Програми створення нової популяції молочної худоби на Буковині
Позитивні результати проведених науковцями станції досліджень щодо ефективності відтворювального схрещування місцевого буковинського симентала зі спеціалізованими іноземними молочними породами великої рогатої худоби, зокрема з айширською, монбельярдською, голштинофрізною стали підставою для розроблення обласної Програми якісного удосконалення сільськогосподарських тварин.
Відповідно до Програми в селекційному процесі щодо створення нового типу молочного поголів’я брали участь 183 господарства в Чернівецькій області. З метою організованого проведення такої роботи було розроблено і Програмою затверджено єдині схеми схрещувань, технологічні підходи зміцнення кормової бази, вирощування молодняку до 6-місячного віку, телиць, підготовки нетелей до отелення, формування відповідної вікової структури стада.
Нині аналіз селекційно-генетичної ситуації в стадах буковинського заводського типу червоно-рябої молочної породи показує, що для виконання раніше запланованих науково-дослідних робіт з виведення створюваної породної групи молочної червоно-рябої породи є всі підстави.
Закон України «Про племінну справу у тваринництві» серед основних завдань визначає створення, збереження та раціональне використання племінних ресурсів вищої племінної цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин підвищення економічної ефективності.
Так, на виконання положень ст. 8 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» розроблено пропоноване селекційне досягнення на майбутнє, яке має визначити державну політику в селекції новостворюваної популяції породної групи молочної червоно-рябої породи для регіону. Тривалу селекційну роботу з її виведення завершено.
Найкраще поголів’я нової популяції буковинського заводського типу червоно-рябої молочної породи худоби зосереджено в п’яти племзаводах Чернівецької області.
Етапи проведення селекційної роботи
На першому етапі селекційного процесу було отримано помісі умовного продуктивного генотипу з кровностями різних порід 3/8С 3/8М 1/4Г3/8С3/8А1/4Г. В отриманих помісних тварин дещо було покращено технологічні властивості вимені та зовнішні ознаки, притаманні молочним типам тварин. Щодо молочної продуктивності, то вона зросла, але незначно.
На другому етапі було вирішено взяти за основу симентальську як материнську форму та монбельярську і голштинську червоно-рябу молочну породи як батьківські. Ураховуючи те, що незначна частка крові голштинської породи (25%) виявилась неефективною, було вирішено довести в кінцевій структурі спадковість червоно-рябих голштинів до 75% (3/4) з подальшим розведенням помісей «у собі».
У 1993 році було офіційно затверджено українську червоно-рябу молочну породу й апробовано внутрішньопородні селекційні структури породи — центральні, південно-східні та прикарпатські внутрішньопородні зональні типи.
Так, Прикарпатський нової популяції внутрішньопородний тип остаточно був затверджений 1997 року.
Надалі в ході цілеспрямованої селекційної роботи, ефективного використання бугаїв-плідників голштинської породи прикарпатський тип було виділено у буковинський заводський тип української червоно-рябої молочної худоби, який був затверджений 2007 року. Також було затверджено шість високопродуктивних ліній — Дайнеміна, Дейрімена, Інгансера, Кавалера, Нагіта, Рігеля із середньою продуктивністю їх дочок за першу лактацію 5135 (4959–5360) кг молока.
Реформування аграрного сектору Буковини
У ході відомого реформування аграрного сектору економіки, зміни форм власності на землі та основні засоби виробництва всі земельні угіддя і майно колишніх колективних господарств були розпайовані між їх власниками. Одні із них вийшли зі своїми паями й ведуть власне одноосібне виробництво, інші створили фермерські господарства, дехто віддав їх в оренду новоствореним сільгосппідприємствам і великим корпораціям.
Тому трансформація земель із колективних господарств у приватну власність призвела до спаду чисельності поголів’я практично всіх видів тварин. Сподівання на те, що скорочення поголів’я в суспільному секторі буде компенсовано шляхом його зростання в приватному, у який трансформувались земельні угіддя, не виправдались.
Значною мірою на ці процеси негативно вплинули такі чинники, як відсутність дійової заготівельної сітки на селі, безробіття селян, від’їзд за кордон на заробітки значної кількості працездатного населення, погіршення демографічної ситуації, руйнування підприємств і закладів соціальної сфери в сільській місцевості в регіоні Карпат.
Наразі Україна впевнено і послідовно проводить політику інтеграції з Євросоюзом, ухвалюються нові законодавчі акти у сфері виробництва, економіки й інших напрямах суспільного життя з тим, щоб найближчим часом повністю ввійти в коло Європейських країн на праві постійного членства.
Напрями відновлення галузі молочного скотарства на Буковині
Ураховуючи наведені вище показники, науковці регіональної аграрної установи пропонують проводити відновлення галузі молочного скотарства за трьома такими напрямами.
Перший напрям — племгосподарства. Вони мають стати вершиною піраміди племінної роботи. Їх завдання — робота з подальшим удосконаленням буковинського заводського типу української молочної худоби, вирощування племінного молодняку та його реалізація сільгосппідприємствам, фермерським господарствам, приватним особам. Поряд із цим відбір бугайців від найкращих, високопродуктивних батьків із метою їх оцінювання на племпідприємствах і залучення в селекційному процесі.
Другий напрям — сільгосппідприємства та фермерські господарства. В області налічується 109 сільгосппідприємств, що не утримують поголів’я худоби та корів. Незначна їх кількість налічується в фермерських господарствах регіону Буковини. У деяких є відповідна матеріальна база, достатні кормові угіддя, які дозволяють розводити молочне поголів’я. Тому тут пропонується на початку створення невеликих стад — по 50–100 корів із поступовим нарощуванням їх чисельності. З метою допомоги керівникам і спеціалістам в організації таких ферм наші регіональні агарні науковці розробили відповідні виробничі й теоретичні рекомендації, у яких наведено низку науково-практичних порад для виробничників.
Третій напрям — приватні особи, сільське населення. У цьому секторі нині утримують 98 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 55 тис. корів. З цим поголів’ям у минулому практично не проводили планової і цілеспрямованої роботи, бо цей масив худоби представлено різноманітними породами й типами, часто змішаними, з яскраво визначеною сезонною продуктивністю в даному регіоні.
Покращення продуктивних якостей молочної худоби
В обласному спермобанку зберігається понад 500 тис. спермодоз, відібраних свого часу від найкращих биків-виробників буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної худоби, які занесено до Державного каталогу й допущено до використання в осіменінні маточного поголів’я.
Тому для організації осіменіння молочної худоби в особистих господарствах населення потрібно відновити роботу пунктів штучного осіменіння в сільській місцевості, забезпечити їх усім необхідним, організувати завезення спермопродукції, забезпечити її зберігання, укомплектувати відповідними кадрами техніків-осіменаторів.
Поряд із зазначеними заходами була б доречною і фінансова допомога на обласному і районних рівнях щодо відшкодування витрат на відкриття й обладнання цих пунктів і здешевлення вартості осіменіння тварин.
Потребує також пожвавлення робота дорадчих служб, організація заготівельних кооперативів і пунктів заготівлі молока в населення. З метою координації й надання практичної допомоги сільським мешканцям у проведенні такої роботи було б доречним увести в штат сільських рад фахівця з питань розвитку особистих господарств населення.
Для поширення найкращих результатів такої роботи слід запровадити проведення на місцях таких номінацій, як «найкращий господар», а також ярмарків із демонстрацією найкращих тварин населення.
Науковці регіональної аграрної дослідної станції постійно надають товаровиробникам відповідні науково-консультаційні послуги прибуткового ведення виробництва продукції та готові й надалі співпрацювати з усіма охочими в різних напрямах аграрного виробництва в регіоні Буковини.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції, розведення,
годівлі та технології виробництва тваринницької продукції, старший
науковий співробітник Буковинська ДСГДС ІСГ КР НААН
