Ірина Вершеліс: «Ми не бачимо критичної необхідності «наскоком» впроваджувати ринок землі»

Ірина Вершеліс: «Ми не бачимо критичної необхідності «наскоком» впроваджувати ринок землі»

/ Експертна думка / П'ятниця, 14 лютого 2020 11:41

Опрацювавши понад чотирьох тисяч поправок, аграрний комітет парламенту підготував до другого читання законопроєкт про обіг аграрних земель. Але дискусії тривають, підігрівають запал незгідних із різних політичних сил. Водночас представники агробізнесу мають дійсно конструктивні запитання щодо впровадження реформи. Зокрема, про ринок землі, конкуренцію на аграрному ринку та стратегічний розвиток агрохолдингу «ТАС Агро» розповіла нам в ексклюзивному інтерв’ю генеральний директор Ірина Вершеліс.

03 418 28

Ірина Вершеліс, генеральний директор «ТАС Агро»

 

Довідка

«ТАС Агро» — провідна агрокомпанія України.

 Земельний банк: 80 тис. га

 Регіон діяльності: Миколаївська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Кіровоградська області

 Напрями діяльності: рослинництво, тваринництво, елеваторні послуги

 

 

  • Як Ви оцінюєте законопроєкт №2178-10 про відкритий ринок землі? Які зміни, на Вашу думку, було б доречно внести до другого читання?

— Питання відкриття ринку землі і відміни мораторію надзвичайно актуальне для України. Адже ця реформа напряму стосується 35% населення країни, які проживають у сільській місцевості, і частини міських жителів, котрі успадкували земельні паї. Тому, напевно, через високу суспільну зацікавленість аграрна реформа не може завершитися впродовж 20 років. Подібна проблема свого часу спіткала багато країн, земельна реформа ніде у світі не проходила швидко.

Компанія «ТАС Агро» протягом 10 років ефективно працює у аграрній сфері, обробляє десятки тисяч гектарів землі і має добрі виробничі результати. Наші пайовики отримують одну з найвищих орендних плат у регіонах діяльності. Тому ми не бачимо критичної необхідності «наскоком» впроваджувати ринок землі, аби було. Проте готові працювати у ринкових умовах, єдине, щоб умови закону були єдиними й обов’язковими для усіх учасників процесу.

Щодо самого законопроекту, то ми маємо ряд конструктивних запитань, на які, сподіваємося, отримаємо відповіді після другого читання. Добре, що законодавці прислухалися до критики аграріїв і у кінцевому варіанті законопроекту відсутні вимоги з приводу обмеження права володіння в одній ОТГ до 35% земельних угідь. Адже у невеликих громадах агрохолдинги і навіть фермери обробляють 50-60% землі. Довелося б дробити угіддя, штучно створюючи «шахматку» на полях. Чому загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення у власності юридичної особи чи громадянина не може перевищувати 10 тисяч гектарів? Що робити компаніям, які сьогодні орендують 100, 200 і більше тисяч гектарів землі і хотіли б її придбати у майбутньому? Заборонять все ж таки іноземцям набувати право власності на земельні ділянки чи залишать можливості для придбання?

Від відповіді на подібні питання залежатиме майбутній розвиток аграрної сфери України. Сподіваємося, народні депутати підійдуть до проблем відкриття ринку землі виважено та відповідально.

 

  • Чи готова компанія «ТАС Агро» викуповувати землі у своїх пайовиків, якщо так, то скільки, якщо ні — то чому?

— Компанія «ТАС Агро» буде працювати відповідно до нового законодавства, яке функціонуватиме після відміни мораторію. Іншого шляху у цивілізованому світі не існує. Наскільки мені відомо, за орендарем зберігатиметься переважне право купівлі землі. Тому ми, звичайно, будемо його використовувати у тих випадках, якщо пайовики компанії забажають продати свій земельний наділ. Щодо обсягів, то ми нещодавно провели внутрішнє опитування і тепер знаємо, що лише 10-15% пайовиків планують після відміни мораторію продавати паї. Купувати землю у тих регіонах чи населених пунктах, де компанія не веде господарську діяльність, ми не будемо, адже не бачимо у цьому економічної доцільності.

 

  • Чи відчуваєте зараз конкуренцію із фермерськими господарствами? У чому вона проявляється? Які проблемні питання найчастіше виникають між фермерами та холдингами, та чи можна глобально запобігти виникненню конфліктних ситуацій без втручання держави?

— Конкуренція — це невід’ємний атрибут будь-яких ринкових відносин. Головне, щоб вона була чесною і не переходила дозволені етичні та законні межі. На сьогодні найбільша конкуренція у сільському господарстві склалася навколо розширення/утримання земельного банку. Тут усі учасники ринку конкурують між собою за можливість «сподобатися пайовику», використовуючи різноманітні дозволені методи. З традиційними фермерами (адже в Україні діють «фермерські господарства» з земельним банком 10, 20 і більше тисяч гектарів), які працюють поряд із нами, складаються конструктивні відносини. Ми не заважаємо працювати їм, вони — нам.

У кожного з нас є свої конкурентні переваги і недоліки. Якщо фермери, можливо, більш гнучкі у прийнятті рішень, то ми маємо кращі фінансові можливості та у випадку неврожаю (засухи, буревію тощо) гарантуємо пайовикам виплату орендної плати, чого не зможе зробити дрібний фермер. Я переконана, що на ринку знайдеться місце як для фермерів, так і для агрохолдингів. Адже у сільському господарстві є багато ніш, де не бажають працювати великі аграрні компанії, але могли б ефективно функціонувати та розвиватися фермерські господарства.

Щодо держави, то вона має бути рівновіддаленою від усіх учасників ринку та різноманітними способами стимулювати аграріїв працювати виключно у законодавчому руслі, сплачуючи податки і підтримуючи соціальну сферу місцевих громад. Не може бути так, що фермер підписує офіційний договір оренди земельного паю під 3%, сплачуючи таким чином, податки лише із 3%, а все інше виплачуючи в «чорну». Тоді як великі агрохолдинги на 100% сплачують податки, підтримують сільські ради і надають допомогу школам, дитячим садочкам, ФАПам тощо. Проте держава не повинна вказувати, як у минулому: що, коли, скільки і де посіяти, кому і за якою ціною продати. Усе інше вирішить цивілізований ринок, який ми спільно створюємо.

 

  • З якими проблемами може зіштовхнутися ринок: мова йде про землі, викуплені за договорами ­емфітевзису, без пра­­­­­­во­наступ­ників?

— Проблеми в агросекторі існували, вистачає їх і сьогодні, напевно, вони не зникнуть у майбутньому після відміни мораторію. Безперечно, з відкриттям ринку землі постане низка питань, які необхідно буде вирішувати як аграріям, так і державі. Проте, усвідомлюючи, які проблеми і негаразди ми пройшли за останні 10 років, мене наповнює впевненість у тому, що ми зі всіма випробуваннями впораємося. Загалом, є два шляхи: або залишити все так, як є, або почати щось змінювати. Моє кредо: потрібно йти вперед, не зупиняючись на досягнутому!

Договори емфітевзису, які останнім часом стали використовувати для обходу дії мораторію на продаж землі, здебільшого не вплинуть на роботу агробізнесу. Адже такі угоди зазвичай укладалися орендарями серед своїх пайовиків. Вони й будуть обробляти ці землі після відкриття ринку. Щодо земель без правонаступників або невитребуваних паїв, яких за підрахунками фахівців близько 1 млн га, то з 2019 року такі ділянки можуть передаватися в оренду за рішенням відповідної місцевої ради чи державної адміністрації. Також, якщо право власності на ці землі не оформлять правонаступники/спадкоємці до 2025 року, то ці ділянки за рішенням суду відійдуть у власність територіальних громад. Тому, здається, критичних невирішуваних проблем у земельній сфері не залишилося.

 

  • Наступних 5 років для «ТАС Агро»: як Ви бачите розвиток компанії? Чи маєте плани на великі інвестиційні проєкти, розширення земельного банку тощо?

— Я переконана, що у найближчі 5 років компанія «ТАС Агро» має значний потенціал для розвитку. Ми постійно еволюціонуємо, експериментуємо, знаходимо нові ідеї та рішення для втілення у виробничий процес. Так, компанія має план розширення земельного банку до 100 тис. га. Але ми не будемо розширюватися заради розширення, аби задовольнити свої амбіції. Сьогодні для нас у пріоритеті — ефективність використання кожного гектару землі. Також у компанії є плани щодо інвестицій у переробку, будівництво насіннєвого заводу, розширення елеваторних потужностей і створення логістичного підрозділу. Проте значні інвестиційні проекти будуть можливими лише за умов фінансово-економічної стабільності та вдосконаленої законодавчої бази в Україні.

 

Підготувала Тетяна Тимошенко

 

 12 квітня 2024
Станом на 12 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 12 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.