Доведено, що гіпокальціємія слугує спусковим механізмом низки інших проблем післяотельного періоду та є одним із чинників погіршення відтворної здатності стада, зокрема:
• провокує зміщення сичуга, що в більшості випадків призводить до вибракування корови зі стада;
• загострює гінекологічні проблеми (затримання посліду, атонія матки, ендометрит), що збільшує витрати на лікування та подовжує період яловості корови;
• погіршує процес відновлення відтворної здатності корови після отелення;
• знижує тонус і погіршує моторику рубця, що призводить до зменшення споживання сухої речовини новотільними коровами, зниженню молочної продуктивності, підвищенню ліпомобілізації та загостренню проблеми кетозу;
• сприяє виникненню маститу в корів через ослаблення тонусу сфінктера дійок, що, своєю чергою, відкриває шлях до інфікування молочної залози.
Слід зазначити, що, на відміну від клінічної, субклінічна гіпокальціємія, не проявляючись візуально, часто охоплює понад 50% новотільних корів стада. Субклінічну гіпокальціємію часто називають «прихованим злодієм», і розмір непрямих втрат від неї оцінюють у середньому у 125 доларів на корову на рік (Oetzel G.R., 2012). І хоча ця цифра сама по собі є невисокою проти втрат від більшості інших хвороб із розрахунку на один випадок, проте з огляду на суттєво більшу поширеність субклінічної гіпокальціємії в стаді загальні збитки від неї в рази перевищують збитки, наприклад, від зміщення сичуга (707 дол./випадок) та клінічної гіпокальціємії (247 дол./випадок). Виявити субклінічну гіпокальціємію в стаді можна тільки шляхом аналізу проб крові на вміст кальцію від новотільних корів у перші 48 год після отелення — достатньо відібрати проби у 15% поголів’я групи новотільних, щоб мати репрезентативну вибірку. Корови з умістом Сa менше як 2,2 ммоль/л (точніше від 1,5 до 2,2 ммоль/л) мають субклінічну гіпокальціємію.
У рамках проєкту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Розвиток молочної галузі України» було розроблено низку інструментів, спрямованих на організацію керування виробничими процесами на молочній фермі, зокрема, регламенти бізнес-процесів, стандартні операційні процедури, протоколи усунення проблеми. У цій публікації ми детально розглянемо порядок роботи з протоколом усунення проблеми «Підвищений ризик гіпокальціємії у новотільних корів».
Цей протокол розроблено, щоб якомога швидше ідентифікувати ключові чинники, що можуть спричиняти підвищення ризику гіпокальціємії в стаді та визначити коригувальні та контрольні дії.
Основою протоколу є Дерево ухвалення рішень (рис. 1), яке дозволяє реалізувати покроковий підхід до аналізу проблеми гіпокальціємії в стаді.
Рекомендований порядок роботи з протоколом складається з таких етапів:
1. Проаналізуйте всі можливі причини виникнення проблеми, зазначені в Дереві ухвалення рішення. Знайдіть факти, що підтверджують наявність зазначених проблем у стаді.
2. Застосуйте корегувальні дії.
3. Застосуйте контрольні дії — проконтролюйте відновлення нормальної роботи (в дозволених межах відхилень від цільових/планових показників)
У протоколі деталізовано дві основні причини виникнення гіпокальціємії:
• не оптимальний мінеральний баланс раціону сухостою;
• низький рівень споживання сухої речовини в транзитний період.
У процесі покрокового виявлення основних причин неоптимального мінерального балансу раціону в протоколі послідовно розглядають такі порушення, як дефіцит магнію, надлишок кальцію й калію в раціоні сухостою, неоптимальний катіонно-аніонний баланс раціону сухостою та неефективне дозування аніонних солей.
Виявлення причин низького споживання сухої речовини в транзитний період передбачає аналіз чинників низького споживання сухої речовини в пізньому сухостої та в новотільний період. Відбувається відсилання до іншого протоколу усунення проблеми «Низький рівень споживання сухої речовини в стаді / технологічній групі», у якому подано детальний опис порушень, що призводять до зниженого споживання сухої речовини, таких як незбалансованість раціону, проблеми з менеджментом кормового столу, вільний доступ до води та якість води, гігієнічна якість кормів тощо.
Упевнені, що застосування менеджерами ферм протоколів усунення проблем стане стандартною практикою в роботі підприємства, дозволить застосувати проактивний підхід до виявлення проблем та загалом покращить оперативну ефективність молочної галузі України.
Геннадій БОНДАРЕНКО, консультант з годівлі молочної худоби
