Одним з основних факторів, що сприяє прискоренню розвитку кролівництва, є збільшення поголів'я тварин. Для стабілізації та підвищення цього показника необхідна налагодженість та взаємозв'язаність заходів із покращення утримання, а також здійснення постійного контролю у ветеринарному забезпеченні галузі та ведення селекційно-племінної роботи зі стадом кролів.
Важливою ланкою селекційних програм підвищення продуктивності кролів є використання системи оцінки племінної цінності тварин. Від її об'єктивності і точності залежить генетичне покращення наступного покоління і популяції в цілому. Основне направлення в цьому аспекті полягає у використанні генетичних та економічних параметрів, які складають необхідні елементи визначення племінної цінності кролів, побудові оцінювальних індексів, ціллю яких є підвищення ефективності методів селекції. Останнім часом у світовому кролівництві для визначення племінної цінності кролів використовують метод BLUP (Best Linear Unbesian Prediction - найкращий незміщений лінійний прогноз), який оцінює генетичний потенціал тварини з урахуванням паратипових факторів.
Із року в рік у племінних та товарних господарствах ведення селекційно-племінної роботи потребує багато часу для збору, накопичення, обробки і передачі інформації для прийняття правильних рішень. Крім того, при швидкозмінних економічних умовах фермер, селекціонер господарства повинен мати засіб для швидкого реагування на ці зміни.
З метою вирішення цих проблем у тваринництві, зокрема у кролівництві, впроваджуються інформаційні технології з метою автоматизації ведення зоотехнічного та племінного обліку.
Досвід країн, що займають провідне місце у племінному тваринництві, показав, що одним з факторів ефективного забезпечення селекційного процесу є функціонування інформаційної системи, адаптованої до вимог міжнародних норм і правил.
Використання інформаційних систем у кролівництві дає можливість переведення загальноприйнятих форм обліку на паперовому носії в електрон-ну форму (картки та трафаретки кролів, журнали, відомості з бонітування, усі форми статистичної обробки даних).
На сьогодні відомо декілька комп'ютерних програм з кролівництва, які орієнтовані на законодавчу базу певної країни: «КУК», «Міакро» (Росія), ZooEasy (США), CUNITEC (Іспанія).
Для ведення племінного обліку в кролівництві науковцями Черкаської дослідної станції біоресурсів ІРГТ НААН вперше в Україні була створена комп’ютерна програма «АСПОК» («Автоматизована система племінного обліку кролів»), яка повністю відповідає вимогам «Інструкції з бонітування кролів».
При розробці «Автоматизованої системи обліку кролів» в основу покладені наступні положення:
- при мінімальній кількості вихідної інформації (яку потрібно вносити до єдиної бази даних господарства з різних форм наявних облікових документів) - видати максимум корисної інформації, яка найбільш повно характеризує племінні якості окремих тварин і стада в цілому;
- враховувався досвід і наукові рекомендації, накопиченні за багато років у нашій країні та за кордоном
Комп'ютерна програма «АСПОК», що працює під управлінням будь-якої операційної системи: Windows, Linux, Mac OS, Solaris, вміщує у собі багатофункціональну модульну систему з реалізацією наступних можливостей:
- ведення електронного обліку поголів’я кролів та оперативна обробка зоотехнічних показників;
- оперативне ведення селекційно-племінної роботи;
- індексна оцінка племінної цінності кролів;
- ведення ветеринарного обліку;
- ведення обліку та складання раціонів годівлі кролів;
- формування трафареток, карток, журналів та відомостей згідно з «Інструкцією обліку кролів»
- бонітування тварин;
- графічне відображення структури стада;
- друк племсвідоцтв та інших документів.
Для використання єдиної інформаційної системи у господарстві ведеться робота зі створення додатка до комп'ютерної програми «АСПОК», який буде орієнтований на роботу під портативною операційною системою Android (планшети, мобільні телефони).
Резюмуючи вищесказане, слід зазначити, що ефективність селекції визначається величиною генетичного прогресу. Останній залежить від достовірності оцінки племінної цінності тварин, інтенсивності відбору та використання ремонтного молодняку. Тільки при прогнозуванні бажаного генотипу тварин сучасними методами, точному і повному виконанні обраного оптимального варіанту програми селекції, племінна робота з породою (стадом) може бути ефективною, а використання інформаційних технологій - економічно виправданим.
Використання комп'ютерних програм у кролівництві значно підвищить ефективність галузі. Особливо ефективним є використання інформаційних технологій на великих кролефермах. В цілому завдяки комп'ютеризації кролівники отримують досить зручний інструмент для вирішення зоотехнічних завдань, зокрема селекційно-племінного обліку.
