У молочному скотарстві триває робота з удосконалення буковинського заводського типу української молочної червоно-рябої породи корів. Їхня продуктивність становить: за лактацію — 5,5–6 тис. кілограмів молока; уміст жиру в молоці — 3,7–3,8%; уміст білка в молоці — 3,1–3,3%; відтворювальна здатність корів — 92–94%; тривалість продуктивного періоду — п’ять і більше лактацій.
Виявлено, що найкраще поголів’я молочного скотарства зосереджено на трьох племінних заводах і одному племінному репродукторі у цьому регіоні. У вітчизняній практиці з розведення молочної худоби для удосконалення молочної породи широко застосовують уже створені нові генотипи даних жуйних. Це дає перспективу для створення нової високопродуктивної породної групи червоно-рябої молочної худоби, яка нині динамічно розвивається в області.
Так, науковці регіону та спеціалісти й керівники господарств Буковини отримали чимало інформації щодо результативності створеної нової перспективної генерації м’ясної худоби для зони Карпат, що і зумовило напрям досліджень на майбутнє.
Новий сегмент тваринництва
Останнім часом на Буковині набирає обертів розвиток нового сегмента тваринництва — спеціалізованого м’ясного скотарства на основі вирощування-розведення м’ясної худоби нової генерації — комолих (безрогих) сименталів. Це одна з найкращих у світі порід худоби, що також відповідає селекційним вимогам в Україні.
Виробництво дешевої, екологічно чистої яловичини в умовах Буковини починали ще у 1998-х роках, воно здійснювалося в основному шляхом розведення симентальської породи худоби.
З цього часу в господарствах регіону розпочалася тривала робота з формування тварин буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби нової генерації з використанням класичних прогресивних технологій селекції, годівлі, утримання та відтворення.
Отже, за допомогою поглинального схрещування і була створена нова генерація м’ясного комолого симентала худоби зі своїм генофондом і господарсько-біологічними особливостями для розведення в лісостеповій, передгірській і гірській зонах Карпатського регіону України. На Буковині розроблено концепцію раціонального використання генофонду місцевої симентальської худоби в програмах удосконалення та розширення племінної бази м’ясного скотарства шляхом поетапного перетворення місцевих сименталів у м’ясному напрямі продуктивності та створення нового типу м’ясної худоби з вираженою природною безрогістю.
Нині створену популяцію сименталу худоби підготовлено до апробації з поголів’ям 1500 особин, зокрема 650 корів нової генерації. Ця м’ясна худоба переважає інші м’ясні породи та місцевий буковинський симентал комбінованого типу за добовими приростами на 15–25%, забійному виходу м’яса — на 7,5–8,5%.
Продуктивність нової популяції м’ясної худоби
М’ясна продуктивність бугайців за повний цикл вирощування від дати народження до 18 місяців становить: жива маса — від 550 кг; добові прирости 830–950 г і більше; витрати кормів на 1 кг приросту — 7,8–8,1 кг к. од.
Собівартість 1 ц приросту за реалізації племінного молодняку — 1100 грн із рентабельністю реалізації племінного молодняку 31%. Технологічні параметри вирощування поголів’я створюваного буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби такі: відтворювальна здатність корів — 75–85 телят на 100 корів; рівень збереження молодняку — 94,5–96,7%; питома вага отелень без допомоги — 91,3–95,6%; вік телят на відлученні — 7 місяців; жива маса телят на відлученні — 195–225 кг.
Так, у новій м’ясній худобі виявлено високий притаманний генетичний потенціал м’ясної продуктивності, який проявляється за відповідних умовах догляду і годівлі. Це сприяє підвищенню економічної ефективності та рентабельності виробництва конкурентоздатної, екологічно чистої яловичини з економічним ефектом 950 грн/голову/рік без державної дотації в умовах Буковини.
Твердження буковинських науковців
Буковинські науковці-селекціонери твердять, що в майбутньому м’ясний комолий симентал худоби нової генерації буде розводитися в кожній родині українських Карпат і даватиме прибуток. Наразі найдоцільнішим видається саме м’ясне симентальське скотарство, бо воно менш затратне й більш рентабельне для зони Карпат.
На думку селекціонерів Буковини, основні шляхи відновлення галузі м’ясного скотарства з розведення м’ясних комолих сименталів і запропоновані інтенсивні новітні технології сприятимуть покращенню ситуації у цій галузі для Карпатського регіону України.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції,
розведення, годівлі та технології виробництва продукції
тваринництва, ст. наук. співроб. Буковинська державна
сільськогосподарська дослідна станція ІСГ КР НААН