Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ
- Чи багато в Україні щороку оформляється документів на передачу земельних ділянок (паїв) у спадок?
- Отримати таку інформацію доволі складно. Її Міністерство юстиції публікує рідко. Ми знаємо про неї лише від третіх осіб. Згідно з окремими даними, кількість щорічних угод з нерухомості по Україні становить близько 450–500 тис. Із них майже 150–170 тис. - угоди із земельними ділянками. З цієї кількості приблизно 50–70 тис. угод - це оформлення спадку.
- Хто переважно ініціює процедуру земельної спадщини?
- Зазвичай самі спадкоємці. Вони ініціюють отримання спадку. Якщо такого не відбувається, тоді часто виникає відумерла спадщина.
Відповідно до чинного законодавства, впродовж шести місяців спадкоємці повинні звернутися із заявою до нотаріуса за місцем проживання померлого власника земельного паю чи за місцем знаходження основної частини нерухомого майна.
Якщо цього не сталося, то тоді право на спадщину можна відновити лише через суд. Для цього треба надати суттєві докази пропуску терміну вступу у спадщину. Спадкоємці повинні підтвердити, що пропуск шестимісячного терміну був зумовлений серйозними причинами.
Якщо не було звернення ні до нотаріуса, ні до суду, то виникає згадана уже відумерла спадщина.
В Україні сьогодні близько 500 тис. земельних ділянок, які належать до відумерлої спадщини. Їх загальна площа перевищує 2 млн га. Приблизно стільки складають сільгоспугіддя середньої за розмірами європейської країни.
Це справді дуже велика проблема. Вона заважає вирішенню на селі багатьох економічних та соціальних питань. Така земля часто використовується із порушенням чинного земельного законодавства.
- Чи часто процедуру оформлення спадку земельних паїв ініціюють ті, хто ними володіє?
- Щодо людей, які проживають у сільській місцевості (це основна частина власників земельних паїв), то вони переважно не дуже добре знають свої права і те, як ними можна скористатися. Зокрема, як оформити заповіт, спадковий договір. Тому зазвичай спадщина оформляється постфактум. Тобто після смерті власника земельної ділянки.
Чому так відбувається? У більшості власники земельних паїв - це люди передпенсійного чи пенсійного віку. Доти вони ніколи не мали справи із власністю. Тим паче, із земельною власністю, яка має свої характерні особливості. Пояснюється це дуже просто - раніше земля перебувала у державній чи колективній власності.
На сьогодні середній вік власника земельного паю, згідно з недавно проведеним Проектом USAID «АгроІнвест» дослідженням, становить 57 років. Вік 43 % земле-власників перевищує 60 років. Молоді серед власників паїв зовсім мало. Тому проблема із земельною спадщиною та відумерлим майном щороку посилюється.
- Як можна змінити ситуацію із земельним спадком?
- Для цього насамперед люди повинні знати, яким чином оформляється спадковий договір, заповіт, як, відповідно до нього, передавати земельні паї у спадок. А ще у них має бути можливість здійснювати цю роботу просто і, що вкрай важливо, за місцем проживання.
-
У яких ще випадках виникає необхідність оформляти земельний спадок?
- Коли хтось виїжджає за кордон на заробітки. У такому випадку також бажано оформляти спадковий договір.
- В яких українських регіонах питання земельного спадку набуло особливої гостроти?
- Я б не став виділяти якийсь певний регіон. Скажу так - проблема земельного спадку гостро встала перед усією Україною. Тому вона вже не регіональна, а загальнонаціональна.
- З якими труднощами стикаються орендатори, які змушені обробляти нічийну землю?
- Головна складність - власник помер, і незабаром виникає необхідність переоформити договір про оренду землі. Якщо на неї не було завчасно оформлено спадок, то тоді слід робити шестимісячну паузу. Лише потому можна вирішувати питання спадщини. Щойно з’явиться спадкоємець, із ним можна вступати у ділові відносини.
Виникає питання - що весь цей час має робити орендар? Справа в тім, що така ділянка може виявитися ближчою не до краю, а до середини поля.
Поки що зрозумілої відповіді на це питання нема. Тому часто орендарі в таких ситуаціях ризикують. З порушенням земельного законодавства вони обробляють такі проблемні ділянки.
Інша проблема - спадкоємець земельного паю знайшовся, та він мешкає у місті, а часто - навіть в іншій області. Орендарю нічого не залишається, як зв’язатися з ним. Так, на це потрібні час і терпіння, але іншого варіанту нема.
Інколи одна земельна ділянка може мати не одного, а кількох спадкоємців. Тоді рішення щодо неї ухвалює не один, а кілька людей. Доволі часто такі власники мешкають на великій відстані один від одного і тому не часто контактують між собою. Як їм домовитися? Погодьтеся, що це також велика проблема, і вона не завжди легко вирішується.
Уявімо таку ситуацію - дві сестри мешкають в Україні, а брат поїхав до США. Вони отримали земельну ділянку у спадок і що робити з нею?
По-перше, оформити цей спадок у такому випадку вкрай складно. По-друге, так само непросто ним буде розпорядитися. Бо кожен правонаступник має висловити свою згоду про передачу землі в оренду.
Таке подрібнення земельних ділянок має негативні наслідки. У геометричній прогресії зростають витрати на їх оформлення, розпорошується контроль за ними. Сільгоспвиробник стає заручником цієї ситуації. Від нього нічого не залежить, він не може її змінити.
- Як можна спростити процедуру передачі земельних паїв у спадок?
- У нас уже саме оформлення земельних ділянок та прав на них доволі складне. І в оформленні процедур успадкування їх чимало білих плям, які не дозволяють робити це дуже швидко та з найменшими фінансовими витратами.
До нотаріусів, які займаються оформленням земельного спадку, зазвичай вишиковуються довгі черги.
Загалом у нас оформлення спадщини пов’язане з тими ж проблемами, що й оформлення будь-якої земельної ділянки. Це й отримання кадастрових номерів, і оформлення прав власності на землю.
- Які ще земельні питання вимагають невідкладного вирішення?
- Земельне законодавство України широке. Воно включає понад 70 законів та понад 1000 підзаконних актів. Чинні закони часто суперечать один одному і тому прописані в них процедури вкрай складно виконувати.
Завдання Земельної спілки України, яка спільно з Проектом USAID «АгроІнвест» займається роботою з поліпшення земельного законодавства, - це спрощення процедур, скорочення часу на їх здійснення, проведення антикорупційних експертиз документів.
Нами розроблено низку законопроектів. Деякі з них ухвалені Верховною Радою.
Я думаю, що в цьому напрямі ми рухатимемося й надалі. Земельна реформа зачіпає інтереси великої кількості людей. Тому важливо робити все, щоб вони максимально враховувалися, аби створювалися передумови для успішного розвитку нашого аграрного сектору.
