Чому вони втікають з України?
Інвестиції називають кров’ю бізнесу. І ось зараз вони витікають з України, наче кров із незатампонованої рани… Учасники круглого столу назвали основні причини втечі грошей інвесторів з України — зрештою, вони відомі вже давно.
Як вважає Сергій Кравець, начальник відділу інноваційних та інвестиційних проектів Державної кредитно-фінансової установи, виведення 80% інвестиційних коштів з України пов’язане зі зміною влади в результаті президентських виборів.
Варто зазначити, що таке явище характерне для патерналістських суспільств, тоді як у розвинених громадянських чергова ротація політичних еліт здебільшого проходить для бізнесу практично непомітно.
На політичну причину втрати Україною інвестицій вказав і Юрій Марченко, директор Департаменту етнонаціональної безпекової політики:
— Бізнес-клімат встановлює політична еліта. Зміна його змушує підприємців домовлятись із новою політичною елітою або виводити бізнес із країни, або ж втрачати свої гроші. Чимало іноземних інвесторів втратили в Україні свої кошти, бо не змогли домовитися з владою. Зараз спеціалісти виїжджають з України, з країни виходить бізнес. Адже якщо правил не існує, то бізнес працювати не може. Гроші ж, як відомо, завжди йдуть туди, де спокійно. Тож недаремно в Україні зараз ніхто не грає у «довгі гроші».
А ось погляд аграрія — причини втечі інвесторів з України аналізує Джон Шморгун, президент компанії AgroGeneration:
— В агрокомплексі без рефінансування робочого капіталу працювати не можна. Але інвестори вимагають дотримання певних правил гри. Вже чотири роки поспіль інвестори з ряду причин ігнорують Україну. Перша причина — це війна. Друга — непрозорість ведення бізнесу через корупцію у владі. Третя причина стриманості інвесторів — це невирішеність земельної проблеми. Далі, ставка кредитування Нацбанку нині перевищує 17%, і це також становить ризик для України. Нарешті, якщо немає прозорості в законодавстві, то й інвестицій до нас не буде.
Джон Шморгун, президент компанії AgroGeneration
Як «приманити» інвестиції
У ході дискусії наголошувалося, що в світі обертається величезна кількість вільних грошей, які «шукають роботу». Як зауважила керуючий партнер компанії Agro Insightex Ольга Кулакова, «можливості фінансової підтримки українського бізнесу в Європі є».
Чимало вільних грошей є й у самій Україні, підкреслювали учасники дискусії. Питання полягає у тому, як створити умови для їх залучення в економіку.
Виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні Емма Турос вважає, що для залучення інвестицій в Україні треба створити експортно-кредитне агентство, вирішити питання з його керівництвом і фінансуванням. А у разі спрямування фінансових внесків пріоритет повинна мати сфера переробки агропродукції .
Крім того, впевнена пані Емма, багато підприємців ще не знають про те, що кожна розвинена країна має в Україні свою торгову палату — і саме до цих закладів слід звертатися із питань пошуку інвесторів.
Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні
На думку Джона Шморгуна, залучення інвестицій в аграрний сектор неможливе без відкриття ринку землі.
— Я переконаний, що чинний мораторій на продаж сільгоспземель слід скасувати негайно, адже українська земля є величезним ресурсом, — підкреслив спікер. — Україна вже посіла друге місце в світі за експортом агропродукції, і відкриття ринку землі забезпечить їй зміцнення позицій на світових ринках.
– Нам потрібна «інвестиційна конституція», щоб бізнес працював прозоро, аби були прописані основи відносин бізнесу з владою, — заявив у своєму виступі Юрій Марченко. — Його проект мають створити разом держава та бізнес. У світі 50 країн уже мають свій інвестиційний кодекс.
За словами пана Юрія, питання залучення, обігу та використання інвестицій наразі регулюється в Україні десятками нормативно-правових актів, які часом протирічать один одному. Тому всі норми слід зібрати в одному цільному документі, вважає він.
Корупція — найбільше зло
Владну корупцію практично в усіх виступах круглого столу було названо чи не найбільшою перепоною залучення інвестицій до української економіки.
«Корупція не дає розвиватися бізнесу на прозорих умовах. У нас довгий час правив не закон, а телефон», — вважає Юрій Марченко. Для подолання корупції він пропонує «вивести людський фактор із відносин держави з бізнесом».
Дещо парадоксальну ідею запропонувала в розвиток цієї тези Емма Турос: на її думку, під час створення в Україні експортно-кредитного агентства для попередження корупції дуже бажано, щоб його персонал не знав ні української, ані російської мов (!).
На думку Джона Шморгуна, ми постійно боремося із державою, а слід боротися із корупцією, і для успіху доцільно залучити до цієї справи західних експертів.
Втім, варто зазначити, що залучення в останні роки до української влади ряду західних експертів, на жаль, поки що не дозволило позбутися цього ганебного явища…
Потоваришувати з банком — це реально
Нинішні відносини українських банків з агровиробниками теплими назвати важко. Ситуація, що склалася, нагадує голлівудський трилер: усі підозрюють усіх у поганих намірах…
Між тим, Віталій Кисленко, радник голови правління «Індустріалбанку», вважає інвестиційне співробітництво агропідприємства з банком цілком реальним. У своєму виступі на круглому столі він дав кілька порад щодо налагодження такої співпраці.
1. 2015 року Нацбанк своєю інструкцією №124 запровадив низку обмежень для позичальників. Додаткові були запроваджені ще в 2017 році інструкцією НБУ №381. Вона вимагає, щоб позичальник сам вносив не менше 30% вартості інвестпроекту, а банк — решту 70%.
2. Персонал позичальника повинен мати відповідний професійний рівень.
3. Банк має отримати річний фінансовий звіт позичальника, щоб розуміти, яким чином той повертатиме наданий кредит. З цією ж метою банку варто вивчити контрактну базу позичальника.
4. Особливу увагу слід приділити визначенню застави за кредитом.
5. Реалізація інвестпроекту має проходити під контролем банку. Якщо позичальник збанкрутує, банк матиме змогу продати цей проект.
6. Позичальнику варто знати, що розмір валютних резервів банку впливає на вартість кредиту.
7. Ризики інвестпроекту слід ретельно хеджувати.
8. Якщо агрохолдинг застосовує у себе міжнародну систему звітності, то це сприяє залученню інвестицій.
9. Якщо ж підприємця не влаштовує український банк, можна звернутися за коштами до іноземного. Для цього слід зробити розміщення акцій підприємства за кордоном (ІРО).
10. Крім банків, є інвестиційні установи. Наприклад, німецька інвестиційна установа KFW, німецька інвестиційна компанія «Гермес» або польське кредитне агентство.
Цікаву інформацію про можливість отримання позабанкової інвестиції озвучив у своєму виступі Сергій Кравець:
— Державна кредитно-фінансова установа залучає інвестпроекти та просуває їх за кордоном. Ми започаткували підтримку стартапів державним коштом. Кошти в розмірі до 500 тис. грн видаються на умовах гранту. А держава може вкласти в інвестпроект до 2 млн грн.
Ми консультуємо обидві сторони інвестпроекту, проте не кожен проект за своїми масштабами потребує залучення іноземних консультантів. Так само й не кожен інвестпроект може за своїми масштабами підійти під державні гарантії.
Інвестиції без реформ не повернуться
Своєрідне резюме в дискусії круглого столу сформулював Джон Шморгун:
— У справі залучення інвестицій до української економіки насправді дуже багато залежить від західної допомоги. Ось і Польща, яка мала подібні до України стартові умови, свого часу змогла провести фантастичні реформи лише за допомогою Заходу. Крім того, в Україні гроші дорогі, тому українському бізнесу потрібні саме іноземні інвестиції.
Скидається на те, що цей відомий на ринку американський експерт з українськими коренями має рацію. Адже іноземні інвестори вкрай зацікавлені в тому, щоб їх інвестиції потрапили в сприятливі умови й приносили належні прибутки. Цим і пояснюється їх інтерес у реформуванні української економічної та політичної реальності.
За інформацією ЗМІ, президент України Володимир Зеленський нещодавно пообіцяв, що за кілька років Україна ввійде до топ-10 країн світу за легкістю ведення бізнесу. Залишається побачити, чи зможе нова влада перетворити правильні гасла на реальні реформи.
Марко БУГАЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
