Ціна збереження зерна

/ Макроекономіка / П'ятниця, 19 серпня 2011 16:52

Євгенія МАЗУР, «АС»

Вітчизняні аграрії цього року вкотре зіткнулися із традиційною проблемою: зібравши добрий урожай - немає де його сховати. Відповідно як би природа не нагородила виробників, все одно вони залишаються у програші. Оскільки високий урожай зернових в Україні може так і залишитися під відкритим небом. Уже нині багато господарств не в змозі прилаштувати зібране на елеватори, потужності яких не справляються із завантаженням. Ті, кому дозволяють кошти, спішно зайнялися купівлею або будівництвом власних сховищ. Що робити іншим - поки що не дуже зрозуміло.

Проблема залишається стандартною протягом багатьох років. Показники теж практично не змінюються. Принаймні, у бік поліпшення. Більше 60% елеваторів України були збудовані ще за радянських часів. Значна частина ємностей не пристосована для відповідних умов зберігання зерна. Врожай зерна в Україні щороку зростає на 3 млн т. Решта елеваторів, які не входять до 60% радянського спадку, з тими обсягами зерна, які щорічно потребують збереження, просто не справляються. Держава здатна інвестувати в будівництво нових елеваторів більше 1 млрд грн.

Торік фахівці вирахували, що вартість зберігання однієї тонни коштує майже $300. Для повноцінного поповнення ринку елеваторів необхідно майже $300 млн. «За останні три роки було побудовано ємності для більш ніж 2 млн т зерна. Але цього, звісно, мало, оскільки тими темпами, якими сьогодні зростає виробництво зерна, нам потрібно збільшити як мінімум удвічі обсяг приватних інвестицій саме в цю сферу», - прокоментував торішню ситуацію на ринку директор Департаменту розвитку аграрних ринків Анатолій РОЗГОН.

Показники цього року виглядають настільки ж песимістично. Втішає правда, що в уряді якщо не звернули увагу на існуючу проблему зі зберіганням зерна в Україні, то, принаймні, почали про неї говорити.

Що послужило причиною для подібної реакції - складно сказати. Можливо, курс на глобальне реформування всього, який взяли представники чинного уряду. З іншого боку, про плани розвитку інфраструктури в аграрній сфері практично не йдеться. А треба було б. Хоча б тому, що на її недоліки звертають увагу вже й на міжнародній арені.

Так, днями економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Консепсьон КАЛЬПЕ заявив, що Організація Об'єднаних Націй навряд чи погодиться створити на території України світовий продовольчий резерв для зберігання зерна. З такою ініціативою виступила сама Україна - створити світовий резерв зерна, яким керувала б ООН із правом втручатися у діяльність зернових ринків держав. «Це забезпечить стабільність світових цін на зерно, а також гарантуватиме продовольчу безпеку населення у світі», - йшлося у заяві української влади. Планувалося, що резерв повинен вміщати від 10 до 12 млн т зерна. З його допомогою мали здійснювати регулювання світових цін на зерно шляхом коригування ринку в періоди низьких обсягів експорту.

Проте представникам ООН ідея не дуже сподобалася. Хоча б тому, що у нас для створення сховища зазначених масштабів банально не вистачає потужностей. Отже, заповнювати їхній брак потрібно буде за рахунок дружної міжнародної допомоги. «Ідея збереження запасів у вигляді великого світового резерву не отримала значної підтримки у представників Великої двадцятки. Крім того, це дуже дорого. Я не вважаю, що ООН або будь-яка інша організація погодиться витрачати значні кошти на такий великий резерв»,- зауважив Консепсьон Кальпе.

Як би там не було, прем'єр-міністр України усвідомив, що з існуючою ситуацією потрібно щось робити. Він пообіцяв, що найближчим часом, через три-чотири роки, по всій Україні будуть побудовані сучасні комплекси зі зберігання фруктів та овочів. «У нас це робиться усе ще по-старому, але так, як ми жили, далеко не заїдеш», - сказав чиновник.

Пан Азаров також зазначив, що сьогодні по всій Європі функціонують такі комплекси, і подібне буде в Україні. «У цьому полягає програма реформ Президента», - підкреслив прем'єр.

Приємно, звичайно, але існуючі наразі проблеми це не вирішує. Зі слів першого віце-прем'єра Андрія КЛЮЄВА, Україна планує експортувати близько 20 млн т зернових урожаю 2011 року. «Якщо позитивна ситуація зі збором зернових збережеться, то можна очікувати, що експорт зернових культур цього врожаю може становити, за попередніми розрахунками, до 20 млн т, з них пшениці - до 9 млн т», - сказав він.

При цьому чиновник уточнив, що такі розрахунки зроблені з урахуванням внутрішніх потреб та формування необхідних запасів.

Однак продавати зібраний урожай аграрії поки не поспішають. Причому, з офіційного благословення уряду. Найбільшим розчаруванням сільгоспвиробників цього року стали низькі ціни. Якщо до початку збирання врожаю селяни мали можливість продавати минулорічні залишки пшениці за ціною 1,8-2 тис. грн/т, то вже в липні вартість її впала до рекордно низької позначки в 1,2-1,3 тис. грн/т, а деякі трейдери намагалися викупити зібране по 1 тис. грн/т. Саме на цю ситуацію аграрне відомство відреагувало закликом до селян не поспішати з продажем урожаю і по можливості притримати його до кращих часів. Правда, при цьому, про всяк випадок, не стало уточнювати, де саме і за які кошти його потрібно зберігати.

Держава пообіцяла підтримати селян закупівлями в Аграрний фонд, на які з бюджету планується виділити близько 3 млрд грн. Закупівельні ціни поки що не визначені, але галузеві асоціації наполягають, аби держава викуповувала зерно за мінімальними інтервенційними цінами, затвердженими навесні цього року (1683 грн/т за пшеницю 3 класу, 1792 грн/т - 2 клас).

 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Падіння продажів загрожувало аграріям не лише збитками, а й втратою спрощеного оподаткування. Тепер парламентський комітет пропонує це виправити. Зміни стосуються й податку за землю, яким користувалися лише частину року. А для частини тваринників пільги продовжують ще на кілька років.
Падіння продажів загрожувало аграріям не лише збитками, а й втратою спрощеного оподаткування. Тепер парламентський комітет пропонує це виправити. Зміни стосуються й податку за землю, яким користувалися лише частину року. А для частини тваринників пільги продовжують ще на кілька років.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Надійна робота сільськогосподарської техніки залежить не лише від потужності трактора, а й від стану робочих органів та правильності їх налаштування. Зношені деталі, порушення геометрії механізмів і неправильне регулювання обладнання призводять до збільшення навантаження, витрат пального та погіршення якості обробітку ґрунту. Тому своєчасний ремонт шнеків і знання того, як правильно налаштувати плуг, мають важливе значення для ефективної роботи ...
Надійна робота сільськогосподарської техніки залежить не лише від потужності трактора, а й від стану робочих органів та правильності їх налаштування. Зношені деталі, порушення геометрії механізмів і неправильне регулювання обладнання призводять до збільшення навантаження, витрат пального та погіршення якості обробітку ґрунту. Тому своєчасний ...
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Аграрії цього року позичають більше, ніж торік, попри закриті порти й дорогу логістику. Держава хоче зберегти дешеві гроші й на наступний сезон. Але банки мають власне застереження, і воно стосується саме весни. Його обіцяють обговорити з Нацбанком.
Аграрії цього року позичають більше, ніж торік, попри закриті порти й дорогу логістику. Держава хоче зберегти дешеві гроші й на наступний сезон. Але банки мають власне застереження, і воно стосується саме весни. Його обіцяють обговорити з Нацбанком.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.