Зима позаду — як там озимі?

/ Експертна думка / Неділя, 18 червня 2017 11:08
В останній день зими у Києві пройшов І Зимовий зерновий конгрес. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією подій AgriEvent запросили агрономів, фермерів, керівників агрогосподарств, науковців, страхувальників на спільний форум, аби краще зрозуміти нюанси вирощування, експорту та переробки озимих cільськогосподарських культур.

 

Як відомо, десь 10–15% урожаю залежить від того, чи вчасно ви відсіялися. Нині навесні дедалі частіше для посіву ярих культур спостерігаються умови (природно-кліматичні, погодні, фінансові — різні), які заважають відсіятися у встановлені строки. Вихід тут бачиться простий: більше сіяти восени. «У середині двотисячних років спостерігався тренд на зменшення площ озимих культур на користь ярих… Протягом останніх двох років озимі почали повертати втрачені позиції», — вважає генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Тарас Висоцький, який розпочав дискусію на Зимовому зерновому конгресі.

Отже, озимі зернові знову у центрі уваги. Зокрема, озима пшениця у структурі посівних площ України стабільно займає 22–25%. І далі ця частка, за прогнозами експертів, зростатиме. Що стало можливим, зокрема, завдяки не лише стабільно добрій рентабельності, а й тому, що деякі технологічні операції виконуються, так би мовити, заздалегідь (тобто восени), що дозволяє чіткіше спланувати тайм-менеджмент і ресурс техніки навесні.

На конгресі аграріїв цікавили наступні питання: як досягти при вирощуванні озимих культур максимальної прибутковості, які технології обробітку ґрунтів та сівби для цього підходять найкраще? Зокрема, обговорювалися проблеми модного «ноу-тілу».

Щодо вітчизняного досвіду, то особливо прискіпливо дослідили учасники форуму практику господарювання фермера Олександра Вольтерса, директора підприємства «Агроконсалт АВ» із села Озерко Здолбунівського району Рівненщини. На площі приблизно 3500 га він вирощує тільки озимі культури: пшеницю, ріпак, жито, ячмінь. При цьому збирає стабільно добрі врожаї, закуповує нову агротехніку, займається експортом.

Олександр Волтерс — німець. Він належить до тих європейських «місіонерів» аграрної справи, яких чимало вже є по-різних куточках України. Вони нас дивують і стають прикладом служіння, але не Богові (хоча й релігійна мотивація теж у них є), а землі і праці на ній. Він — людина добре освічена. Не дарма ж півтори тисячі людей довірили йому свої паї. Волтерс освоював аграрну премудрість у Геттінгенському університеті — тому самому, де навчалися колись філософ Артур Шопенгауер, казкарі брати Грімм, канцлер Отто фон Бісмарк. Тож як освічений аграрій і фермер-практик Олександр Волтерс вважає, що посіяні під зимівлю зернові культури мають великі переваги у порівнянні з ярими й дають кращий урожай. А особливо перспективні озимі у західних регіонах країни. Там більше дощів. До того ж до ярих треба більший і трохи інший парк агротехніки. Багатьом агрогосподарствам не вистачає технічних засобів, щоб сіяти і весною, і восени.

На загал торік озимих зернових культур по всій Україні було посіяно близько 7 млн га. Умови перезимівлі у них виявилися непростими. Однак, за даними, оприлюдненими Мінагрополітики, із загальної площі посіяних озимих на зерно 7172,6 тис. га отримано сходів на площі 6835,7 тис. га (95,3%). З них у доброму стані перебуває 2555,0 тис. га (37,4%), у задовільному — 3009,5 тис. га (44,0%), у слабкому — 1271,2 тис. га (18,6%). Запаси вологи в ґрунті на посівах пшениці озимої близькі до середніх багаторічних показників. І ми знаємо, що в озимих зернових велика компенсаторна здатність, вони стійко переживають стреси, особливо якщо було посіяне добре насіння.

Звісно, проблеми його якості теж потрапили у сферу уваги учасників конгресу. Кандидат сільськогосподарських наук Іван Тимчишин прочитав доповідь «Якісне насіння — запорука доброго врожаю». Він працює у ТОВ «ДСВ-Україна», що є дочірньою структурою DSV — провідної німецької компанії у сфері рослинництва. DSV виводить високоврожайні сорти і гібриди, надає консультативну підтримку впродовж усього року.
 
Рівень рентабельності пшениці, %
 

Насіннєвій проблематиці присвятив доповідь також директор із розвитку технологій холдингу Human Transparency Innovations Володимир Степанчук.

Серед спікерів Зимового зернового конгресу була й компанія «Агроскоп Інтернешнл», яка запросила до України Рода Сміта — британського фермера, який встановив неперевершений на сьогодні світовий рекорд урожайності озимої пшениці: 16,65 т/га. Це було зафіксовано у Книзі рекордів Гіннеса. Також приїхали в Україну його дорадники — агроном Ендрю Уоллес і технолог Метью Річардсон. Порівняймо: як зазначив гендиректор УКАБу Тарас Висоцький, середня урожайність пшениці по Україні торік становила 4,2 т/га, а найкращі врожаї — 9 т/га. Середня урожайність не лише пшениці, а й багатьох культур у нашій країні сягає приблизно лише 50% від тієї, що її демонструють фермери Євросоюзу, Австралії, Канади, США, Бразилії. І це на наших чорноземах! Чому?

Розповідь британських гостей викликала жваве обговорення, серію питань.Українські аграрії отримали інформацію про те, як можливо досягти такої фантастичної урожайності озимої пшениці у важких північних умовах, як використовувати насіння з високим потенціалом і правильні технології, вкладаючись у насіння, добрива, засоби захисту рослин.

Також у рамках форуму відбувся юридичний практикум про підготовку до вірогідного зняття мораторію на повноцінний ринок землі. «Існує декілька речей, які заважають зняти мораторій: страх, недовіра до влади, відсутність розуміння прозорих правил, історичний досвід із приватизацією», — вважає адвокат Дмитро Александров, керуючий партнер фірми Alexandrov & Partners. Багато хто посилався на негативний досвід із приватизацією об’єктів промисловості. Але ж ми маємо й серйозний позитивний досвід із масової приватизації житла і створення повноцінних ринкових відносин у житловій сфері.

На Зимовому зерновому конгресі обговорювалися рішення з менеджменту в аграрному бізнесі, а також така поки що периферійна нібито тема, як страхування урожаю від весняно-літніх ризиків. Про страхові інструменти розповів фермерам Володимир Юдін, генеральний директор ТОВ «Агроріск».

Коментарі

Іван ТИМЧИШИНканд. с.-г. наук, менеджер з розвитку продуктів ТОВ «ДСВ-Україна»
 Одним з основних напрямів роботи нашої компанії є селекція зернових культур. Ми маємо величезний досвід роботи локальних селекційних станцій у різних агрокліматичних умовах по Україні і по всій Європі. У нас більше 20 тис. дослідницьких ділянок. Насіння від ДСВ займає приблизно 5–7% ринку України, а якщо брати з озимої пшениці, до у деяких областях ця цифра сягає 30%. Компанія DSV має в Україні повний цикл селекції озимих культур. Виводимо також сорти пізньої сівби й екстремально пізньої. Однак підкреслю: успіх сорту насіння залежить не лише від селекції, а й від правильної технології вирощування. Тому виробник отримує від нас рекомендації, як поводитися з тим або іншим сортом: щодо норм і строків висіву, необхідності підживлення тощо.
 
Володимир СТЕПАНЧУКдиректор із розвитку технологій холдингу Human Transparency Innovations
 Щороку ми закладаємо близько 100 сортів озимої пшениці. Потім випробовуємо їх кілька років. І пропонуємо на ринок тільки стабільні якісні сорти. Підбираємо сорти для різних кліматичних зон і погодних умов. Основні проблеми по Україні за останні роки — це стресові ризики. Тому ми особливу увагу надаємо сортам, стійким до стресів. У нас є насіннєвий завод, і ми приділяємо велику увагу якості насіння.

Іван ЛИСАК, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"

 28 липня 2026
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має сировини для пороху.
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має ...
28 липня 2026
 28 липня 2026
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
28 липня 2026
 27 липня 2026
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не прийшов жоден учасник.
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
27 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.