Вагомим обмежувальним фактором вирощування соняшнику є рівень забур’яненості його посівів, навіть попри широке впровадження сучасних високоефективних хімічних засобів захисту вони і надалі залишаються шкідливими об’єктами, які знижують урожай більш ніж на третину.

Горох посівний є чутливою культурою до надмірної забур’яненості посівів, його продуктивність через шкідливість бур’янів може знижуватися до 30–50% і більше.

Своєчасне збирання врожаю і вивезення його з поля запобігає засміченню території. У разі недотримання строків збирання зернових культур достигле насіння бур’янів обсипатиметься і поповнюватиме свої запаси у ґрунті.

Попри широке впровадження сучасних високоефективних гербіцидів, бур’яни і надалі залишаються шкідливими об’єктами, які знижують урожай зерна кукурудзи більш ніж на третину.

Забур’яненість посівів продовжує залишатися однією із найбільших проблем в аграрному виробництві. Внаслідок неефективного здійснення заходів контролю бур’янів сільськогосподарські виробники зерна втрачали 10–20% урожаю, а на надміру засмічених площах ці втрати збільшувалися в 1,5–2,0 разів.

Українські дослідники відмічають, що в умовах теплої, вологої і тривалої осені, якщо складаються сприятливі передумови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів пшениці озимої не поступається за ефективністю весняній. Вивчаючи міжнародний досвід, зокрема на півдні Німеччини, за сприятливих погодних умов також рекомендовані ранні осінні обробки посівів препаратами.

Враховуючи результати вітчизняних наукових досліджень, аграрії можуть уникати помилок під час догляду за посівами, а також продуктивніше і раціональніше використовувати землю, застосовувати для виконання агротехнічних заходів сучасні універсальні машини й інші засоби виробництва, які не призводять до деградації ґрунтів.