Взявшись за цю статтю, я мав намір написати тільки про технології обрушення спельти і показати результат. Але, заглибившись у тему «полба — спельта», відкрив для себе так багато цікавого, що вважав за потрібне поділитися з читачем думками, які лежать у площині якихось філософських узагальнень. Поділюся двома з них.
Перша думка. Пращури наші харчувалися продуктами виключно натуральними. Відродження органічного землеробства та виробництва натуральних продуктів, які сьогодні боязко пробиваються через асфальт, загорнений інтенсивними технологіями, утверджуватиметься і частка їх на ринку буде рости. Це виклик часу.
Тренд «здорова їжа» впевнено набирає популярності. Прогрес профілактичної медицини, дієтології, розвиток харчових технологій переконливо показує залежність якості життя від раціону харчування людини. Висока якість життя — це тривалість активного довголіття.
За час одного покоління, принаймні того, до якого я належу, відбулася революція переходу від фізичної праці до розумової. Як приклад, на рис. 1 трактор-робот. Все те саме, лише нема кабіни й тракториста. А хто керує трактором? Програміст. У Сінгапурі метро без машиністів. Через 20−25 років 60% робочих місць буде заміщено роботами. Ми вступили в епоху проривних технологій. До чого тут здорова їжа, подумає читач?
А ось до чого. Творча робота вимагає винятково високого рівня фізичного стану людини. З головним болем, а тим більше з похміллям, програму не напишеш. Зниження сьогодні системного фізичного навантаження, зумовленого в минулому фізичною працею людини, призвело до потреби змінити раціон харчування — від аби якого до строго збалансованого за складом. Здорова їжа відповідає цій вимозі, а здорова їжа можлива тільки з вихідного матеріалу, отриманого за органічного землеробства. Спельта відповідає вимогам органічного землеробства.
У найближчі роки ринок зажадає більшою мірою бобові культури, гречку, а із зернових колосових — «спельту-полбу».
Друга думка. Як так сталося, що зовсім недавно (всього якихось 150 років тому) наші предки із зернових колосових віддавали перевагу «спельті-полбі», а сьогодні м’яка пшениця заполонила світовий ринок і по валу в світовому виробництві поступається лише кукурудзі. А «спельта-полба»? Так вона ледве не зникла.
Сталося так тому, що глобалізація ринку вивела на перші місця сільськогосподарські культури, що відповідають законам бізнесу, — мінімум витрат на виробництво, можливість оперувати великими обсягами, просте перероблення. З цієї причини «спельту-полбу», гречку та інші, надзвичайно важливі для збалансованого харчування людини, культури було витіснено експансією бізнес-культур. Далі докладніше про «полбу-спельту».
Полба і спельта: відмінності
Спеціально вживаю поєднання назв «спельта-полба» з метою звернути увагу на те, що в тлумачення цих слів необхідно внести ясність і їх розділити. З давніх-давен дикорослі види пшениці, найімовірніші прабатьки сьогоднішніх м’якої і твердої пшениць, називали полбою, не розділяючи їх на види. Сьогодні цей поділ існує, і визначено характерні ознаки полби і спельти. Крім того, полбу, своєю чергою, поділяють на однозернянку і двозернянку. Однак суворіша їх відмінність у кількості хромосом, структурі протеїну і поживній цінності.
Так, полба-однозернянка має два набори хромосом, двозернянка — чотири, а спельта — шість. Ззовні насіння спельти і полби, особливо обрушене, відрізняється незначно, але за основними характеристиками відмінності є (таблиця 1).
Таблиця 1. Порівняння основних показників на прикладі полби Руно і спельти Алькоран
Полбу найчастіше розглядають як круп’яну культуру, а спельту як культуру для виробництва борошна і продуктів із неї (хліб із додаванням борошна м’якої пшениці, локшина, макарони тощо).
Для збільшення обсягів виробництва селекцію колосових зернових культур було націлено на підвищення врожайності та на полегшення обмолоту. Можна стверджувати, що на сьогодні обидва завдання вирішено. Пшеницю виробляють у достатній кількості, перехідні залишки з року в рік це підтверджують. Урожайність озимої пшениці 10 т/га вже нікого не дивує, і обмолочування комбайном до 16 кг/с стає рядовою подією.
Природа дала змогу людині зробити таку зміну в продуктивності рослин, але при цьому виставила ціну — зниження якості зерна. І зниження суттєве. Так, у спельті частка білка більше як 25%, клейковини — 43–45%, а в пшениці — 12–13% і 25–28% відповідно.
Селекція
Сьогодні селекція пішла по другому колу. Точніше, не сьогодні. У 1926 році генетик Н. І. Вавилов, відвідуючи Іспанію, був здивований рідкісними цінними властивостями плівчастої пшениці. Перед війною Н. І. Вавилов організував експедицію в Карпати і зібрав там рюкзак колосків спельти. До досліджень і селекції тоді справа не дійшла. Вавилов тільки встиг зняти рюкзак і віддати його вахтеру в тому гуртожитку, де зупинилася його експедиція. Рюкзак залишився на вахті, а Вавилова затримали енкаведисти. Колеги Н. І. Вавилова більше його не бачили. Сьогодні доля його відома.
В Україні селекціонери Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС), вже понад 10 років ведуть дослідницьку роботу із селекції сортів спельти, яку почав біолог Ф. М. Парій. Як наслідок, нині до реєстру України внесено сорти спельти селекції ВНІС Зоря України та Європа. Основні показники зазначених сортів спельти наведено в таблиці 2.
Таблиця 2. Характеристика сортів спельти Зоря України і Європа
Порівняння показників вирощуваної сьогодні спельти та звичайної пшениці дають змогу зробити такі висновки:
- спельта менш вимоглива до наявності поживних речовин на полі;
- добре витримує низькі температури на ранніх стадіях розвитку, що дає змогу її висівати в діапазоні від вересня до кінця листопада;
- відгукується на підгодівлю, особливо під час поетапного внесення азоту і за достатньої форми фосфору в ґрунті;
- врожайність становить близько 70–80% від урожайності звичайної пшениці в ідентичних умовах вирощування.
До мінусів належить таке:
- ускладнений висів через розвинену плівчастість насіння;
- з тієї самої причини ускладнено обмолочування;
- висота рослин провокує вилягання, але оскільки колос у спельти не обсипається, то вилягання великих втрат під час збирання не завдає.
В Україні, крім ВНІСу, здійснюють активну селекцію спельти в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Взагалі, сьогодні селекції спельти приділяють велику увагу в багатьох країнах: країнах Центральної Європи, Сербії, Канаді, США.
Леонід ФАДЄЄВ, керівник та власник компанії «Фадєєв Агро»,
кандидат технічних наук, доцент
