Станом на 1 липня 2026 року в Україні утримувалося 1,767 мільйона голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тисячі корів. Про це повідомила Асоціація виробників молока з посиланням на попередні дані Державної служби статистики, передає «Інтерфакс-Україна». Ключове в цих цифрах — не сам обсяг, а розподіл: на сільськогосподарських підприємствах поголів'я за рік зросло на 4 відсотки, до 955,2 тисячі голів, тоді як у господарствах населення скоротилося на 35 відсотків, до 811,8 тисячі. Схожа картина й по коровах. Підприємства наростили дійне стадо на чотири відсотки, до 396,6 тисячі голів, а присадибний сектор утратив двадцять дев'ять відсотків, опустившись до 544,6 тисячі. Тобто загальний мінус, який фіксує статистика по країні, формує виключно село, а не товарне виробництво.
Частки перевернулися за один рік
Наслідок цього розходження — зміна самої структури галузі. За офіційними темпами виходить, що рік тому в господарствах населення було приблизно 1,25 мільйона голів проти 918 тисяч на підприємствах, тобто присадибний сектор помітно переважав. Тепер співвідношення протилежне: близько 54 відсотків худоби зосереджено на підприємствах і лише 46 — у дворах. Українське скотарство фактично на очах переходить із селянського в промислове.
Причини такого розходження в асоціації бачать системними. Поголів'я корів скорочується переважно в присадибному секторі, тоді як у промисловому воно залишається відносно стабільним, а саме скорочення ВРХ називають давньою проблемою України, спричиненою відсутністю ефективної державної програми підтримки молочного скотарства.
Для ринку молока це означає подвійний ефект. З одного боку, сировина стає технологічнішою й стабільнішою за якістю, бо промислові ферми працюють за іншими стандартами, ніж двір із двома коровами. З іншого — зникнення присадибного стада вимиває з ринку значні обсяги молока, які раніше йшли на переробку, і посилює тиск на й без того дефіцитний баланс сировини.
