Буковинське скотарство під час війни

Буковинське скотарство під час війни

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 17 березня 2023 10:42

Нині українське м’ясне та молочне скотарство є однією з найдешевших галузей тваринництва, яка дає високу рентабельність і є перспективним напрямом сільського господарства

Як підвищити ефективність скотарства

Процес покращення ефективності скотарства напряму залежить від суттєвих змін у мисленні та баченні сільських трудівників із підвищенням рівня їх особистих знань. Основою ефективнішого господарювання завжди були і є тісні зв’язки між наукою та керівниками, спеціалістами, фермерами та селянами.

 

Життя українського села у час воєнних дій

Зруйнувавши економіку країни, держава втратила мільйони селян, які виїхали на заробітки в інші країни. Найстрашніше нині — покинуті ферми та забур’янені поля.

Невелика кількість селянських спілок вже вийшли зі страшної темряви й працює за новими законами ринку. Проте бачимо, що більшість із них програє і недоодержує велику кількість прибутку, бо реалізують вироблену тваринницьку продукцію у вигляді сировини, а треба продавати вже готову продукцію, як, приміром, це відбувається в сусідній Польщі. Тільки тоді фермери матимуть «живу» гривню, за яку можна купувати пальне, мастильні матеріали, запчастини тощо.

 

Як почати розвивати галузь скотарства

Найголовніше для селян, на мій погляд, — переходити на високоефективні продуктивні породи худоби з високою енергією росту в кожному фізіологічному періоді вирощування з максимальним використанням культурних пасовищ, а не природних, зарощених бур’янами. Наприклад, колишній місцевий буковинський симентал комбінованого напряму продуктивності — це та порода, що себе віджила, і утримувати їх — марна трата грошей.

Настав час, коли потрібно створювати нові породи та її типи як для Буковини, так і для України. Зокрема, ми, науковці та практики, працюємо над новими українськими породами, які б відповідали світовим вимогам за якістю м’яса та були пристосовані до різних кліматичних зон Буковинського краю.

До речі, ми, регіональні науковці-селекціонери, вивели нову популяцію буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби й плануємо презентувати їх виробникам Буковини й іншим областям України.

 

Причини занепаду скотарства

Я переконаний, що порятунок українського скотарства залежить від селянина. Проте за роки незалежності можновладці робили все, щоб розвивались тільки агрохолдинги та процвітала олігархія. Наразі в країні війна. Хто працює та рятує економіку? Дрібні підприємці, селянин та фермери.

Як би парадоксально це не звучало, але війна дає шанс Україні навести порядок і розвинути скотарську галузь у кожному регіоні нашої держави. Приголомшливим, проте закономірним, є те, що після 24 лютого внутрішні реалізації скотарства в Україні зросли на 100%. Поясню: наразі частково працює експорт, частково імпорт. Якщо раніше в магазинах продавали переважно новозеландську, бразильську, аргентинську яловичину, то нині ми її не імпортуємо, тому люди купують вирощену українську.

Сьогодні ті господарства, яким вдалося втриматись на ринку, нарощують поголів’я худоби. Звісно, крім підприємств, що постраждали через війну або розташовані в «гарячих» точках. Усі усвідомлюють доцільність вирощування худоби. Селянин почав рухатись, дізнаватись інформацію, як заробляти з малими затратами.

Так на сьогодні наукове забезпечення розвитку галузі м’ясного скотарства з розведення нової генерації м’ясного комолого симентала мають здійснювати науковці-селекціонери регіональної аграрної провідної наукової установи, які забезпечать розроблення та освоєння новітніх технологій виробництва і переробку продукції цієї галузі, виведення нового м’ясного типу жуйних, що забезпечить реалізацію наявного генетичного власного потенціалу на основі впровадження досконалої системи годівлі в регіоні.

Тож галузь скотарства під час війни отримала новий поштовх для розвитку внаслідок скорочення імпорту. Останній почав заміняти вітчизняний продукт. Маємо велику надію, що держава сприятиме розвитку цієї галузі.

 

Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції
розведення, годівлі та технології виробництва продукції
тваринництва, старший науковий співробітник
Буковинська державна с.-г. дослідна станція ІСГ КР НААН

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.