Проблема залишається стандартною протягом багатьох років. Показники теж практично не змінюються. Принаймні, у бік поліпшення. Більше 60% елеваторів України були збудовані ще за радянських часів. Значна частина ємностей не пристосована для відповідних умов зберігання зерна. Врожай зерна в Україні щороку зростає на 3 млн т. Решта елеваторів, які не входять до 60% радянського спадку, з тими обсягами зерна, які щорічно потребують збереження, просто не справляються. Держава здатна інвестувати в будівництво нових елеваторів більше 1 млрд грн.
Торік фахівці вирахували, що вартість зберігання однієї тонни коштує майже $300. Для повноцінного поповнення ринку елеваторів необхідно майже $300 млн. «За останні три роки було побудовано ємності для більш ніж 2 млн т зерна. Але цього, звісно, мало, оскільки тими темпами, якими сьогодні зростає виробництво зерна, нам потрібно збільшити як мінімум удвічі обсяг приватних інвестицій саме в цю сферу», - прокоментував торішню ситуацію на ринку директор Департаменту розвитку аграрних ринків Анатолій РОЗГОН.
Показники цього року виглядають настільки ж песимістично. Втішає правда, що в уряді якщо не звернули увагу на існуючу проблему зі зберіганням зерна в Україні, то, принаймні, почали про неї говорити.
Що послужило причиною для подібної реакції - складно сказати. Можливо, курс на глобальне реформування всього, який взяли представники чинного уряду. З іншого боку, про плани розвитку інфраструктури в аграрній сфері практично не йдеться. А треба було б. Хоча б тому, що на її недоліки звертають увагу вже й на міжнародній арені.
Так, днями економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Консепсьон КАЛЬПЕ заявив, що Організація Об'єднаних Націй навряд чи погодиться створити на території України світовий продовольчий резерв для зберігання зерна. З такою ініціативою виступила сама Україна - створити світовий резерв зерна, яким керувала б ООН із правом втручатися у діяльність зернових ринків держав. «Це забезпечить стабільність світових цін на зерно, а також гарантуватиме продовольчу безпеку населення у світі», - йшлося у заяві української влади. Планувалося, що резерв повинен вміщати від 10 до 12 млн т зерна. З його допомогою мали здійснювати регулювання світових цін на зерно шляхом коригування ринку в періоди низьких обсягів експорту.
Проте представникам ООН ідея не дуже сподобалася. Хоча б тому, що у нас для створення сховища зазначених масштабів банально не вистачає потужностей. Отже, заповнювати їхній брак потрібно буде за рахунок дружної міжнародної допомоги. «Ідея збереження запасів у вигляді великого світового резерву не отримала значної підтримки у представників Великої двадцятки. Крім того, це дуже дорого. Я не вважаю, що ООН або будь-яка інша організація погодиться витрачати значні кошти на такий великий резерв»,- зауважив Консепсьон Кальпе.
Як би там не було, прем'єр-міністр України усвідомив, що з існуючою ситуацією потрібно щось робити. Він пообіцяв, що найближчим часом, через три-чотири роки, по всій Україні будуть побудовані сучасні комплекси зі зберігання фруктів та овочів. «У нас це робиться усе ще по-старому, але так, як ми жили, далеко не заїдеш», - сказав чиновник.
Пан Азаров також зазначив, що сьогодні по всій Європі функціонують такі комплекси, і подібне буде в Україні. «У цьому полягає програма реформ Президента», - підкреслив прем'єр.
Приємно, звичайно, але існуючі наразі проблеми це не вирішує. Зі слів першого віце-прем'єра Андрія КЛЮЄВА, Україна планує експортувати близько 20 млн т зернових урожаю 2011 року. «Якщо позитивна ситуація зі збором зернових збережеться, то можна очікувати, що експорт зернових культур цього врожаю може становити, за попередніми розрахунками, до 20 млн т, з них пшениці - до 9 млн т», - сказав він.
При цьому чиновник уточнив, що такі розрахунки зроблені з урахуванням внутрішніх потреб та формування необхідних запасів.
Однак продавати зібраний урожай аграрії поки не поспішають. Причому, з офіційного благословення уряду. Найбільшим розчаруванням сільгоспвиробників цього року стали низькі ціни. Якщо до початку збирання врожаю селяни мали можливість продавати минулорічні залишки пшениці за ціною 1,8-2 тис. грн/т, то вже в липні вартість її впала до рекордно низької позначки в 1,2-1,3 тис. грн/т, а деякі трейдери намагалися викупити зібране по 1 тис. грн/т. Саме на цю ситуацію аграрне відомство відреагувало закликом до селян не поспішати з продажем урожаю і по можливості притримати його до кращих часів. Правда, при цьому, про всяк випадок, не стало уточнювати, де саме і за які кошти його потрібно зберігати.
Держава пообіцяла підтримати селян закупівлями в Аграрний фонд, на які з бюджету планується виділити близько 3 млрд грн. Закупівельні ціни поки що не визначені, але галузеві асоціації наполягають, аби держава викуповувала зерно за мінімальними інтервенційними цінами, затвердженими навесні цього року (1683 грн/т за пшеницю 3 класу, 1792 грн/т - 2 клас).
