Основні підходи до обробітку ґрунту
Коротко нагадаємо про основні принципи смугової технології, яка може відрізнятися залежно від особливостей конструкції агрегатів, вподобань агрономів та конкретних грунтово-кліматичних умов. Вона передбачає два підходи до обробітку грунту.
Перший — із заданими міжряддями з осені чи навесні за допомогою ґрунтообробних знарядь нарізаються смуги, в які одночасно здійснюється внесення мінеральних добрив. Себто гранули потрапляють саме туди, куди слід — в зону, де буде висіяне насіння та розвиватиметься коренева система майбутніх сходів.
Другий підхід передбачає одночасне проведення повного спектра операцій, починаючи із розпушування ґрунту з одночасним внесенням добрив, і закінчуючи сівбою — просто у стерню, за один прохід агрегату.
Спільною рисою обох технологій є обов’язкова наявність необроблюваних міжрядь, які найчастіше залишають вкритими пожнивними рештками. З одного боку, це забезпечує більшу збереженість вологи в ґрунті, а з іншого — істотну економію ресурсів. Передусім, звичайно ж, мінеральних
добрив.
Як виглядає технологія внесення основних мінеральних добрив згідно з першим варіантом, тобто із попереднім проходом ґрунтообробного агрегату? Підходи тут можуть бути також різними. Класичний передбачає розпушування смуги шириною 20-30 см, всередині якої култери агрегата розподіляють гранули, найчастіше на різних рівнях глибини, наприклад 10 та 20 см.
Більш перспективний спосіб, який поступово приживається у десятках українських господарств, виглядає наступним чином. За допомогою спеціальних дискових култерів вдовж усього гону прорізається жолобоподібне заглиблення. Саме туди згодом буде висіяне насіння, яке отримає цільове живлення буквально у зоні розвитку майбутньої кореневої системи. Річ у тім, що агрегат акуратно вносить гранули безпосередньо у заглиблення. де розвиватиметься коренева система. Таким чином, провадиться точне внесення добрив у досить таки значних обсягах. Скажімо, у ПСП «Злагода», що знаходиться на Рівненщині, за допомогою такого способу вноситься до 500 кг гранульованого курячого посліду.
Спосіб одночасного обробітку ґрунту, поєднаного із сівбою, передбачає розпушення шару ґрунту на глибину від 20 до 30 см, та подальше внесення гранульованих мінеральних добрив у стовпчик. Це означає, що у міру розвитку майбутньої кореневої системи вглиб вона отримуватиме необхідне живлення поступово. З одного боку, це сприяє доброму старту розвитку молодих рослин, а з іншого — спонукає їх кореневу систему розвиватися не убік, а саме в глибину — туди, де є легкодоступне мінеральне живлення.
Ще більш перспективним варіантом живлення посівів культурних рослин за технології стрип-тіл є таке саме цільове внесення рідких мінеральних добрив. Це може бути як традиційна карбамідно-аміачна суміш, так і складні розчини із додаванням інших макро- та мікроелементів. Перевагою такого способу є легкодоступність живлення, незалежно від вологості ґрунту, і знову ж таки економічність.
Саме так, економічний аспект смугового внесення добрив є очевидним. Традиційне внесення гранул чи рідких добрив за допомогою розкидачів передбачає суцільне рівномірне (на жаль, не завжди це вдається!) покриття поверхні поля. Це означає, що істотна частка добрив буде або неефективно використана, або ж вдячно засвоєна кореневою системою бур’янів. Тобто ми водночас намарне викидаємо частину коштів та провокуємо ріст і розвиток бур’янів, отже, потенційно витрачаємо додаткові кошти на гербіциди чи міжрядний обробіток. За умови ж смугового внесення ми даємо рівно стільки добрив, скільки потрібно, і саме туди, куди слід.
Ясна річ, що перехід на таку технологію обробітку грунту потребує значних капіталовкладень. Грунтообробний агрегат із функцією одночасного внесення одного чи декількох видів добрив може коштувати понад 300 тис. дол. США і більше. Та, з іншого боку, якщо поступово досягти економії бодай 1000 грн на кожному гектарі, його вартість середнє господарство може досить швидко «відбити».
Наголосимо і на тому, що смуговий обробіток ґрунту передбачає його розпушування, а отже, мінімальну втрату вологи. Накопичення рослинних решток у міжряддях запобігає надмірному випаровуванню вологи, так само позитивним фактором є накопичення снігу у заглибленнях поміж смугами. Вода стікає із необроблених міжрядь туди, куди їй простіше подітися — у розрихлені смуги, під якими знаходиться коренева система рослин. Тобто за будь-яких рівних умов добрива, внесені смуговим способом, повинні інтенсивніше розчинятися і своєчасно та якісно засвоюватися кореневою системою культурних рослин.
Етапи підживлення посівів
Відтак, система підживлення посівів під ярі культури за смугової технології із попереднім нарізанням смуг під подальший прохід посівного агрегату може виглядати наступним чином. Поетапно:
перший етап. Внесення мінеральних добрив за допомогою грунтообробного агрегату з осені. В більшості випадків це складнорозчинні калійні добрива та менше — фосфорні.
Другий. Внесення припосівних азотних, фосфорних чи сірковмісних добрив разом із висівом насіння.
Третій. Позакореневе підживлення посівів сумішами із вмістом азоту та мікроелементів.
Як варіант, у випадку із кукурудзою — прикореневе підживлення рослин за допомогою спеціальних агрегатів або ж насадок на самохідні обприскувачі. Остання технологія, успішно апробована в США, поступово приживається в Україні.
Варто наголосити, що переваги технології стрип-тіл загалом та цільового внесення добрив зокрема суттєво посилюються за умови впровадження технологій точного землеробства. По-перше, потрібно точно нарізати і так само точно по них висіяти насіння. По-друге, сучасні агрегати для стрип-тілу дають змогу провадити диференційоване внесення добрив, залежно від технологічних карт. В економічному плані це дозволяє витрачати на придбання міндобрив на 30-40% менше коштів, аніж за традиційного обробітку грунту. Себто за умови, що на гектар пшениці чи кукурудзи за інтенсивного вирощування потрібно висипати гранул на суму 5-6 тис. грн, ми заощаджуємо приблизно 2000 грн/га.
Умовно кажучи, там, де за класичної технології обробітку грунту заведено давати 300 кг/га нітроамофоски, за допомогою смугового способу внесення можна обійтися удвічі меншою кількістю. Головне, що гранули підуть поверхнею поля не туди, куди пощастить, а конкретно під корінь культурних рослин. Знову ж таки, у вкритих рослинними рештками міжряддях без додаткового живлення бур’яни почуватимуться не так добре, як за класичної технології обробітку грунту.
Наприкінці, якщо вже ми згадали про економічність, наголосимо і на тому, що смуговий принцип обробітку грунту передбачає і суттєво нижчі витрати пального. У більшості випадків він не перевищує 20 л, що привабливо виглядає на фоні оранки та інтенсивного міні-тілу.
Головне — це правильно обрати агрегати для нарізання смуг та обробітку грунту й ефективно освоїти технологію, орієнтуючись на конкретні грунтово-кліматичні умови та можливості господарства. Із досвіду спілкування з аграріями, які сповідують «філософію» стрип-тілу, очікуваного ефекту можна досягти як у перший рік вирощування сільгоспкультур в оброблюваних смугах, так і експериментувати років п’ять-шість. Однак спробувати, вочевидь, таки варто.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
