- Пане Сергію, у KSG Agro рослинництво диверсифіковане, розкажіть, будь ласка, чому обрали саме такий «портфель» для вирощування, яка культура сьогодні є пріоритетною для компанії та як змінювалися пріоритети в рослинництві?
— Асортимент культур, які ми вирощуємо, формувався роками на перетині кількох чинників — це і ринковий попит, і розвиток технологій, і наші можливості підвищити врожайність з гектара, і наш загальний досвід, адже в бізнесі загалом і в агробізнесі зокрема варто концентруватися на тому, в чому маєш конкурентні переваги. Поступово залежно від цих чинників ми поповнювали свій рослинницький портфель. Сьогодні серед іншого вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ріпак, ячмінь, сорго.
Формуючи структуру посіву, ми, звичайно, беремо до уваги й поступову зміну погодних умов. На Дніпропетровщині, де ми працюємо, вже добре відчуваємо наслідки зміни клімату, зокрема, погода стала засушливою та з’явилися суховії. Звісно, ми не можемо передбачити погоду з точністю 100%, але загальна тенденція глобального потепління вимагає змін технологій вирощування. Також, зважаючи на кліматичні зміни, намагаємося вирощувати різні гібриди — як інтенсивні, так і пластичні, щоб вирівняти ризики в отриманні стабільних врожаїв. Впливають кліматичні зміни й на структуру посіву. Так, останніми роками до пріоритетних культур ми додали сорго — ця рослина є однією з найоптимальніших для наших погодних умов.
- Як давно вирощуєте сорго і як вийшли на цю культуру?
— Почали вирощувати сорго 2017 року, отримавши невеликий урожай, а вже наступного року показники врожайності зросли вдвічі й за нашими оцінками зростатимуть і надалі. Також ми поступово збільшуємо площу посівів сорго: починали з 637 га, у 2018 році посіяли сорго на 911 га, а 2019-го — вже на 932 га. Цього року площу посівів дещо зменшили — до 548 га — аби випробувати нові технології та підходи.
Відкрили для себе сорго й зрозуміли його перспективність, вивчаючи світові тренди — в останні роки на міжнародних ринках попит на цю культуру динамічно зростає. Сьогодні сорго посідає п’яте місце у світі за посівами. В Україні культура поки що не дуже популярна, але, на мій погляд, найближчими роками ситуація зміниться насамперед через погодні умови.
- Чому, на вашу думку, Україна відстає від світових масштабів вирощування сорго?
— Я думаю, що наші аграрії не вирощують сорго, бо поки що не вміють це робити, не мають досвіду роботи з цією культурою, тому обирають більш звичну та зрозумілішу, наприклад, кукурудзу. Водночас урожайність сорго становить 6–8 т/га, тобто на рівні кукурудзи, а вологи сорго потребує вдвічі менше, як порівняти з кукурудзою. Це дуже актуальний показник в умовах щорічного зниження кількості опадів. Уважаю, що як тільки наші аграрії краще вивчать сорго, культура стане однією з найпопулярніших в Україні, бо аргументів на її користь достатньо.
- Що передусім потрібно вивчити аграріям — наскільки технологія вирощування сорго відрізняється від технології вирощування вже звичних культур для українських фермерів? І чи годиться для сорго класична оброблювальна техніка?
— Важливо розуміти, що сорго — це дрібнонасінна культура, тому перед сівбою треба добре вирівняти ґрунт, щоб глибина висіву й, відповідно, сходи були рівномірними. Наш досвід показує, що звичайна оранка або глибоке розпушення ефективні для підготовки ділянки для сорго, а для сівби доречні звичайні просапні сівалки. Щодо ЗЗР також немає особливостей — вони такі самі, як і для кукурудзи.
Серед основних проблем вирощування сорго — ситуація з центральним стовбуром і боковою китицею — стовбур може кущитися, а бокова китиця унеможливлює своєчасне збирання врожаю. Для запобігання кущистості періодично виникає потреба в загущенні посівів, а щоб не отримувати бокові китиці, потрібно вирівнювати густоту стояння рослин.
- Перед стартом сезону ви оголосили свої плани щодо збільшення врожайності сорго на 30% — з 6 до 8 т/га цього року. Завдяки чому заплановане це збільшення?
— Зазначу, що сорго є досить специфічною культурою, за якою потрібно спостерігати роками, поступово вносити зміни в технологію вирощування й аналізувати вплив цих змін на врожайність. У нас поки що немає сталих технологій, єдине джерело — власний досвід. Також спілкуємося з представниками науково-виробничого товариства «Укрсорго», яке є своєрідним драйвером поширення ідеї перспективності сорго в Україні й інформації про технологію вирощування.
Ми робимо ставку на насіння. Використовуємо продукцію тільки американського виробництва, ретельно перевіряємо якість. Наш досвід свідчить, що саме таке насіння має найбільший потенціал.
- Як загалом оцінюєте ефект від упровадження сорго до «кошика» KSG Agro? Що культура вже дала компанії з економічного боку?
— Для нас сорго — це насамперед зниження затрат. Ми працюємо за принципом вертикальної інтеграції, тому не лише продаємо сорго, а й використовуємо культуру для власних потреб — додаємо до комбікормів для наших свинок. Заміна кукурудзи на сорго дала змогу суттєво знизити собівартість корму, адже сорго має більше протеїну.
За нашими підрахунками завдяки сорго виробники живих свиней можуть заощадити до 350 грн на тонні комбікорму. Це суттєва економія, адже комбікормам у свинарстві належить понад 60% у структурі витрат. Думаю, що в найближчі 3–4 роки сорго може повністю витіснити кукурудзу з комбікормів.
- Пане Сергію, а що загалом сьогодні найважливішого відбувається на ринку свинарства?
— Основний чинник, що сьогодні визначає ситуацію, — це, звичайно, карантинна криза: вона сприяла підвищенню ціни на продукти свинарства. Також на світовому ринку свинини дуже негативно позначилася африканська чума свиней — протягом двох останніх років вона знищила половину світового поголів’я, відтак попит на свинину суттєво зріс.
Через високий попит подорожчала генетична продукція, що для України вилилося у суттєву проблему — фактичну її відсутність. Уважаю, що ця ситуація має стимулювати створення в нашій країні власного генетичного репродуктора — сьогодні це дуже актуально.
- Ви згадали про карантинну кризу… що вона змінила у вашій компанії тактично й стратегічно?
— На виробників продовольства коронакриза вплинула дещо менше, ніж на інші види бізнесу — на харчові продукти зберігся сталий попит. Відтак стратегічно коригувати наш курс потреби немає — ми, як і раніше, виготовляємо якісну продукцію без скорочення виробництва.
Тактичні зміни, звичайно, відбулися. Насамперед ми подбали про розосередження людей на виробничих ділянках, у процесі транспортування на свинокомплекс та під час проходження санпропускника. Організували також поетапну доставку персоналу до різних зон свинокомплексу, поступовий вхід і вихід працівників через санпропускник, щоб уникнути скупчення людей. Обов’язковою стала багаторазова дезінфекція рук антисептиками на шляху до робочих місць. Для працівників ми придбали медичні маски, заборонили відвідування свинокомплексу всім, хто не причетний до виробництва. І, звичайно ж, не допускаємо до роботи працівників із симптомами будь-якого захворювання.
У селі Нива Трудова, де розташовано наш свинокомплекс, створили оперативний штаб протидії коронавірусу. Там діє контакт-центр, де можна отримати консультацію та записатися до лікаря. Окрім того, наш контакт-центр допомагає отримати первинну медичну допомогу й організовує доставку людей до медичних закладів. Також на час карантину ми організували регулярне забезпечення мешканців села продуктовими наборами.
- Наостанок запитання про адаптивність, адже коронакриза для бізнесу стала випробуванням не лише на міцність, а й на гнучкість — багатьом довелося оперативно змінюватися, упроваджувати новації, трансформуватись тощо. Наскільки гнучкою сьогодні можна назвати компанію KSG Agro?
— Завжди кажу співробітникам: якби наш холдинг не був гнучким, то його давно вже не було б на ринку. Сьогодні по-іншому неможливо, адже агровиробництва змінюються швидкими темпами, змінюються підходи до роботи, з’являються нові технології, інновації. Швидкозмінні й ринкові умови як всередині країни, так і загальносвітові — на них також треба реагувати.
Карантин став для нас дуже серйозним уроком, продемонструвавши, що не можна дозволяти бізнесу бути негнучким і неадаптивним. Звичайно, не йдеться про бездумну й неосмислену погоню за трендами, особливо в стратегічній перспективі — тут наша позиція завжди буде виваженою та базуватиметься на вагомих аргументах і дослідженнях.
Водночас є стовпи нашої діяльності, від яких ми не відмовимося за будь-яких умов. Серед них — прозорість, вертикальна інтеграція господарств холдингу, постійний відвертий діалог з інвесторами, інвестиції в біобезпеку та сучасну генетику, соціальний захист і розвиток працівників, співпраця з громадами.
Підготувала Наталя Кузьо
