Тропічна плантація на Київщині

Тропічна плантація на Київщині

/ Ідеї & тренди / Вівторок, 28 січня 2020 14:50

«Агробізнес Сьогодні» багато пише про нетрадиційні нішеві культури, які зараз активно вирощують українці. Невипадково нас зацікавив господар, який втілює новітні технології садівництва: вирощує банани, ананаси, лимони, папаю, фейхоа та ще близько двадцяти інших тропічних і субтропічних рослин. В одній людині поєдналися таланти селекціонера-дослідника, інженера, дбайливого фермера й менеджера. Це й справді — агробізнес XXI століття.

З приміського автобуса у селі Рожни Броварського району Київщини ми вийшли на зупинці «вулиця Хутірська». Помилитися неможливо: на сірій бетонній стіні намальовані банани, апельсини, вказано напрям до місцевих тропіків — теплиць фермера Анатолія Патія. Він займається усіма цими екзотичними культурами у своєму господарстві. Зумів створити сталий бізнес, щорічно має тисячі покупців своєї продукції й приблизно 2000 «зелених» туристів. Ми стали свідками екскурсії «київськими тропіками» для двох груп по 12–15 осіб. І таке відбувається кожні вихідні. Інколи відвідувачі з Києва і Чернігова приїжджають й у будні. З унікальною плантацією співпрацює 12 турфірм. Жителям міста, особливо дітлахам, дуже подобається «бананова республіка» за 40 км від Києва. Бо й справді таких екзотичних ферм в Україні поки що небагато — лише близько ­15-ти. Анатолій Патій показав нам дві свої теплиці — із субтропічними культурами і з тропічними, більш теплолюбними. І погодився поговорити про нюанси вирощування екзотичних фруктів і ягід.

 

24 415 52

Анатолій Патій

 

  • На гілках ми бачимо багато лимонів, лаймів, інших цитрусових… Якась у вас тут «Країна Лимонія»!

— Цитрусових у природі існує близько 300 видів. Я багато експериментую з ними. Наприклад, схрещував мандарини з апельсинами. Також я брав участь у дослідах спільно з Інститутом ботаніки НАНУ. Ми вивчали роль цитрусових культур у боротьбі із саркомою.

Ще раз повторюся, що різновидів цитрусових у світі дуже багато. Ось кумкват — маленький цитрус, розміром зі сливу. Ось мурайя — ще менша, як ягідка. Це — дерево японського імператора Хіросіто. Він у дитинстві хворів, але завдяки мурайї прожив 101 рік. Скарав на смерть трьох шпигунів, які хотіли вкрасти гілочку цієї рослини.

Усі цитрусові — близькі родичі, тому можуть уживатися на одному дереві. Ось, дивіться: на цьому деревці я привив п’ять різновидів цитрусових. На одній гілці — лимон, на другій — кумкват (чи фортунела), на третій — грейпфрут, ще є ось апельсин і мандарин. А на сливі можна прищепити абрикос і персик, бо вони всі теж родичі. Такі комбіновані рослини називаються «дерево-сад». Тут бував, до речі, астронавт Леонід Каденюк, ми вдвох прищеплювали мандарин на апельсинове дерево. Цитрусові — дуже вітамінні й корисні. Добре було б, якби діти брали у школу не чупа-чупс, а мандарин або апельсинку.

 

  • Деякі культури у ваших «джунглях» я не можу розрізнити — не вистачає ботанічних знань… Пане Анатолію, що ми тут бачимо?

— Ось наранхіла — найсмачніша пасльонова культура світу, її сік називають «нектар богів». У природних умовах росте в горах Андах. Вона на смак подібна до апельсина, витримує великі перепади температур. Є у мене миртове дерево, яке згадується ще у Біблії. Є мушмула, є лавр. Ось папайя, або динне дерево — найбільш урожайна культура у світі: її плодів можна зібрати до 240 т з гектару (для порівняння: урожайність цукрового буряку на Вінниччині цього року сягнула 54 т/га. — Ред.). Визріває протягом всього року! Ми з папаї смачне варення робимо… Є кавове деревце сорту арабіка. Це ось гранат, я вивів крупноплідний сорт. Ось тамаринд — індійський фінік. Ось є оливкове дерево, ось — хлібне, привезене з Таїланду. Ще маю цінне дерево — інжир. Я схрестив його із шовковицею. Вивів сорт, у якого вага ягід сягає 250 г, й він витримує холоди до — 33 °C. Тут загалом більше 30 культур. Вони постійно оновлюються у мене, змінюються.

 

  • Однак, дивлюся, туристи найбільше полюбляють фотографуватися поруч з ананасами.

— Це — диво! Джеймс Кук колись завіз ананаси в Європу. Їх ще у XIX столітті вирощували в теплицях у нас в Україні поблизу м. Умані. Олександр Купрін тоді писав: «Киевские витрины ломились от ананасов, апельсинов и мандаринов». Це все у нас було! Щороку близько 3 тис. плодів ананасів імпортувала Російська імперія в Європу. Але це закінчилося після 1917 року. Потім більшовики розгромили науку й бізнес, а інформацію про вирощення ананасів заховали подалі. Із ананасового листя роблять міцне волокно, його вплітали, приміром, у джинси «Монтана», їм не було зносу. Мені привезли султани (верхівки) ананаса звідкись із Тринідаду. Він у мене прижився. Виріс якось велетенській плід вагою 15 кг. Приїхали подивитися теплицю заможні люди… Побачили — почали просити: «Продайте! Нашому шефові — 50 років, хочемо подарувати щось надзвичайне на ювілей!» Я продавати не хотів — назвав завищену в декілька разів ціну, щоб відчепилися. Але вони заплатили й забрали той ананас. Ну, а потім розповідають: на ювілеї було 15 гостей, по кілограму фрукта з’їсти так і не змогли. Ананас не вибагливий до води. Витримує шість місяців без поливу на спеці +40 °C. Має лейкоподібне листя: коли випадає роса, вона стікає по листочку, й ананас ніби сам себе поливає. Таке ж листя й у бананового дерева.

 

  • О, розкажіть про них. Це багатьох вражає: «бананова республіка» під Києвом.

— Людям подобається, що у мене можна сфотографуватися у шубі біля тропічних рослин. У природі найменше бананове дерево з Еквадору сягає у висоту 3,5 метрів. А великі плоди бананів у наших супермаркетах — це хоч і непогані фрукти, але кормові: ними в Африці годують худобу. Значно смачніші коротенькі — «бебі». От я за 25 років дослідницької роботи вивів банан «Тропікана Київська» заввишки 1,2–1,5 м. А потім ще менший — «Суперкарлик Київський», у якого висота деревця лише 50–70 см, а десертних плодів «бебі» виростає до 700 штук на пальмі. У дочки моєї в квартирі на Троєщині такий банан росте на підвіконні.

 

  • Цікаво, а яка у вас бізнес-модель? Навряд чи ви продаєте ананаси чи лайми у супермаркети.

— Я продаю не банани й ананаси, а саджанці й рекомендації, як їх вирощувати. Залежно від розміру на час купівлі, вони можуть давати плоди вже на другий-третій рік після вкорінення у клієнта, а деякі — вже наступного року. Бізнес на саджанцях — це модель заробітку, яка добре відома у світі. Найбільше на цьому заробляють у Нідерландах. Це — справа, якою можна займатися навіть у невеличкій квартирі пенсіонеру, при цьому жити безбідно.

Ми вирощуємо тут 40 тис. саджанців щорічно на площі 750 м кв. Лимони, банани, апельсини… Саме на ці види великий попит, щоб задовольнити його, мені треба десь 70 тис. саджанців на рік, і я не встигаю їх виростити. Так що я не лише продаю їх, але й купую в інших садоводів, бо знаю, куди вигідно перепродати. Ними цікавляться не лише в Україні. Маю досвід співпраці з покупцями багатьох країн світу.

Крім того, заробляю на проекті теплиці. Я запатентував цю технологію у Німеччині ще в 1995 році. Тепер продаю цю технологію. Вже продав 767 проєктів в Україні і 209 — у інші країни. З Білорусі купили 43 проєкти, з Молдови — 40. Були покупці на патент з Англії, Німеччини, Австрії, Росії, Казахстану… За цим патентом будують не лише теплиці, а й будь–які споруди: житлові будинки, гаражі, магазини, склади. Технологія побудови має суттєву економію на опаленні, споживачі платять у 15 разів менше, ніж раніше за ту саму площу.

 

  • А що ж такого унікального у вашому проєкті?

— Українські фермери на вирощування огірків чи помідорів купують, наприклад, готові голландські проєкти. Але ж у Нідерландах немає таких морозів, як у нас! У типових теплицях чи оранжереях 70% тепла вилітає у небо. А ми тут, у Рожнах, витрачаємо в 15 разів менше на опалення, ніж інші аналогічні споживачі теплової енергії.

Моя теплиця-термос побудована за спеціальною енергозберігаючою технологією, вона майже не випускає тепла й не пропускає холоду. І тут, як бачите, немає додаткового спеціального освітлення — тільки прозорий дах і фольга на стінах. Дах зроблено з полікарбонату. Він має чудову світлопроникність, легко монтується. Мою теплицю град не пошкодить. Рослини ізольовані не тільки від зимного повітря, а й від холодного ґрунту. Товщина стінок — 25 см, але вони влаштовані, як пиріг, таким чином, що ізоляція дорівнює трьом метрам цегляної кладки. Сьогодні ми взагалі не опалювали. На вулиці зараз + 3 °C, а тут, подивіться ось на термометр, +18 °C. Мій двоповерховий будинок і дві теплиці опалюються маленьким котлом на 15 кВт. Наприклад, якщо на вулиці холод –30 °C, ми вмикаємо котел, який працює на газі або на дровах. Налаштовуємо реле. І він опалює хвилин двадцять-тридцять, а потім знову на три години вимикається. У найбільш морозні місяці за 750 м кв. площі опалення я плачу 1500 грн за газ на місяць. У сонячні дні, навіть взимку, тут температура тримається +25 °C без усякого опалення. Без цієї теплиці-термосу бізнес був би нерентабельним — 90% доходу довелося б віддавати за газ чи інше паливо.

Я зацікавлений, щоб за моїм проєктом будували якісні теплиці. Бо потім їх господарі, як правило, хочуть купити у мене й саджанці. Дехто з тих, хто придбав у мене проєкт, теж вирощують тропічні фрукти, багатіють. Це чудове заняття. Кожен квадратний метр такої теплиці приносить прибутку $300–400 в рік тільки на саджанцях. Я хотів і державну програму з енергозбереження розвинути. Звертався до академіка Бориса Патона, до Президента Леоніда Кучми… Але без успіху.

24 415 55

 

  • Ким є покупці саджанців? Мабуть, фермери?

— Не тільки. Пенсіонери, хто вирощує лимони й банани у себе в квартирі. Багатії, що облаштовують у шикарних обійстях зимові сади. Якось купив у мене саджанець один чоловік із Житомира… А я прошу, якщо можна, присилати мені фотографії — як мої рослини у вас прижилися? І він надіслав: на Новий рік із друзями вони святкують навколо мандаринового деревця, на якому висять 110 плодів! Так от: майже кожен із тих, хто танцював навколо мандарина, купили у мене теж по кілька саджанців. Так на мій бізнес працює жива реклама.

Сюди нерідко приїжджають із-за кордону, й бувають дуже цікаві історії. Іспанці якось купили цілу плантацію лимонів, які є тільки у мене, а в них немає. А якось дзвонить один шейх з Об’єднаних Арабських Еміратів. Він десь побачив сюжет в Ютубі, питає: чи справді в мене є карликові пальми? Тоді він завтра ж власним літаком прилетить у Бориспіль. А наступного дня й справді приїжджає в Рожни. Веду шейха у теплицю, показую… Радіє: «Ого!.. Негайно купую в тебе 100 000 дерев! У мене є бананова плантація, але пальми на ній висоти 3,5 метрів. А в нас бувають сильні піщані урагани, які валять і вивертають дерева. То я густо посаджу твої маленькі у пів метра заввишки — й вони стоятимуть навіть у бурю». «Ні, — кажу. — Немає в мене стільки, можу продати лише 20 штук». Шейх схопився за голову: «Та ти що? Тут навкруги повно землі гуляє — набудуй теплиць і продавай бананові гаї під замовлення!» Купив у мене 20 карликових пальм, та й полетів засмучений.

 

  • Який у ваших теплицях ґрунт? Чим удобрюєте його?

— У мене живуть екологічно чисті рослини. Землю для них беру звичайну, нашу. Тут, у Рожнах, неподалік Десни, маємо заливні луки, піски… Але тропічні фрукти навіть на камінні ростуть. Якщо ви були в Іспанії чи Італії, то бачили, мабуть: цитрусові невибагливі, добре себе почувають на піску. Для них головне, щоб морозів не було. Підгодовувати їх треба, звісно. Добрива використовую лише органічні. Біогумус, гумісол, вермісол — ніякої хімії. Або ще непогано взяти сільського перегною, посліду, кип’ятком залити, ніч постоїть — і можна використовувати для підживлення. Мною цікавляться й відомі фірми — виробники хімдобрив і ЗЗР, пропонують свої препарати. Але я принципово вирощую дерева без хімії. Поливаю водою із свердловини глибиною 46 м.

 

  • А що взагалі спонукало Вас зайнятися такою екзотичною справою? Яка Ваша освіта?

— У дитинстві дядько мені подарував апельсин. У радянські часи це був дефіцит, делікатес. Я його з’їв і посадив у землю кісточку. А коли побачив деревце, захопився цим на все життя. Батько в мене — агроном, займався садівництвом. Але я спочатку пішов іншим шляхом. Закінчив машинобудівний технікум, потім, у 70-х роках, — інститут цивільної авіації за модним тоді фахом «Інформатика і обчислювальна техніка». Я — інженер-системотехнік. Працював інженером у Держкомгідрометеорології на допотопному комп’ютері «Мінськ 32». Платили мені 140 рублів на місяць. У 80-х роках якось побачив на ринку «Юність» у Києві грузина, який продавав мандаринові деревця. Я трохи постояв, спитав ціну, почав придивлятися, записувати у блокнотику. Той грузин за дві години отримав стільки грошей, скільки складала моя тогочасна зарплата інженера за рік.

Я почав ретельніше вивчати це питання. Познайомився з одним любителем тропічних рослин, він запросив мене у гості… А у нього вся квартира заставлена тропічними деревцями: лимонами, апельсинами!.. І я теж захотів, щоб в мене таке було. Купив у нього 10 пагінців. Засклив балкон, почав вирощувати, експериментувати. Але тим рослинам було потрібне підсвічування. Я вирішив вивести новий сорт лимонів, що краще зможе прижитися у наших умовах.

Починав свій бізнес в однокімнатній квартирі на Троєщині (житловий масив на околиці Києва — ред.). Висадив лимони на балконі та на підвіконнях. Це були 90-ті роки, коли люди масово виходили на базари. Вони торгували одягом, сантехнікою, хто чим, а я — саджанцями. Почав заробляти набагато більше інших: іноді й по 100 тодішніх рублів на день. Справа пішла далі, коли, за президентства Михайла Горбачова, радянським людям дозволили купувати нерухомість і займатися бізнесом. Я купив стару хату в Козелецькому районі на Чернігівщині і збудував там першу тепличку розміром 12 м на 2,5 м. Заробив трохи грошей, почав їздити на виставки, продавати саджанці. У 2003 році я нарешті втілив у життя промисловий проєкт теплиці. Отже, інженерна освіта, досвід системотехніка дозволив мені організаційно вибудувати таку-от модель життя. Мені допомагають дружина, племінник, сестра. Ми побудували сімейний бізнес на своїй землі.

 

  • Цікаво, пане Анатолію, чи буваєте Ви у тропічних країнах, звідки походять ваші деревця?

— Я об’їздив майже всю Європу й пів Азії. Щороку відвідую 5–6 країн, у тому числі тропічних, де ростуть отакі фрукти і ягоди. Їжджу по симпозіумах, виставках, цікавлюся ботанічними розплідниками в Іспанії, Туреччині, Таїланді, Італії… Ми з дружиною вирішили, що всіх грошей не заробиш. Три місяці на рік працюємо, а дев’ять — подорожуємо, їздимо по світу, відпочиваємо, набираємося досвіду. Дивимося, як люди живуть в інших краях. Коли їдемо кудись, племінник лишається на господарстві. Люблю звідусіль, де буваю, завозити на Київщину цікаві види дерев. Роблю їх інтродукцію — пристосування до наших умов. У Туреччині нещодавно побачив гранат без кісточок. Звичайно, взяв гілочку, хочу спробувати виростити. Совдепи колись навчали, щоб ми чекали якогось світлого майбутнього, щоб вірили: добрий дядя прийде й усе зробить за нас… Ні, не прийде. Бували ми у Австрії, в Швейцарії… Я там спитав якось: а хто у вас Президент? Знизують плечима. Знають лише голову свого кантону, лідера територіальної громади. Може, тому й живуть так добре? Мені пропонували переїхати в Нідерланди й там розвивати цей бізнес. Але я не хочу нікуди. Україна — золота земля.

 

Інтерв’ю взяв Ігор Петренко

 

 17 квітня 2024
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Продажі сиру в Україні перестали зростати, а його імпорт суттєво збільшився. Тобто перспектива збуту великих обсягів сиру не найкраща.
Продажі сиру в Україні перестали зростати, а його імпорт суттєво збільшився. Тобто перспектива збуту великих обсягів сиру не найкраща.
17 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.