Про це розповів доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко, передає SuperAgronom.
«Для чого це ми робимо? Для того, щоб довести або спростувати мої ж власні слова, коли я розповідав, що теоретично пшеницю можна сіяти навіть до Нового року, якщо дозволяють погодні умови і стан ґрунту. Тому сьогодні вперше за 117 років історії Інституту рослинництва імені Юр’єва ми закладаємо такий експеримент – зимова сівба озимої пшениці», – каже він.
Дослід планували закласти наприкінці листопада – початку грудня, та через дощі сівалка не могла виконувати ці операції. Наразі останні три доби на території, де знаходиться поле, був мороз. Температура повітря вночі опускалася до -9°C, вдень – -3°C, -5°C. При цьому в дослідженні випробовують дію різних протруйників – однокомпонентних, двокомпонентних, трикомпонентних, інсектицидних, фунгицидних, інсектофунгицидних.
Поряд на інших ділянках, висіяних у кінці жовтня після гороху, пшениця знаходиться в фазі трьох листків.
Читайте також: На Київщині стан посівів озимих оцінюють як добрий
«Від 5 до 10% висіяного насіння опиняється зверху. Тобто, воно не загортається. А в цілому воно лягає приблизно на глибину десь 3 см. Сівалка йде, продавлює кірку і насіння непогано лягає в рядки. Але те, що воно залишається непригорнутим, це абсолютно не страшно. Адже буде відбуватися відтавання ґрунту, буде вітерець, буде сніг падати. І це насіння всеодно опиниться під покривом невеликого шару ґрунту. За зиму воно дасть сходи. Дехто сумнівається, чи пройде воно яровізацію, чи заколоситься ця пшениця, чи не заколоситься», – пояснив Сергій Авраменко.
Науковець наголосив, що за такої пізньої сівби слід спіймати момент, коли ґрунт ще не дуже промерз для того, щоб сівалка мала змогу нормально зайти в ґрунт і сошники не залипали. Тому треба чекати, коли верхній шар ґрунту трішки підмерзне.
Іншою важливою умовою є попередник і кількість післяжнивних решток від нього. Чим більше решток, тим гіршою буде якість висіву. Наприклад, в досліді Інституту найгірший результат поки що фіксують після соняшника та сидерального пару, де 10-25% насіння залишилося на поверхні ґрунту і, відповідно, проросте набагато пізніше.
Результатами експерименту науковець пообіцяв ділится.
