Безпілотний розвідник на службі сільського господарства

/ Механізація АПК / Понеділок, 14 березня 2016 15:17
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для "АС"
Не секрет, що використання технологій точного землеробства, проведення якісного моніторингу посівів та створення карт історії врожайності може підвищити ефективність виробництва сільгоспкультур. Про те, як запровадити їх у своєму господарстві та не витратити (а то й зберегти!) значних коштів, докладніше далі.

 

Сьогодні з вказаним завданнями чудово справляється колись інноваційний військовий робот-розвідник, а сьогодні багатофункціональний та доступний інструмент у численних галузях — дрон.
 
Дрон є невеликою платформою, в основі якої — легкий каркас. На ньому закріплена система живлення — бензинова (може довше перебувати у повітрі) або електрична (енергія від батарей), — один чи декілька двигунів та різноманітні, залежно від потреб, модулі передачі інформації: камери, система GPS, датчики тощо.
 
Відповідно до поставлених завдань, є два основних типи дронів: роторні (здатні нести відносно велику вагу, можуть літати від 60-120 хв., використовуються для отримання візуальної картини поля) та літакові (несуть меншу вагу, ніж роторні дрони, проте довше знаходяться в повітрі, є інструментом спектральної діагностики (використання спектральних сенсорів, що дозволяють аналізувати рівень розвитку та вегетації рослинності), використовуються для проведення метричного аналізу).
 
Завдяки великому розмаїттю інформації, яку дрони отримують із прив’язкою до координат, ці апарати виконують широкий спектр завдань:
 
  • оперативний моніторинг полів — отримання оперативної інформації щодо стану та щільності посівів;
  • створення якісних карт полів і ведення історії урожайності — все це дозволяє отримувати дані щодо точного земельного банку, з року в рік відстежувати проблемні ділянки тощо;
  • використовувати як інструмент точного землеробства.
 
Останнє може застосовуватись на критичних фазах вегетації культур перед внесенням пестицидів. «Дрони збирають інформацію щодо стадії розвитку сільгоспкультур на всьому полі, — пояснює співзасновник проектів Drone.UA та DigiFly Валерій Яковенко. — На основі отриманої та проаналізованої інформації створюється shapefile (векторний формат гео­графічних файлів), який розпізнає сільгосптехніка. В ньому значиться, що, наприклад, на цій ділянці необхідно вносити 100% норми розчину, на другій — достатньо 40%, а на решті — цілком вистачить 10%. Отже, господарство отримує суттєву економію препарату без втрати врожайності».
 
Але для обох типів дронів процес отримання інформації виглядає так. Спочатку створюються сітка координат, якою дрон рухатиметься в автоматичному режимі (у випадку форс-мажорів він сам повертається на домашню точку). За цим йде калібрування необхідного обладнання та власне політ з одночасним збором інформації. При цьому важливо прив’язати їх до координат, що відбувається або завдяки спеціальному обладнанню, що під час польоту передає ці дані на наземну станцію, або вже після польоту, коли отримана інформація порівнюється з прив’язкою до наземних контрольних точок. Але в обох випадках координати передаються з точністю до метра. Останнім етапом є аналіз даних і отримання кінцевої інформації, зокрема, координат проблемних ділянок, де потрібно взяти проби. Саме на основі останніх формуються подальші висновки.

Немалий ланцюжок… І при цьому виникає питання: хто ж все це робитиме?
 
«Використання дронів вимагає штату підготовлених працівників, — зазначає Валерій Яковенко. — Відповідно, існує три варіанти роботи. Так, коли підприємство не може/не зацікавлене тримати штат — ми самі виїжджаємо на поле з набором сенсорів і дронів, відповідно до завдання. Проводимо зйомку впродовж оговореного в договорі терміну, передаємо інформацію клієнту та даємо рекомендації щодо проблемних ділянок. Крім того, ми можемо навчити працівників господарства використовувати дрони та аналізувати отримані дані. Завдяки цьому є ще два варіанти: вони збирають інформацію, а ми її аналізуємо, або команда підприємства виконує обидва завдання».
 
Але яким повинно бути підприємство, що захотіло використовувати дронів, і чи доцільні вони в невеликих господарствах?
 
«Головне, щоб господарство було зацікавлене в використанні дронів. Площа неважлива, бо із застосуванням їх навіть зі 100 га в обробітку воно отримає більший ефект. Є одна вимога до підприємств: мати техніку, в якій використовуються технології точного землеробства, та відповідний софт. Якщо чогось із цього немає, наприклад, техніки — ми допомагаємо, пропонуючи через партнерів варіанти розв’язання цього питання», — підкреслює співзасновник проектів Drone.UA та DigiFly.

 19 травня 2026
Цієї весни до 30% площ українських садів залишилися непідготовленими до сезону через пропуск весняного обрізування. Головними причинами такої ситуації стали гострий дефіцит робочої сили та сильні зимові морози, які завадили вчасному проведенню сезонних робіт.
Цієї весни до 30% площ українських садів залишилися непідготовленими до сезону через пропуск весняного обрізування. Головними причинами такої ситуації стали гострий дефіцит робочої сили та сильні зимові морози, які завадили вчасному проведенню сезонних робіт.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Станом на 19 травня українські аграрії засіяли понад 4,97 млн га ярими зерновими і зернобобовими (83% до прогнозу) та 5,25 млн га технічними культурами.
Станом на 19 травня українські аграрії засіяли понад 4,97 млн га ярими зерновими і зернобобовими (83% до прогнозу) та 5,25 млн га технічними культурами.
19 травня 2026
 19 травня 2026
На українському ринку спостерігається тенденція зниження цін на білоголову капусту нового врожаю.
На українському ринку спостерігається тенденція зниження цін на білоголову капусту нового врожаю.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Напередодні Дня Поля «AGRO CHALLENGE» 2026 Київщина вкотре опиняється у центрі уваги аграрної спільноти України. Саме в столичному регіоні сформувалася одна з головних польових агроподій країни — майданчик, де зустрічаються аграрії, виробники техніки, представники влади, експерти та бізнес для обговорення реальних викликів і практичних рішень для галузі.
Напередодні Дня Поля «AGRO CHALLENGE» 2026 Київщина вкотре опиняється у центрі уваги аграрної спільноти України. Саме в столичному регіоні сформувалася одна з головних польових агроподій країни — майданчик, де зустрічаються аграрії, виробники техніки, представники влади, експерти та бізнес для обговорення реальних викликів і практичних рішень для ...
19 травня 2026
 19 травня 2026
Менш ніж за місяць стартує AGRO UKRAINE WEEK – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України, створюючи динамічну платформу для національного діалогу, співпраці, розвитку та міжнародного партнерства. Це подія, що формує нову історію українського агросектору.
Менш ніж за місяць стартує AGRO UKRAINE WEEK – велика міжнародна агроподія, яка об’єднає ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів України, створюючи динамічну платформу для національного діалогу, співпраці, розвитку та міжнародного партнерства. Це подія, що формує нову історію українського агросектору.
19 травня 2026
 19 травня 2026
Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.
Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.
19 травня 2026

Please publish modules in offcanvas position.