Безпілотний розвідник на службі сільського господарства

/ Механізація АПК / Понеділок, 14 березня 2016 15:17
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для "АС"
Не секрет, що використання технологій точного землеробства, проведення якісного моніторингу посівів та створення карт історії врожайності може підвищити ефективність виробництва сільгоспкультур. Про те, як запровадити їх у своєму господарстві та не витратити (а то й зберегти!) значних коштів, докладніше далі.

 

Сьогодні з вказаним завданнями чудово справляється колись інноваційний військовий робот-розвідник, а сьогодні багатофункціональний та доступний інструмент у численних галузях — дрон.
 
Дрон є невеликою платформою, в основі якої — легкий каркас. На ньому закріплена система живлення — бензинова (може довше перебувати у повітрі) або електрична (енергія від батарей), — один чи декілька двигунів та різноманітні, залежно від потреб, модулі передачі інформації: камери, система GPS, датчики тощо.
 
Відповідно до поставлених завдань, є два основних типи дронів: роторні (здатні нести відносно велику вагу, можуть літати від 60-120 хв., використовуються для отримання візуальної картини поля) та літакові (несуть меншу вагу, ніж роторні дрони, проте довше знаходяться в повітрі, є інструментом спектральної діагностики (використання спектральних сенсорів, що дозволяють аналізувати рівень розвитку та вегетації рослинності), використовуються для проведення метричного аналізу).
 
Завдяки великому розмаїттю інформації, яку дрони отримують із прив’язкою до координат, ці апарати виконують широкий спектр завдань:
 
  • оперативний моніторинг полів — отримання оперативної інформації щодо стану та щільності посівів;
  • створення якісних карт полів і ведення історії урожайності — все це дозволяє отримувати дані щодо точного земельного банку, з року в рік відстежувати проблемні ділянки тощо;
  • використовувати як інструмент точного землеробства.
 
Останнє може застосовуватись на критичних фазах вегетації культур перед внесенням пестицидів. «Дрони збирають інформацію щодо стадії розвитку сільгоспкультур на всьому полі, — пояснює співзасновник проектів Drone.UA та DigiFly Валерій Яковенко. — На основі отриманої та проаналізованої інформації створюється shapefile (векторний формат гео­графічних файлів), який розпізнає сільгосптехніка. В ньому значиться, що, наприклад, на цій ділянці необхідно вносити 100% норми розчину, на другій — достатньо 40%, а на решті — цілком вистачить 10%. Отже, господарство отримує суттєву економію препарату без втрати врожайності».
 
Але для обох типів дронів процес отримання інформації виглядає так. Спочатку створюються сітка координат, якою дрон рухатиметься в автоматичному режимі (у випадку форс-мажорів він сам повертається на домашню точку). За цим йде калібрування необхідного обладнання та власне політ з одночасним збором інформації. При цьому важливо прив’язати їх до координат, що відбувається або завдяки спеціальному обладнанню, що під час польоту передає ці дані на наземну станцію, або вже після польоту, коли отримана інформація порівнюється з прив’язкою до наземних контрольних точок. Але в обох випадках координати передаються з точністю до метра. Останнім етапом є аналіз даних і отримання кінцевої інформації, зокрема, координат проблемних ділянок, де потрібно взяти проби. Саме на основі останніх формуються подальші висновки.

Немалий ланцюжок… І при цьому виникає питання: хто ж все це робитиме?
 
«Використання дронів вимагає штату підготовлених працівників, — зазначає Валерій Яковенко. — Відповідно, існує три варіанти роботи. Так, коли підприємство не може/не зацікавлене тримати штат — ми самі виїжджаємо на поле з набором сенсорів і дронів, відповідно до завдання. Проводимо зйомку впродовж оговореного в договорі терміну, передаємо інформацію клієнту та даємо рекомендації щодо проблемних ділянок. Крім того, ми можемо навчити працівників господарства використовувати дрони та аналізувати отримані дані. Завдяки цьому є ще два варіанти: вони збирають інформацію, а ми її аналізуємо, або команда підприємства виконує обидва завдання».
 
Але яким повинно бути підприємство, що захотіло використовувати дронів, і чи доцільні вони в невеликих господарствах?
 
«Головне, щоб господарство було зацікавлене в використанні дронів. Площа неважлива, бо із застосуванням їх навіть зі 100 га в обробітку воно отримає більший ефект. Є одна вимога до підприємств: мати техніку, в якій використовуються технології точного землеробства, та відповідний софт. Якщо чогось із цього немає, наприклад, техніки — ми допомагаємо, пропонуючи через партнерів варіанти розв’язання цього питання», — підкреслює співзасновник проектів Drone.UA та DigiFly.

 18 листопада 2025
Фонд державного майна України оголосив на 1 грудня 2025 року приватизаційний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Львівський лікеро-горілчаний завод», стартова ціна – 164,2 млн грн.
Фонд державного майна України оголосив на 1 грудня 2025 року приватизаційний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу ДП «Львівський лікеро-горілчаний завод», стартова ціна – 164,2 млн грн.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Станом на 18 листопада українські аграрії засіяли 6 389,9 тис. га озимих культур, що становить 97,5% від прогнозованих площ.
Станом на 18 листопада українські аграрії засіяли 6 389,9 тис. га озимих культур, що становить 97,5% від прогнозованих площ.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
У листопадовому світовому балансі олійних культур на 2025/26 МР експерти FAS USDA знизили прогноз світового виробництва олійних культур порівняно з оцінками вересня на 3,54 млн т до 688 млн т, що все одно на 4,25 млн т перевищить показник попереднього сезону – 683,75 млн т (656,73 млн т у 2023/24 МР).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
18 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.