Ще донедавна в селі Лотівка Шепетівського району Хмельницької області селяни бідкалися, що молоко у них приймають за цінами, дешевшими за воду. Мусили здавати його компаніям «Молококраїна», «Славута» по 2,50 грн/л. А нині місцеві жителі підключилися до кооперативної програми «Біле золото» і віддають молоко вже по 4,50 грн. При цьому і в сусідньому Новоград-Волинському районі ціна теж раптом поповзла вгору і перетнула 4 грн. Такого там навіть і не чекали. От що таке «невидима рука ринку», і спільна зацікавленість позбавитися від диктату перекупників.
Деякі програми ПНАК
- «Достаток у коморі» — члени кооперативу працюють у своєму селі та вирощують обумовлену продукцію (наприклад, грецький горіх), продаючи її Першому національному аграрному кооперативу за ціною не нижче ринкової.
- «Квасоля на городі» — кооператори вирощують квасолю за органічною технологією. Їм гарантована купівля цього урожаю по заздалегідь зафіксованих європейським цінах.
- «Купуй корову терміново» — Перший національний аграрний кооператив (ПНАК) дає можливість придбати корову на виплату без жодних відсотків і переплат. Платежі вносяться рівними частинами протягом 2 років. Перший внесок становить лише у 10% від ціни тієї корови, яку селянин обирає сам.
- «Подвійний прибуток від корови» — надається безкоштовне осіменіння корів високопродуктивною абердин-ангуською породою та пропонується вирощувати телят під наглядом кваліфікованого зоотехніка — й у майбутньому гарантується викуп цієї худоби .
- «Біле золото» — продаж молока за вищою ціною завдяки гуртовому збиранню через Перший національний аграрний кооператив. Щоб не продавати молоко задешево, треба отримати членство у кооперативі, й дотримуватися загальних вимог під час доїння, та здавати якісне й свіже молоко.
- «Міні-птахоферма — щоденний дохід». Учасники отримають спеціальну технологію утримання птиці на господі, гарантований збут яєць і курятини через кооператив. У птахівництві зможуть реалізуватися навіть діти, старші люди, інваліди.
Перед виходом у поля 29 березня поблизу Лотівки, у просторому ангарі зерносховища компанії «Сварог Вест Груп» пройшов Всеукраїнський семінар «Кооперативна посівна-2016». Організував її Перший національний аграрний кооператив (ПНАК), який і поділився прийомами і підходами господарювання на селі, та нова громадська організація Український кооперативний альянс (УКА).
Економіка єднання
Перший національний аграрний кооператив (ПНАК) почав діяти у червні 2015 року. І зараз уже його членами є близько 3 тис. селян із 60 сіл області. На Хмельниччині, а також на Житомирщині і Буковині нині діє кілька програм кооперативу, що дають можливість селянам заробляти на тваринництві й городництві. Протягом семінару учасники дізналися про ці програми, завдяки яким кожна сільська сім’я працюватиме на себе і зможе жити заможно, не боячись диктату перекупників чи кредиторів.
Презентацію кооперативних програм з рослинництва, тваринництва, заготівлі агропродукції проводив президент УКА Зіновій Свереда та заступник голови ПНАК Іван Павльо. Окремо про техніку, яка служитиме кооператорам, розповів керівник проекту «Корпоративні МТС» Валерій Стецюк.
Селянам, які займається городництвом, і хочуть заробляти разом з іншими учасниками кооперативу, пропонують вирощувати нішеві культури, але цілком для них зрозумілі — гарбуз, квасолю, буряки. Ще можна здавати в кооператив квасолю, картоплю, моркву, сушені яблука й сливи. Деякі кооператори збирають горіхи, ще хтось — лікарські трави. ПНАК забезпечує людей насінням, експертними порадами, моральним сприянням. А у підсумку — скуповує зібране на городах за цінами, цілком ринковими або й вищими. Це докладно роз’яснив Іван Павльо.
Також ПНАК розвиває молочарство й м’ясний бізнес. За пільговими умовами селянам продають телят. А щоб забезпечити продаж молока й м’яса за доброю ціною, кооператив будує спеціальні майданчики, обладнані холодильними камерами. Загалом у своїй діяльності ПНАК декларує націленість на впровадження принципів органічного землеробства, застосування агрономічно правильних сівозмін, вирощування культур, що невиснажливі для ґрунту.
Президент УКА Зіновій Свереда також зробив історичний екскурс у розвиток кооперативного руху на теренах України. Ще задовго до колгоспів на зовсім інших, християнських засадах організовував селян у кооперативи на Галичині митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. «Українська кооперація, оперта на Христові заповіді, обніме, зорганізує і розів’є всі економічні спроможності нашого народу», — вважав душпастир. Під керівництвом Андрея Шептицького розбудовувалася не тільки церква, а й було засновано кілька сільськогосподарських банків, кооперативні переробні підприємства «Маслосоюз» та «Хлібосоюз». Глава церкви уміло займався підприємництвом, а зароблені кошти вкладав у просвіту, лікарні, допомогу сиротам. Завдяки своєму провідникові 70% парафії УГКЦ приєдналося до кооперативного руху.
Отже, цінність аграрного кооперативу у тому, що він — колективний партнер, здатний надавати селянам унікальні послуги, посилювати відчуття більшої юридичної, економічної і соціальної захищеності.
Перші кооперативні МТС
«Освячується колесниця сія», — каже єпископ УПЦ Шепетівський і Славутський Євсевій церковнослов’янською мовою. Він обходить довгу мотоколону — аж 90 тракторів «Бєларус» — і кропить свяченою водою кожну машину. Молебень і освячення здійснено з нагоди відкриття перших машино-тракторних станцій кооперативного призначення. Відтепер вони запрацюють у Шепетівському, Дережнянському, Красилівському і Дунаєвецькому районах Хмельницької області.
На полі вишикувалися 90 тракторів «Білорус» Мінського тракторного заводу. Загальна вартість їх становить близько 80 млн грн. На представлення такої гвардії у Шепетівський район прибув радник Посольства Республіки Білорусь в Україні Володимир Колесов. Окрім тракторів, на МТС придбано добірне причіпне обладнання: 4-корпусні оборотні плуги, пружинні борони, культиватори, сівалки точного висіву з можливістю одночасного внесення добрив, причіпні обприскувачі та глибокорозпушувачі. Усе це зараз дуже потрібно багатьом селянам, хто виходить на посівну. Також кооператори хочуть закупити згодом і зернозбиральні комбайни, щоб селяни замовляли їх на обмолот своїх ділянок, та ще також снігоочисні агрегати на зиму. Члени кооперативу матимуть змогу брати цю машинерію на кооперативній МТС і працювати, скільки треба. Але — за умови, що потім триматимуть кооперативну відпускну ціну на свою продукцію.
Ця техніка призначена для обробітку малих і середніх земельних ділянок членів аграрного кооперативу. Однак послуги МТС можуть замовити також і ті, хто не входить поки що у кооперативний рух — розцінки на обслуговування все одно будуть нижчими за рахунок того, що ПНАК створює для селян зручну інфраструктуру. А це є кроком до розвитку й процвітання фермерських та особистих селянських господарств. Придбати ж цю техніку, запустити організаційні механізми кооперації допомогла корпорація «Сварог Вест Груп», яка вдало господарює на Хмельниччині і Житомирщині вже багато років.
Благо для громад
Одним із перших у кооперативному русі постав сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ратай» із Заліщицького району Тернопілля. Він успішно функціонує з 1993 року. Його голова Ігор Марусяк вважає: «Кооператив створюється, щоб селянам допомагати жити. Тим, які залишилися без техніки, без нічого, але мають паї… Треба надати допомогу і тим, що вирощують свині, худобу, а не мають чим годувати і не мають до кого звернутися». Кооператив «Ратай» налічує 90 осіб, вирощує зернові, перемелює їх на крупу й успішно постачає у торговельну мережу двох областей.
Серйозною проблемою для селян-аграріїв є ринок збуту. Тут — одна з причин для єднання: щоб не віддавати левову частку прибутку посередникам. Друга теж очевидна: гуртом легше закуповувати не лише техніку, а й усе необхідне. Наприклад, солярку і бензин. Кооператив зможе забезпечувати своїх членів паливом за гуртовими цінами, а не за тими роздрібно-анархічними, які пропонують на придорожніх АЗС.
Крім аграрних програм, кооператив ПНАК запроваджує і соціальні — освітянські та медичні, наприклад: «Доступні ліки», «У ритмі серця», «Здорова громада» тощо. Тут до зусиль кооператорів долучився і благодійний фонд «Зміцнення громад», який давно діє у Шепетівському районі.
На базі кооперативу ПНАК створено 400 робочих місць для мешканців навколишніх міст і сіл. Тому розвиток кооперативного руху вважає благом і голова Хмельницької ОДА Михайло Загородний, який теж приїхав поспілкуватися з аграріями у поля під Шепетівкою.
Окрім іншого, кооперативний альянс обіцяє сприяти збереженню пам’яток культури, влаштувати парк відпочинку та спорткомплекс, тобто впритул займатися соціальним розвитком села. Де взяти на усе це сили й кошти? По-перше, спільно заробити. А до того ж, ми можемо сподіватися на допомогу друзів. УКА співпрацює з відомим молочарським кооперативом з Голландії «Фрісланд Кампіна». Це об’єднання європейських агровиробників забезпечує споживачів у більш ніж 100 країнах молочними продуктами, сирами й маслом. Про всебічну підтримку кооперації та фермерства в Україні з боку Канади заявляв, побувавши в нашій країні, і заступник директора канадського кооперативного об’єднання Socodevi Ален Пруф. Мета спільна: на основі світового й вітчизняного досвіду кооперування в аграрній сфері досягати добробуту, миру і сталого розвитку.
Сівалки точного висіву Prime з можливістю одночасного внесення добрив доступні тепер навіть невеликим фермерам
Коментарі
Зиновій СВЕРЕДА, директор економіки, президент Українського кооперативного альянсу
— Єднатися людям у спілки — то є природно, як бджолам. Багато чого індивідуально робити просто невигідно. Наприклад, тримати коня. Навіщо весь час за ним ходити, коли він потрібен лише на 2–3 години? Коли ж витрачаєш багато часу на непродуктивні клопоти, то нема й добробуту. Кооперація будується на основі діалогу, і вона виробляє кілька форм самоконтролю. Члени кооперативу надають один одному підтримку, визнають свою рівність. Кооператив забезпечує добрі умови для спільної праці усіх його членів, дає задоволення інтересів кожного з учасників. Працівник, який є співучасником кооперативу, береже техніку як свою. Дуже цінним є тут прямий контакт «виробник-споживач», без зайвих посередників.
Комуністи, як тільки зайшли в Україну у 1920-х роках, перші ж свої закони спрямували на заборону селянської кооперації. Згодом це призвело до Голодомору… Кооперація у СРСР йшла не від громад, а «згори»: керівників не обирали, а призначали. І так ламалася будь-яка мотивація, зацікавлення селян до співпраці. А сьогодні я не бачу у селян недовіри до кооперації як такої. Є лише сумнів у дотриманні принципів кооперації усіма сторонами.
Михайло ЗАГОРОДНИЙ, голова Хмельницької ОДА
— Я дякую долі за те, що кооператори роблять на території Хмельниччини. Це та річ, яка необхідна для зайнятості селян, для їхніх сімей. У Європі кооперація є рушійною силою сільського господарства та й економіки країни в цілому. І мені приємно, що Хмельниччина поєднала досвід закордонних партнерів, сучасні технології та інноваційний підхід до справи розвитку сільських громад. Це збільшить і надходження до міських бюджетів.
Валерій СТЕЦЮК, керівник проекту «Корпоративні МТС»
— Вибрали ми трактор марки «Бєларус» тому, що він маневрений, універсальний. Може використовуватися і на малих ділянках, і на більших. У той же час він здатний повністю задовольнити вимоги членів кооперативу і агрегатуватися з тою технікою, яка є на кооперативних МТС і у господарствах членів кооперативу. Ми хочемо, щоб наша техніка працювала з найбільшим навантаженням, обслуговуючи максимум ділянок і членів кооперативного руху. Також враховуємо питання агрегатування: трактор має використовуватися з максимально широкою лінійкою причіпної техніки — різноманітної і функціонально, і за марками виробників агрегатів.
Це відносно нова 150-сильна модель «Бєларуса» з потужнішим двигуном, комфортною кабіною. У ньому оновлені підвіска, гідравліка, паливна апаратура. Білоруси-машиновиробники запропонували нам гарні умови кредитування — і це ще одна причина, чому ми придбали саме ці трактори. Можливо, європейська техніка й краща, але й дорожча, до того ж, і в ремонті, і в постачанні запчастин білоруська менш витратна.
Завтра ці трактори роз’їдуться на чотири МТС по чотирьох районах Хмельниччини: Шепетівському, Красилівському, Дережнянському і Дунаєвецькому. А післязавтра вони вже працюватимуть — роботи для них багато.
