Серед експертів існує консенсус і розуміння того, що світова агропродовольча система має підвищити власну продуктивність функціонування з метою суттєвого збільшення виробництва якісних і екологічно безпечних харчових продуктів, кормів і біоенергії для майже 10 млрд людей, які житимуть у 2050 році за умов зростання обмеженості природних ресурсів.

Ринок Євросоюзу давно став для українських агроекспортерів пріоритетним. Незабаром цей ринок чекають масштабні нормативні зміни, викликані реакцією Єврокомісії на глобальні зміни клімату та втілені в концепції «Європейського зеленого курсу».

На конференції LFM проаналізували вплив пандемії: шанс, виклик чи проблема?

Протягом останніх десятиліть наша країна постійно втрачає свої позиції як на міжнародному рівні, так і у внутрішніх сферах життя. Державний корабель фактично позбавлений нормальної команди управлінців. Капітани, що попадають до штурвала, за своїм державницьким потенціалом взагалі не витримують ніякої критики. Всі вони голі прагматики, без польоту мислення і масштабності особистості. Одні так і лишились у своєму світогляді й діяльності «советскими людьми», інші не піднялися вище від рівня власної пасіки, наступні все життя живуть «за понятіями», ті нагуляли вовчий апетит, ну а останні живуть у віртуальному світі вистав.

Аграрний імпорт займає порівняно незначну частку в структурі зовнішньоекономічного товарообігу, однак все ж таки потребує додаткової експертної уваги з огляду на наявні можливості його заміщення за рахунок розвитку власного виробництва окремих товарних позицій.