KSG Аgro — один із провідних агрохолдингів України, вертикально інтегрована компанія, до якої входять виробництво, зберігання, переробка і продаж сільгосппродукції. Створений 2001 року, тобто це — агробізнес ХХI століття. Земельний банк господарства чималий — 21 тис. гектарів. Це дозволяє активно провадити тваринництво. Зокрема, компанія вирощує свиней данської та канадської генетики — понад 10 тис. голів.
На пресконференції гендиректор KSG Agro Андрій Скороход оприлюднив актуальні показники роботи холдингу — у 2020 році динамічно зростали основні показники. Зокрема, EBITDA проти 2019 року виросла на 211% — з 2,3 млн до 6,53 млн доларів. Валовий прибуток збільшився у 2,6 раза — з 2,6 млн до 6,8 млн доларів. Операційний прибуток зріс майже ц 12 разів — з 412,0 тис. до 4,9 млн доларів. Цього року позитивна динаміка не припинялася. KSG Agro у першому кварталі 2021 року збільшив дохід від реалізації продукції на 9%.
Холдинг зумів погасити свої борги в іноземній валюті по операціях із закордонними кредиторами. Усі зобов’язання в рамках таких домовленостей були закриті 2020 року. У результаті KSG Agro отримав можливість вивільнити внутрішні ресурси для інвестицій у розвиток бізнесу. Ключем до успіху стала стратегія вертикальної інтеграції. Холдинг не продає вирощену ним сировину, а пускає її на комбікорми й виробляє м’ясо.
Тобто йде шляхом розвитку власної кормової бази у свинарстві. Завдяки оснащенню новою технікою на комбікормовому заводі в селі Нива Трудова (Дніпропетровська обл.) холдинг збільшив виробництво комбікормів і знизив енергозатрати. Завдяки цьому компанія не залежить від зростання цін на корми для свиней. Технологічний розвиток комбікормового заводу виробничою потужністю 150 т/добу супроводжувала також модернізація відгодівельного цеху на свинокомплексі.
Відбувається омолодження поголів’я свиней найкращими зразками генетики, що є на світових ринках. А в кінці виробничого ланцюжка сталося й таке: агрохолдинг KSG Agro запустив власну лінію з випуску фасованої свинини.
Акції KSG Agro торгуються на Варшавській фондовій біржі. У підсумку господарської діяльності за 2020 рік курс акцій компанії там виріс учетверо. Станом на 1 січня 2020 року ціна становила близько 1 польського злотого за акцію. А на 1 січня 2021 року — вже понад 4 злотих за акцію. Це говорить про довіру інвесторів у Варшаві — а там купують акції фінансисти з усього Євросоюзу — до політики української компанії і її менеджменту. Оприлюднивши цю інформацію, голова ради директорів KSG Аgro Сергій Касьянов відповів на запитання журналістів.
Сергій Касьянов, голова ради директорів KSG Аgro
• Ви продаєте магазинам свинину. Це кінець вашого виробничого ланцюжка. Чи підете далі — в ритейл, відкриватимете магазини?
— Ми встановили лінію з вакуумування м’яса. Її продуктивність — 1 т продукції на годину, вона передбачає фасування продукції в різні форми упакувань — від 2 до 8 кг. Випробували продажі з торговою мережею «Варус», ведемо тепер переговори із супермаркетами «Сільпо». Нині з’явилося багато роздрібних продавців. Ритейл — складний бізнес. Я вважаю за краще працювати там, де менше конкуренції і де вкладення коштів дає кращу мультиплікацію. Якщо щось робити, то вже серйозно і досконально. Тоді ти — в бізнесі. А якщо за радянським принципом: аби як — тоді не буде серйозної економіки.
• А що скажете про такого конкурента, як рослинне м’ясо, що стає модним?
— Мій товариш почав випускати таке штучне м’ясо. Але я ще його не куштував. Не знаю, яке на смак — але воно відрізняється насамперед за ціною. У нього — 180 грн за кілограм, а в нас — 60 грн, якщо брати гуртом. Технологія ця розвиватиметься. Натуральні продукти будуть дорожчати, а штучні — дешевшати. І колись за ціною вони зустрінуться. Однак у нас традиційно головне м’ясо для споживачів — курятина через її дешевизну. Основний чинник українського ринку — низька купівельна спроможність наших людей. У нас в Україні недостатньо виробляється свинини. По суті, немає конкуренції у свинарстві. Ще 5–6 років тому половину української свинини виробляли в приватному секторі. Нині там майже не лишилося охочих вирощувати поросят. Якби ми виробили навіть удвічі більше, то продали б без проблем. Наш основний конкурент — польське сало.
• Польське дешеве сало — суттєва загроза для вас?
— Так, загроза. Вартість комбікормів, преміксів, енергоносіїв помітно зростає. А сала — що?.. Падає. Зокрема через польську пропозицію. Треба захищати свої ринки, по-перше, від масової контрабанди, а по-друге, треба думати про паритет. Ми у Європу сало не вивозимо — існують бар’єри для нього. Тоді чому повинні впускати в Україну? Виходить — ситуація нерівна. Собівартість українського сала вища, адже державної підтримки, як у Євросоюзі, ми не маємо. Як же можемо змагатися з європейськими цінами?
• Рослинна їжа — продукт «зеленого тренду». Тоді як свинарство — загроза для довкілля. Хіба ні?
— Коли ми реконструювали свинокомплекс, запросили для консультації велику французьку компанію. У них 15 млн голів свиней. І ось я побував на одній з їхніх ферм на березі Атлантичного океану. Там утримують 2000 свиноматок, а неподалік на відстані 300 м — вілла багатого буржуа. Немає ані запаху, нічого. Треба дотримуватися сучасних технологій — тоді довкіллю ніякої шкоди. Я живу в місті Дніпрі. У нас вночі з металургійного комбінату іноді такий сморід іде, що ніякій свинофермі не снилося. А свинячий гній ми ділимо на фракції й потім використовуємо на полях як добриво, знижуючи кінцеву собівартість продукції.
• Як у вас із кадрами? Чи готова йти у свинарство молодь, ще й у часи пандемії?
— Знаю випадки, коли люди працюють на фермах вахтовим методом. Приїжджають на тиждень-два і потім змінюються. Їх забезпечують гідним проживанням. Якщо хороша зарплата, нормальні умови праці й життя, люди де завгодно тоді будуть охоче трудитися. Ми в карантин нормально спрацювали. Забезпечили своєчасно споживачів харчами, а своїх працівників — засобами захисту. І навіть створили центр виробничої практики. У нас отримують практичні навички студенти аграрних спеціальностей 20 навчальних закладів — на реальному виробництві, на свинокомплексі агрохолдингу і в рослинницьких господарствах Дніпропетровщини.
• Що думаєте про пертурбації з аграрним міністерством?
— А як можна в країні, у якій до 40% валового продукту дає сільськогосподарська галузь, ліквідувати профільне міністерство? Наприклад, угоди щодо доступу на іноземні ринки — це ж величезна чиновницька робота. Нині її ніхто не веде в потрібному обсязі… Взагалі — державний менеджмент у нас слабкий. В Україну не дуже хочуть інвестувати. Немає тут довгого і дешевого грошового ресурсу. А бізнесмен іде туди, де йому раді та де він може заробити.
• Як вплинуло на вас зниження ставки ПДВ з 20 до 14% за операціями ввезення в Україну деяких видів сільгосппродукції?
— Дуже позитивно. Дуже дякуємо Верховній Раді й уряду. Це — один із тих позитивних кроків, який реально став відчутним для нашого тваринництва. Хоча багато хто, знаю, не задоволений… Так буває, бо у різних гравців ринку — різноспрямовані інтереси.
• Сергію Павловичу, що скажете про відкриття ринку землі?
— Ми не очікуємо якихось різких змін для себе. Докуповувати землю — немає у нас ні намірів, ні ресурсів. Ми підвищуємо виплати орендодавцям, щоб зберегти з ними хороші стосунки. Ну, всі так зараз роблять. Немає у нас сьогодні настроїв на експансію. Хоча — усе ж спілкуємося з банками. Якщо будуть запропоновані хороші кредитні умови купівлі землі, може, й наважимося. Але ми будемо зміцнюватися в уже чинних масштабах. Нам наша вертикальна інтеграція допоможе. А надто розширюватися — важко. Цей рік щодо зернових повинен бути хорошим, судячи з погоди й сходах. Але коли збираємо хороший урожай, ціни падають… Однак поки що світові ціни демонструють хороші тенденції. Сподіваюся, аграріям пощастить.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
