Наприкінці XX століття через інтенсивне застосування в сільському господарстві мінеральних добрив і пестицидів, грубої культивації й оранки зросли прибутки багатьох агрокомпаній. Однак від деяких агрономів і біологів, а також фермерів виник спротив таким методам землеробства: мовляв, вони ведуть до деградації ґрунтів, зменшення різноманіття рослин і тварин. Якість продуктів падає, природнє в багатьох випадках заміщується хімічним. Тому серед вчених і фермерів з’явилися ті, хто практикує так звані неконвенційні (альтернативні) методи виробництва.
Утім, деякі з нетрадиційних методик уже стали доволі поширеними і здобули тверду позицію на комерційних рейках. Наприклад, органічне землеробство. Інші, такі як пермакультура або агроекологія, мають численних послідовників і навіть фанатів, хоча економічний бік таких практик не настільки прибутковий, як у звичайному сільському господарстві.
Серед новітніх напрямів, які дехто називає «останнім словом» і навіть модою в органічному землеробстві, підвищену увагу привертає біодинамічне господарство. Звісно, воно ведеться без застосування мінеральних добрив, ЗЗР і хімікатів. Ба більше: метою цієї технології, чи радше життєвої філософії, є відновлення якісних стосунків, «любові» між людиною та природою і соціальним оточенням.
Кореспондент «Агробізнесу Сьогодні» відвідав 12 жовтня семінар з біодинаміки. Його провів фермер Пітер ван Мол з Бельгії. То що таке біодинаміка? Які основні засади цієї практики?
Ферма розглядається як єдиний сільськогосподарський організм, де все живе існує в гармонійному симбіозі. Господар біодинамічної ферми має враховувати не лише погоду й кліматичні коливання, а й космічні енергії, ритми зірок і планет. Для цього щорічно видаються біодинамічні календарі, де вказано на щодень розташування Сонця, Місяця, планет, знаків Зодіаку, даються поради щодо сільськогосподарських робіт. Дні поділяються на «кореневі» й «листвяні», на «квіткові» й «фруктові» тощо.
Добрива використовуються лише органічні, причому найбажаніші з них — від тварин, які живуть і «працюють» саме на цій фермі. Практикується компостування й мульчування, вноситься гній, сидерати, але тільки не мінеральні добрива. Рослини також вирощуються без глибокого обробітку ґрунту (щось близьке до системи ноу-тіл) по дернині чи цілині. Кількість рослин має бути найбільшою — так досягається біологічне різноманіття. Замість препаратів для захисту від шкодочинників віддається перевага біологічному захисту — рослинам із фунгіцидними й бактерицидними властивостями.
У біодинамічному землеробстві є цікаві прийоми створення на фермі власного сприятливого мікроклімату. Для цього робляться накопичувачі тепла (своєрідні «пастки» для сонячних зайчиків), викопуються водойми — водяні лінзи. Ферма повинна мати живу огорожу з чагарів, кущів і невисоких дерев для захисту від вітрів, вихлопних газів, для притулку птахів і комах. У цій системі враховується те, що давні римляни називали «геній місця» (genius loci), маючи на увазі духа-покровителя того чи іншого села, гори, озера, пейзажу, навіть окремого дерева. На фермі має бути якомога більше рослин усіх різноманітних видів. Вітається навіть деяка кількість бур’янів, бо усі живі істоти гармонійно поєднуються в біодинамічне співтовариство рослин, тварин і комах.
У біодинамічному тваринництві береться до уваги природна поведінка тварин. Скажімо, не відрізають свиням хвости, а коровам не спилюють роги, бо це спотворює їхню сутність. Машини в біодинамічному господарстві теж використовуються, але помірно, щоб не наносити шкоди землі й людині, а служити їм.
На загал система біодинамічного землеробства має за мету, як стверджують її прихильники, отримати сільськогосподарську продукції з підвищеною життєвою енергією. На їхню думку, біодинамічне господарство покращує чутливість рослин до земних та космічних впливів, що дозволяє вирощувати більш якісну, здорову продукцію, не шкодячи повноцінному розвиткові Землі й людства. Отже, виглядає на те, що біодинаміка — це вже навіть не технологія, а світогляд і віровчення, триб життя стосовно землеробства й тваринництва.
Що ж, коли українець молиться перед оранкою чи святкує обжинки — це, мабуть, теж пошук зв’язку з космічними енергіями. Біодинамікою вже зацікавилися не лише аграрії, а й заможні власники вілл і заміських помість, де застосовують цю практику до ландшафтного дизайну. Тому що вона, на відміну від китайського фен-шую, має європейське походження і пояснення, відтак викликає краще сприйняття людей європейської культури.
Як часто буває, нове — це призабуте й відроджене старе. Основи біодинаміки заклав ще у 1924 році Рудольф Штайнер, відомий австрійський вчений, один із засновників антропософії чи «філософії людини». Філософ зацікавився і землеробством. Він осмислював ритми Місяця і планет у зв’язку зі строками посівів і збирання врожаю, читав про це свої лекції німецьким і швейцарським фермерам. З тих пір ця система переживала періоди розвитку й занепаду. Нині прийоми біодинамічного землеробства застосовуються на сільськогосподарських угіддях різних масштабів — від кількох соток до тисяч гектарів.
Один із найвідоміших послідовників біодинаміки — українець за походженням Алекс Подолинський. Його батьки — вихідці з Черкащини, вони покинули рідну землю після більшовицького перевороту в 1917 році. Він заснував в Австралії успішну біодинамічну ферму розміром 3 тис. га. Проживши 94 роки, встиг розвинути у світі широкий рух біодинамістів, об’їздив з лекціями всю планету й так вплинув на фермерів Австралії, що на тому континенті зараз майже 1 млн га землі обробляється за його прийомами. Відповідно, у складних погодних умовах та на доволі бідних ґрунтах господарі-біодинамісти отримують вищі врожаї та удої молока, ніж у конкурентів. У 2011 році він побував на батьківщині батьків у Черкасах, а також у Києві, де в Національному університеті біоресурсів і природокористування прочитав лекцію про улюблений напрям землеробства.
Нині активно діє Школа біодинаміки України. Зокрема, одна з її слухачок Євгенія Глущенко втілює ідеї Штайнера-Подолинського в життя. Отримавши спочатку освіту менеджера банку, а потім агронома, вона прийшла до необхідності виробництва чистої органічної продукції, тому закінчила Школу біодинаміки. За її словами, там зібралася строката компанія учнів: агрономи, дачники, вчені, працівники холдингів… Дізналася багато цікавого й навіть екзотичного. Наприклад, як біодинамісти вирощують лимони і авокадо. Пані Євгенія вважає: «Біодинаміка — один з провідних методів землеробства».
Втілюючи ці ідеї, ентузіасти створюють екологічні поселення — таких вже чимало є і в Україні. Наприклад, «Зелені кручі» на Богуславщині Київської області, «Райдуга» на Херсонщині, «Жива земля Потутори» у Бережанах Тернопільської області, біодинамічний виноградник у селі Ботар на Закарпатті. Вони стають родзинкою зеленого туризму, який у нас теж набирає обертів.
Семінар, на якому побував кореспондент «Агробізнесу Сьогодні», став можливим за підтримки проєкту «Німецько-українська кооперація в сфері органічного землеробства». Мета його — сприяти розвиткові органічного сільського господарства в Україні, підтримати тих аграріїв, які прагнуть не лише заробити, а й покращити здоров’я нації і людства в цілому.
Коментарі
Пітер ван МОЛ, фермер, ментор біодинамічного господарювання (Бельгія, ЄС)
— У 1995 році я потрапив у біодинамічний сад і ознайомився з ідеями біодинаміки, які відтоді стали провідними для мене в житті. Нині я — біодинамічний фермер. У біодинаміці важливо спостерігати за рослинами й тваринами якомога ретельніше. Бо все, що ми бачимо, — це прояви животворних сил. Є багато людей, що хочуть відновити зв’язок з природою. Зараз у світі працює 3300 біодинамічних ферм — це тільки сертифікованих, а насправді їх ще більше. Мені пощастило побувати на біодинамічних фермах у Німеччині й Швейцарії. Такі господарства існують у всьому світі: в США, Австралії, Південній Африці. Моя ж ферма — це 25 га, маю молочних корів, кіз, коня. Вирощую 50 різних видів овочів і ягід, а також продаю органічне молоко. Постачаю передплатою органічну їжу, яка є в асортименті.
Богдан КОСТІВ, фермер, керівник ФГ «Костів» (Львівська обл.)
— У мене сертифіковане органічне виробництво, тож збираю про нього всю інформацію. Біодинаміка мене теж цікавить. Чув я про Рудольфа Штайнера, про Алекса Подолинського. Коли ще я був студентом Львівського аграрного університету, проходив практику в Німеччині на біодинамічній фермі Дітера Альтхауза. Він обробляє понад 70 га, вирощує жито, конюшину, тримає молочнотоварних корів. Він казав, що треба брати порошок із рога корови, потім калатати його віником у бочці, таким чином динамізувати… Це схоже на шаманство. Щоб господарювати за тими настановами, багато чого потрібно врахувати. Філософія, астрономія, космічні енергії — я їх аж так не вивчав. Нині поруч зі мною, за 50 км, на Бережанщині (це Тернопільська обл.), є такий Іван Бойко — він займається біодинамікою. У нього десь 300 га, вирощує пшеницю, спельту, голомшу, пряно-смакові культури, ще щось. Корів тримає. У нього є швейцарські інвестори. А на Львівщині були й інші фермери, які починали практикувати біодинаміку. Не у всіх пішло. У мене свій підхід, який називається «Життєдайне виробництво». Нещодавно познайомився з чоловіком, котрий готовий інвестувати у виробництво органічних батончиків. Просить постачати йому сировину.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
