Часник з ароматом валюти

Часник з ароматом валюти

/ Подія / Четвер, 01 лютого 2018 11:03

В останні два-три роки часниковий бізнес отримав позитивний поштовх і став розвиватися системно. Відбувся Форум часникарів, утворився виробничий кластер «Національний продукт», куди увійшли підприємства із Миколаївської, Дніпропетровської, Чернівецької, Херсонської, Вінницької областей. Діє часниковий кооператив UkrUP. По суті, в країні формується новий перспективний напрям агробізнесу.

Часник — не лише популярний продукт української та світової кухні, а ще й природний антибіотик. Це — одна з найстаріших культивованих рослин у світі, яку споживали ще 6 тис. років тому. Усім хочеться часнику, майже всі його їдять, однак навіть внутрішньо український попит не задовольняється власним виробником. Сьогодні 70% часнику, який є на наших ринках і в супермаркетах, родом із Китаю. Нині китайці випереджають за експортом усіх: вони вирощують 80% світового об’єму часнику.

Цікаво, що розвинута в аграрному сенсі Європа теж не виробляє його достатньо для того, щоб забезпечити свій попит. Країни ЄС купують часник у тому-таки Китаї. Але квоти, який євросоюзівці надали на минулий рік українським виробникам цього продукту, так і не були до кінця вибрані. Невже наші часникарі не мріють про експорт чи хоча б про імпортозаміщення?

 

Донецький дикорос

03 370 86 2Ми поспілкувалися із Сергієм Паращенком, директором ТОВ «Чистий продукт» (м. Дніпро), який давно й системно займається часником. «У вітчизняних супермаркетах, крім часнику у лушпинні, який продається на вагу, ми нічого не бачимо. Якщо розфасований — то китайський», — підтверджує він наші спостереження. Так і є: китайський часник має чудовий товарний вигляд — білий, чистий, він довго зберігається. Вітчизняні часникарі нещодавно побували у Китаї, в провінції Шандунь — у гостях у лідерів світового виробництва часнику. Повчитися там є чому. У Піднебесній можна побачити велику кількість часникових насаджень на відносно невеликих ділянках. Українські ж фермери не надто охоче приділяють увагу цій культурі. Бо вирощувати часник на великих площах досить складно і не занадто рентабельно… А от для невеликого господарства, коли вимір площ йде десятками соток, а не гектарами, це може стати дуже прибутковою справою, хоча доволі працемісткою.

Сергій Паращенко має непростий досвід. Починав працювати у Донецьку, але після початку російської окупації частини того регіону переїхав у Дніпро і знову розпочав там свою фермерську справу. «У нас був запас насіннєвого фонду — вдалося перетягнути з Донбасу. А нові землі на Дніпропетровщині довелося оформляти з нуля, купувати техніку теж. За три роки ми вийшли на 180 га часнику. Тільки з досвідом прийшло розуміння багатьох нюансів. Скажімо, як правильно готувати насіннєвий матеріал, — веде далі Сергій Паращенко. — Ми звернули увагу також на донецький часник — дикорос. Він протягом шести років боровся за виживання, а ми спостерігали за ним. Тепер культивуємо сорт «Ірен», реєструємо його за всіма правилами. Маса цибулини — 50–60 г та складається із 4–6 вирівняних, дуже великих зубків». Крім цього, фермер зосередився на ще двох сортах української селекції, виведених на Харківщині: «Мереф’янський білий» і «Дюшес». Він детально розповідає, які є шанси, щоб покращити ситуацію у часниковому бізнесі, і що конкретно роблять вітчизняні фермери.

 

Ніша у ніші

Переваги часнику для аграріїв-виробників перед іншими культурами доволі серйозні. Він швидко визріває, може вирощуватися без поливу. До того ж часник — гарний попередник-антисептик. Можна його культивувати по всій Україні. Але треба мати 1–2 працівника на гектар. І головне: протягом останніх років попит на часник стабільно перевищує пропозицію — і не тільки в Україні, а й у Євросоюзі та деяких інших країнах-сусідах. Отже, цей продукт дає швидкі гроші, та ще й валютні.

У часнику є унікальна для нішевої культури особливість: він добре вписується у сади, ягідники. «Наприклад, у Черніве­цькій області є великий горіховий сад на 70 га, і в ньому вирощується 15 га часнику, — наводить приклад фермер. — Це те, що ми називаємо «ніша в ніші». Також у Харківській області в міжряддях горіхового саду вирощують 12 га».

Часник — цікава ніша, але ним займається багато дилетантів. На жаль, фахівців із вирощування цієї культури можна перелічити на пальцях однієї руки. А не знаючи технології, не отримаєш економічного ефекту. Індивідуальний сектор, тобто селяни, які на городах вирощували часник, нині топчу­ться на місці.

«Ми почали вдосконалювати технічні засоби вирощування, самі винайшли сівалку. Наша мета — вийти на стабільне виробництво як для внутрішнього ринку, так і на експорт», — розповідає директор фірми «Чистий продукт». Сергій Паращенко був серед тих фермерів, що об’єдналися у «часниковий кластер» «Національний продукт». Він каже: «Ми допомагаємо фермерам-часникарям посадковим матеріалом і технологією. Сприяємо й у тому, що у них зазвичай не дуже виходить — у продажах. Бо розуміємо потреби як нашого ринку, так і європейського. Приготували для роздробу широку гамму часникової продукції. Коли приходимо в торговельну мережу, пропонуємо до 10 видів продукції із часнику».

 

03 370 87

 

Святим духом і кооперацією

Часниковий бізнес в Україні отримав поштовх лише років два тому, а до того існував, мов той дикорос. За минулий рік українські підприємства експортували овочів приблизно вдвічі, ніж за позаминулий. Зокрема, експорт часнику виріс на 48%. Про це повідомляє Український союз промисловців і підприємців (УСПП). Зокрема, той-таки ТОВ «Чистий продукт» постачає часник у Канаду, Америку, країни Балтії. Минулого року для України існувала квота на експорт у ЄС у розмірі 500 т часнику. Але її не було повністю заповнено. Чому? Євросоюз — крупний споживач, однак йому потрібна стабільність поставок. А українським часникарям поки що складно досягти затребуваної ритмічності. Не відповідає запитам примхливих європейців і якість нашого часнику: його калібр (розмір зубчиків), лабораторні показники. Щоб підготувати товарну партію однотипного продукту в 100 т, потрібний потік, великий обсяг виробництва.

Що робить для своїх учасників міжрегіональний кластер «Національний продукт»? Продає фермерам сертифіковане насіння часнику. Впроваджує перевірені часом технології. Супроводжує учасників на всіх етапах вирощування й реалізації. Робить економічний аналіз кредитних та інвестиційних програм. Допомагає збувати продукцію за найкращою ціною.

Ще один відомий кооператив виробників часнику UkrUP також пропонує співробітництво у збуті врожаю: бере зобов’язання продати 30% урожаю членів кооперативу. Продавати часник можна тим, хто займає­ться переробкою або харчовою продукцією. Як прянощі і підсилювач смаку він затребуваний на багатьох заводах із виробництва їжі. Крім того, UkrUP здає в оренду техніку для вирощування часнику: копачі, саджалки та ін. Причому не лише своїм членам, а й іншим виробникам.

Минулої осені в Києві пройшов спеціалізований Форум часникарів. На ньому піднімалися питання вирощування часнику за органік-стандартом, із дотриманням відповідної технологічної карти. Відбувся цікавий обмін досвідом з вирощування часнику експортної якості для освоєння цієї ніші на міжнародному ринку.

Здавна в Україні вважали, що часник відганяє злих духів. Його на Святвечір ховали під скатертину. Українська продукція здатна скласти конкуренцію імпортному часнику не тільки на внутрішньому, але й на міжнародному ринках. Експерти кажуть, що Україна має всі шанси найближчим часом увійти в п’ятірку найбільших світових виробників часнику.

 

Василь ЗАГАРНИЙ, Ігор ПЕТРЕНКО,
спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.