Ексклюзивно для «Агробізнес Сьогодні» науковиця R&D-центру української біотехнологічної компанії Enzym Group Ірина Матюха розповідає про головні виклики галузі, очікування ринку і рішення, що можуть змінити майбутнє українського свинарства.
Ірина Матюха
Українське свинарство під загрозою?
Україна має глибоко вкорінені кулінарні традиції, пов’язані з вживанням свинини. Стабільний внутрішній попит сприяє розвитку свинарства, що дозволяє країні входити до 10 провідних виробників свинини у світі. Сьогодні в Україні понад 3,5 тис. підприємств вирощують свиней у промислових масштабах. Попри щорічне збільшення поголів’я на 3–4%, для закриття потреб ринку цього все ще не достатньо.
Що цікаво, свинина — на другому місці серед м’ясних продуктів у раціоні українців. Її частка — 37% загального споживання м’яса. Перше місце посідає курятина — завдяки вищій доступності та нижчій вартості. Через повільне збільшення виробництва збільшується імпорт, що послаблює місцевий бізнес і негативно впливає на економіку.
2024 року свинарство в Україні поступово зростало. Виробництво збільшилося, і ця позитивна динаміка зберігається 2025-го. Водночас за цією тенденцією криється глибша трансформація ринку: основний розвиток припадає саме на промислове виробництво, натомість дрібні приватні господарства закриваються і зникають. Це змінює структуру галузі, лишаючи відкритим питання: як свинарству в Україні стати справді ефективним, конкурентним і рентабельним?
Чому ми не розвиваємось? Що стримує розвиток українського свинарства
Попри позитивну динаміку, свинарство в Україні натрапляє на низку глибоких і системних викликів, серед яких — брак кваліфікованих фахівців, ускладнення логістики сировини й продукції в умовах війни, збільшення витрат на утримання та виробництво, обмеженість експорту тощо. Через залежність від внутрішнього попиту та відсутність стратегії виходу на міжнародний ринок експорт свинини досі є незначним.
Ще один виклик — якість і доступність кормів. Підвищення вартості сировини та логістичні труднощі спонукають фермерів до менш ефективних або неякісних кормових рішень. Це негативно впливає не лише на продуктивність тварин, а й на економіку виробництва загалом. Окрім того, бракує доступних, безпечних, екологічних кормових продуктів, які могли б підвищити ефективність без шкоди для здоров’я тварин.
Перепони для розвитку створює також неготовність фермерів до впровадження інновацій у годівлі. Страх перед ризиками, брак прикладів успішного досвіду, відсутність системної підтримки з боку держави та наукових установ знижують зацікавленість у сучасних рішеннях. Як наслідок — галузь повільно реагує на глобальні тренди природності, безпеки та функціональності корму.
Курс на зміни: чому традиційні підходи до свинарства більше не працюють
Світова галузь свинарства — на етапі глибокої трансформації. Економічні, екологічні та соціальні виклики змушують виробників переосмислювати підходи до вирощування тварин, годівлі й ефективності бізнесу загалом.
2022 року виробництво свинини у ЄС скоротилося на 5%. Найбільше в Німеччині — на 10%. Іспанія, яка раніше демонструвала стабільне зростання, вперше з 2014 року також демонструє зниження. Причини — економічна нестабільність, захворювання тварин і зміни клімату. 2023 року середнє споживання свинини у ЄС становило орієнтовно 40 кг, що на 6,1% менше проти попереднього року. Попит зменшується через високі ціни, пошук здоровіших альтернатив і зростання екологічної свідомості споживачів.
Серед основних тенденцій, які вже формують майбутнє свинарства в Європі та поступово впливають і на Україну, є відмова від антибіотиків у щоденному згодовуванні, попит на чисті продукти — без штучних стимуляторів і хімічних добавок, а також стратегічний акцент на введенні локальних джерел протеїну з метою зменшення залежності від імпортованої сої.
У відповідь на ці виклики галузь свинарства у Європі почала активно впроваджувати інновації. Наприклад, у Франції Інститут свинарства (IFIP) відкрив Міжнародний центр досліджень та інновацій (CIRI). Там є все для вивчення різних етапів виробництва — від генетики тварин до якості м’яса. Це допомагає виробникам працювати ефективніше, відповідальніше та зменшити негативний вплив на довкілля.
Ще один важливий напрям — нові способи годівлі та введення спеціальних кормових добавок, які допомагають:
• оптимізувати витрати;
• покращити здоров’я тварин;
• підвищити якість продукції;
• зменшити шкоду для довкілля.
Нові стандарти годівлі: як це змінить майбутнє українського свинарства
Кормові добавки нового покоління. Сучасні кормові добавки не просто можуть стати повною чи частковою альтернативою антибіотикам, а й здатні підтримувати здоров’я тварин природним шляхом. Постбіотики не містять живих бактерій, але стимулюють імунітет. Постіботичні рішення на основі біоактивних компонентів і пептидів, отримані з дріжджів або бактерій, сприяють пригніченню патогенної мікрофлори, підтримують функцію кишківника й забезпечують природне підтримання здоров’я без антибіотиків.
Фітогеніки — рослинні екстракти, що зменшують запалення, покращують апетит і діють як антиоксиданти.
Мікробіомні рішення. Добавки, створені для підтримання корисної мікрофлори. У сучасному свинарстві доступна можливість виготовляти персоналізовані пробіотики — під конкретні лінії або стада.
Альтернативні джерела білка в кормах. Ефективними з боку якості, витрат, а також екології є альтернативні джерела білка в годівлі. Зокрема, як альтернативу традиційним білковим компонентам, таким як соя або рибне борошно, дедалі частіше задають дріжджі, бактерії та ферментовані білки. У Європі, Канаді й Азії, зокрема для молодих тварин, уже застосовують білок із комах — особливо з личинок чорної львинки.
Сьогодні задавання антибіотиків є не просто застарілим, а шкідливим. Прогрес — на боці натуральних речовин. Антибіотики замінюють на ферменти, органічні, про- і пребіотики, флавоноїди тощо.
Стала й екологічна годівля. Це передусім про відповідальність. Важливо не лише чим годувати, а і як це впливає на довкілля. Оптимізуючи склад кормів, можна зменшити викиди азоту й фосфору, а також знизити вуглецевий слід, що супроводжує виробництво кормів і м’яса. Спеціальні добавки допомагають знижувати аміачні виділення в кишківнику тварин. А виробничі залишки все частіше стають сировиною для біодобрив.
Нові технології обробки. Новітні технології, як-от мікрокапсулювання, дають змогу зберегти корисні речовини в кормі. А завдяки термостійким формам пробіотиків їх дія зберігається навіть після грануляції.
Глобальний вплив — локальні рішення. Як українці змінюють підхід до годівлі тварин
Упровадження таких рішень в Україні — не просто бажання рухатися в ногу з глобальними трендами. Це необхідність для виживання й розвитку галузі в умовах збільшення собівартості, підвищення конкуренції та змін у споживчій поведінці. Саме тут важливу роль можуть відіграти локальні виробники інноваційних рішень — ті, хто глибоко розуміє реалії українського ринку й разом із тим орієнтується на найкращі світові практики.
Для українського свинарства головним стає поєднання науки, практики й технологій. Як українська біотехнологічна компанія з понад 30-річним досвідом роботи з дріжджовою клітиною Enzym Group пропонує природні функціональні рішення для різних видів тварин — зокрема свиней. Ми досліджуємо можливості дріжджової клітини й створюємо на її основі натуральні кормові добавки для підтримання здоров’я тварин, покращення засвоєння корму та зниження потреби в антибіотиках. Кожна добавка проходить довгий шлях від ідеї до виробництва:
• мікробіологічний скринінг: вибір із різноманіття дріжджів оптимальних штамів із бажаними біологічними властивостями;
• лабораторні дослідження: стабільність, безпечність, виживання в умовах, наближених до травної системи тварини;
• випробування на тваринах: продуктивність, прирости, стан здоров’я, імунна відповідь, економічна ефективність;
• комплексний аналіз результатів: показники крові, склад мікробіоти, стан кишківника, рівень імунних маркерів.
Тільки після цього продукт отримує рекомендації до введення у виробництво. Загалом наші біотехнологічні процеси відповідають міжнародним стандартам HACCP і GMP+, а самі добавки не містять антибіотиків, хімічних консервантів чи ГМО. Це рішення, які допомагають фермерам годувати тварин природніше, безпечніше та ефективніше.
Інновації не працюють самі по собі: чому свинарству потрібна взаємодія науки, бізнесу і влади
Сталий розвиток галузі неможливий без системного діалогу між бізнесом, науковими установами та державними інституціями. Така взаємодія дозволяє інноваціям бути не лише на рівні ідей, а й реалізуватися, підсилюючи економіку, турбуючись про здоров’я тварин і відповідаючи на виклики ринку, що змінюється.
Галузеві події — важливий індикатор тенденцій і запитів ринку. Саме тому команда Enzym Group традиційно долучається до професійних майданчиків, де формуються напрями розвитку галузі. Наприклад, на Всеукраїнському практичному форумі «Свинокомплекс: здорове поголів’я — гарантія рентабельності» ми презентували результати досліджень «ЕнзАктив Мікс» — кормової добавки нового покоління на основі синергії живих дріжджів та ензиматичного комплексу в складі термостійких гранул. Застосування біопрепарату сприяє покращенню складу молока свиноматок завдяки вмісту білка й заліза; підтримці росту та розвитку поросят; підвищенню ефективності годівлі; покращенню якості м’яса та загальної економічної рентабельності виробництва.
Свинарство в Україні потребує розумних, технологічно обґрунтованих стратегічних кроків. Один із напрямів, який дедалі більше привертає увагу виробників і науковців, — природні рішення в годівлі. Саме на них акцентували учасники галузевого форуму: важливо орієнтуватися на підходи, що покращують здоров’я тварин і зміцнюють економіку виробництва. Ринок очікує на інноваційні, безпечні та ефективні продукти. Власне, завдяки взаємодії бізнесу, науки та держави інновації можуть масштабуватись і ставати практичними рішеннями для українського тваринництва.
