Аграрні розписки — це відносно новий на українському ринку інструмент фінансування. Впровадження їх розпочалося у 2015 році з Полтавщини, а на початку 2018-го розширилося на всю територію країни. Однак за час роботи інструмент вже довів на практиці свою дієвість та продемонстрував ряд вагомих переваг.
Одна з них — це гнучкість. Законом передбачено, що, окрім обов’язкових положень, кредитор та позичальник можуть включити в текст розписки додаткові умови, котрі допоможуть їм краще зафіксувати домовленості для конкретної угоди. Також немає законодавчих обмежень щодо мінімальної чи максимальної суми розписки, виду сільгосппродукції у заставі, розміру господарства-позичальника тощо.
Аграрні розписки підходять для агробізнесів різних напрямів та розмірів, зокрема, що дуже важливо, і для малих та середніх фермерських господарств, які найбільше відчувають гостру нестачу обігових коштів і мають обмежений доступ до банківського кредитування.
Практика попереднього використання аграрних розписок довела, що вони здатні стати таким інструментом, надати значні переваги як позичальникам, так і постачальникам кредитних ресурсів.
Ще раз такі можливості підтвердила й «кавунова» розписка. Вона була виписана 16 серпня, а вже через місяць її закрили — кредитор та позичальник засвідчили, що свої зобов’язання по ній вони виконали.
«Кавунову» розписку було оформлено в Херсонській області. Її видано ТОВ «Таврида» зі Скадовського району, що належить до невеликих фермерських господарств — загалом обробляє близько 300 га. За аграрною розпискою воно зобов’язалося поставити компанії «Агат-Південь» 300 т кавунів.
Своєрідним посередником між сторонами став керівник місцевого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Широке» Валерій Федоренко. Саме він порадив скористатися новим інструментом.
«Про аграрну розписку я вперше дізнався 2017 року під час заходу, який проходив в обласному центрі, — розповів Валерій Федоренко. — На ньому експерт Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» розповів про можливості кредитної новації, і вони мене привабили. Згодом я зацікавив ними керівництво компанії «Агат-Південь».
Унікальність «кавунової» розписки полягала в тому, що вона оформлялася вже у розпал збирання врожаю. Тому партнери мали діяти в прискореному темпі та водночас зважено, розуміючи свої права та зобов’язання.
Загалом українські сільгоспвиробники, які вже скористалися можливостями аграрних розписок, визнають, що важливою перевагою цього інструменту є простота його оформлення. На відміну від банківських кредитів, видача яких може розтягнутися на місяць і більше, підготовка та видача аграрної розписки зазвичай займає від кількох днів до двох тижнів. Ті кредитори та позичальники, які працюють зі згаданим інструментом не вперше, таку процедуру проходять ще швидше. Хоча «Агат-Південь» і фермерське господарство «Таврида» раніше не мали справи з аграрними розписками, проте на посвідчення розписки витратили близько години, а на закриття — лише 15 хвилин. Зі слів сторін, підготовка також не була складною, хоча й виникали технічні нюанси, пов’язані з документацією та сезонною завантаженістю під час збору врожаю. На думку Валерія Федоренка, найбільші труднощі були пов’язані з психологічним фактором — роботи з новим інструментом, але в цьому випадку вирішальну роль зіграли партнерські відносини між кредитором та фермером.
Особливість цієї аграрної розписки також полягала в тому, що вона зафіксувала ціну й обсяг продукції, яка в подальшому була експортована до Білорусі. Для виробників нішевих культур плодоовочевого сектору це дозволяє вирішити одне з найбільш актуальних завдань — пошуку покупця вирощеної продукції та розвиток ланцюжків постачання для підвищення прибутковості і сталого розвитку виробничого підприємства.
Нішеві культури не передбачають великих обсягів виробництва, переважно на них спеціалізуються малі та середні сільгоспвиробники. І саме для задоволення їхніх потреб у кредитах розроблявся інструмент аграрних розписок.
Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
спеціально для газети «Агробізнес Сьогодні»
