 грн у Миколаївській області. У структурі собівартості виробництва гречки найбільша частка належить матеріальним витратам й іншим прямим і загальновиробничим витратам. Разом вони становлять майже 90% (табл. 4).
Таблиця 4. Собівартість і структура витрат на виробництво гречки підприємствами України за 2020 рік
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Використання якісного посівного матеріалу та науково обґрунтованої системи догляду за посівами є запорукою забезпечення високих урожаїв гречки на рівні 2 т/га і вище. З тим чинник високої врожайності є визначальним у формуванні конкурентоспроможної собівартості виробництва гречки, а отже, і економічної ефективності її вирощування.
Цінові тренди на ринку
На продовольчому ринку ціна на гречку є певним індикатором економічної ситуації в країні та загалом залежить як від стану її виробництва, так і кон’юнктури. У 2020–2021 рр. загалом на ринку спостерігається тенденція зростання роздрібної ціни на гречку через внутрішній її дефіцит унаслідок скорочення виробництва та зростання собівартості виробництва (рис. 4).
Рис. 4. Рівень динаміки зміни споживчих цін на гречку в Україні за перше півріччя 2020–2021 рр.
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН, експерт-
дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
