Несподіваний дефіцит
Навіть поверхневий аналіз ситуації, абсурдної для країни з глибокими хліборобними традиціями, показує, що виникла вона не на рівному місці, і закономірне підвищення цін можна було передбачати ще восени минулого року, а при бажанні -- і раніше. Адже основні причини подорожчання -- неврожай культури і зменшення посівної площі. До прикладу, у 2000 році вона становила 573,5 тис. га, а торік лише -- 215,4 тис. га. Таке скорочення викликане високою вартістю виробництва гречки, що потребує спеціальної техніки.
Згадали про неї цьогоріч, коли цифри на цінниках біля гречаної крупи почали збільшуватися із космічною швидкістю. За грудень-січень гречка подорожчала більш ніж удвічі, до 18-26 грн/кг. Зі слів голови Антимонопольного комітету Олексія КОСТУСЄВА, подорожчання було викликане виключно дефіцитом сировини на ринку, а не зумисним зговором його учасників. Хоча уряд стійко намагався навіювати населенню, що гречки в Україні достатньо. Зокрема, у це щиро вірив Микола АЗАРОВ і неодноразово запевняв усіх, що збільшення ціни викликане спекуляціями постачальників.
Нагодувати всіх
Щоб стримати закономірне невдоволення споживачів, держава розпочала так зване ручне регулювання цін на гречку, встановивши гуртову вартість у розмірі 12,6 грн/кг, а роздрібну -- на рівні 13,90-14,00 грн/кг. У відповідь торговельні мережі просто припинили продаж крупи, яку раніше було закуплено за більш високою ціною. Для них вигідніше притримати товар, який до того ж за належних умов зберігання не псується, аніж відпускати його за збитковою для себе ціною.
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української Аграрної конфедерації, переконаний, що крупа й надалі лежатиме на складах, позаяк максимальна ціна на гречку, встановлена державою, нижче собівартості її виробництва. Таким чином, гречка є, але в той же час її немає.
Контхід держави -- разом з іншими дефіцитними продуктами закупити гречку за кордоном. Так, з Китаю планують завезти 15-20 тис. т крупи, відпускна ціна якої становитиме 10-11 грн/кг. Крім того, народні депутати України пропунують відмінити 20%-ве ввізне мито на імпорт гречки до 1 червня 2011 року. На появу крупи з Піднебесної очікують у березні, лише тоді на полицях вітчизняних магазинів вона з’явиться за ціною 14 грн/кг.
Експерти аграрної галузі рішення про закупівлю імпортної гречки вважають цілком обґрунтованим. Зокрема, на думку Марії КОЛЕСНИК, керівника аналітичного департаменту консантингового агентства «ААА», «минулорічні об’єми гречки не дозволили сформувати перехідні запаси, позаяк вони нульові». Економічно обгрунтованою ціна на гречку є на рівні 10 грн/га.
Якщо за реакцією уряду можна припустити, що він був зовсім не готовий до такої «гречаної епопеї» (ситуація весь час змінювалася: від повного ігнорування проблеми на кшталт «гречка в країні є» до жорсткого регулювання ціни), то для компаній-переробників вона не стала несподіванкою. «У 2010 році переробка гречки становила лише 60 тис. т при внутрішній середній потребі у 200 тис. на рік», -- зауважив топ-менеджер однієї з компаній-переробників гречки. Припускають, що замість продажу за невигідною ціною компанії швидше займуться переробкою крупи на борошно, вартість якого поки що ніхто не фіксував.
З доцільністю імпорту китайського зерна погоджуються не усі. Насамперед, проти цього рішення виступив міністр АПК Микола ПРИСЯЖНЮК. «На сьогодні інтервенція іноземної сільськогосподарської продукції не є правильною. Минулого року нам вдалося втриматися і не робити подібного із цукром. Тому площі під посів цукрових буряків зростатимуть і на далі. Так само буде і з гречкою. Оскільки нинішня ціна приваблива для аграрія. Саме тому підтримка вітчизняного товаровиробника є запорукою доступних цін на продукти», -- зазначив чиновник.
Науковці теж говорять з міністром в унісон. Так, Дмитрій ЧЕРКАШИН, доцент Харківського національного аграрного університету, висловив припущення, що закордонна крупа може підірвати вітчизняних аграріїв. «Завезуть багато китайської гречки, як результат, фермери не будуть її сіяти, і ми залежатимемо від Китаю», -- сказав науковець. З його слів, торік ця культура погано вродила, тому ціни піднялися через дефиціт зерна. Якщо ринок не заповнить китайський продукт, вітчизняні фермери у цьому році посіють необхідну кількість, і уже на початку осені українці зможуть їсти гречку вітчизняного виробництва.
Тож усе залежить від того, чи буде уряд загравати з покупцем, дістаючи для нього дефіцитну гречку, чи все ж таки прийме рішення на користь українських аграріїв, для яких висока ціна на продукцію -- реальний шанс встати на ноги та згодом забезпечити ринок необхідною кількістю зерна.
Чим будемо сіяти?
Вочевидь, за нинішнього дефіциту такої «золотої», з точки зору ціни, крупи, питання про збільшення посівної площі буде дуже актуальним. Проте цьому може завадити прийняте рішення про фіксовану вартість гречки. Леонід Козаченко переконаний, що ручним регулюванням ціни держава відходить від принципів ринкового регулювання сільського господарства. «Як на мене, керівництво країни допускає помилку, виносячи на перше місце питання гречки. Це не панацея для суспільства. Якби дорожчала лише гречка, а інші продукти -- ні, нічого страшного б у цьому не було, люди зрозуміли б. Натомість фермер, який продав її цьогоріч за вигідною ціною, без будь-якого адміністративного тиску сам би посіяв її утричі більше». Уряд країни уже пообіцяв удвічі збільшити площі посівів під культурою, щоб уникнути повтору дефіциту: заплановано 330 га (торік -- 180 га). Але на хвилі ажіотажу в країні не залишилося насіння.
За даними Наталії ХРАПІЙЧУК, заступника начальника Державної насінної інспекції, лише 79% насіння гречки необхідно для засіву під урожай нинішнього року. Наявних резервів вистачає лише для площі минулорічних посівів. Чиновники розраховують, що нестачу знайдуть у резервах виробників. Однак там її, швидше за все, не залишилося, адже хто відмовиться від можливості заробити зайву копійчину на такій фантастично дорогій крупі. Потреба у насінні гречки на 2011 рік становить 21,7 тис. т для сільгоспвиробників, без урахування господарств населення. Проте сумнівним залишається факт, чи буде таке примусове збільшення посівних угідь вигідним для самих виробників? Адже за умови доброго врожаю виникне надлишок крупи, яку традиційно експортують лише до сусідньої Росії. Там також потерпають від минулорічного неврожаю, і цілком ймовірно збільшать посівні площі. То ж ситуація може змінитися в протилежну сторону: буде надлишок гречки, внаслідок чого вартість її знизиться удвічі.
