Дослідження продуктивності
свиноматок
З метою проведення оцінки та відбору високопродуктивних тварин у галузі свинарства використовують як традиційні методи (Інструкція з бонітування свиней), так методи математичного моделювання. Проте з урахуванням інтенсифікації селекційного процесу і залучення до нього тварин зарубіжної селекції питання використання інтегрованих показників оцінки племінної цінності свиней та визначення критеріїв відбору високопродуктивних тварин є малодослідженим. Важливим аспектом зазначеного є також визначення економічної ефективності використання тварин з різною варіабельністю оціночних індексів. Це визначає актуальність нашої роботи та вектор досліджень.
Мета роботи — дослідити показники власної продуктивності ремонтних свинок та ознаки відтворювальної здатності свиноматок іноземного походження, оцінених за методом BLUP та оціночним індексом И, визначити критерії відбору та економічну ефективність їх використання.
Експериментальну частину досліджень проведено в умовах ТОВ «АФ «Дзержинець» та ПП АФ «Борисфен» Дніпропетровської області. Об’єктом дослідження були ремонтні свинки та свиноматки великої білої породи англійського та французького походження.
Оцінку молодняку свиней за показниками власної продуктивності та свиноматок, що перевіряються за ознаками відтворювальної здатності, проводили з урахуванням наступних абсолютних та інтегрованих показників: вік досягнення живої маси 100 кг, днів, товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця, мм; товщина шпику на крижах, мм; товщина шпику в середній точці спини між холкою та крижами, мм; довжина тулубу, см; багатоплідність свиноматки, гол; вирівняність гнізда свиноматки за живою масою поросят на дату їх народження, балів; маса гнізда на дату відлучення, кг, збереженість, %.
Інтегровану оцінку ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності та свиноматок — за ознаками відтворювальної здатності проводили на основі використання наступних оціночним індексів:
де:
σП — середньоквадратичне відхилення ознаки «середньодобовий приріст живої маси»,
σШ — середньоквадратичне відхилення ознаки «товщина шпику»,
∆П та ∆Ш — відхилення індивідуальної ознаки від середньопопуляційної величини;
де:
ІВГ — індекс вирівняності гнізда свиноматки за живою масою поросят на дату їх народження, бала;
n — багатоплідність, гол;
2,5 — максимальний показник живої маси одного поросяти на дату народження, кг;
x max — жива маса найважчого у гнізді поросяти на дату народження, кг;
x min — жива маса найлегшого у гнізді поросяти на дату народження, кг;
— середня жива маса поросяти у гнізді на дату народження (великоплідність свиноматки), кг (Халак В. І., 2012);
де:
І — індекс відтворювальних якостей;
n0 — кількість поросят при народженні, гол;
n60 — кількість поросят при відлученні, гол.;
G — середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг (Л. Лаш, 1961; М. Д. Березовського, 1990).
Економічну ефективність проведених досліджень розраховували за загальноприйнятою методикою.
Отримані результати
Результати досліджень свідчать про високий рівень продуктивності як молодняку свиней, так і свиноматок великої білої породи підконтрольних популяцій. Так, тварини зазначеного генотипу досягають живої маси 100 кг за 192,7±0,85 днів, товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця дорівнює 22,5±0,28, товщина шпику на крижах — 17,7±0,23, товщина шпику в середній точці спини між холкою та крижами — 18,6±0,26 мм, довжина тулубу — 116,3±0,26 см, індекс BLUP (материнська лінія) — 97,03±1,574 балів. Багатоплідність свиноматок, що перевіряється, становить 10,6±0,16 гол., вирівняність гнізда свиноматки за живою масою поросят на дату їх народження (ІВГ) — 5,30±0,096 бала, маса гнізда на дату відлучення у віці 30–35 днів — 76,5±0,74, індекс Л. Лаша у модифікації М. Д. Березовського — 36,93±0,321 бала, збереженість — 90,8%.
Розподіл тварин піддослідної групи за індексом BLUP показав, що молодняк свиней класу М+, порівняно з ровесниками протилежного класу М- характеризувався меншими показниками «вік досягнення живої маси 100 кг» (на 3,6 днів; td=1,39, Р<0,95), «товщина шпику на рівні 6–7 грудного хребця» (на 4,2 мм; td=4,67, Р>0,999), «товщина шпику на крижах» (на 2,2 мм; td=3,23, Р>0,99), «товщина шпику в середній точці спини між холкою та крижами» (на 3,0 мм; td=3,79, Р>0,999), «довжина тулубу» (на 0,3 см; td=0,40, Р<0,95) (табл. 1).
Таблиця 1. Показники власної продуктивності ремонтного молодняку
та ознак відтворювальної здатності свиноматок великої білої
породи різних класів розподілу за індексом BLUP
Різниця за багатоплідністю свиноматок становила 4,3 гол. (td=9,55, Р>0,999), масою гнізда на дату відлучення у віці 30–35 днів — 13,8 кг (td=5,89, Р>0,999), індексом Л. Лаша у модифікації М. Д. Березовського — 8,37 бала (td=9,34, Р>0,999).
Максимальний показник збереженості поросят до відлучення (96,6%) та мінімальне значення індексу вирівняності гнізда свиноматки за живою масою поросят на дату їх народження (ІВГ) (3,58±0,307 бала) виявлено у тварин класу М-. У свиноматок зазначеного класу індекс BLUP (материнська лінія) дорівнював 69,50±1,617 бала, оціночний індекс И — +1,14±0,290.
Оцінка ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності різних класів розподілу за індексом BLUP та індексом Ю. В. Лебедєва свідчить про значну варіабельність за показниками власної продуктивності та ознаками відтворювальної здатності (табл. 3, 4).
Таблиця 3. Ознаки відтворювальної здатності свиноматок
великої білої породи різних класів розподілу за індексом
BLUP та оціночним індексом И
Так, достовірну різницю між групами тварин різних класів розподілу установлено за віком досягнення живої маси 100 кг (18,1 днів; (td=6,24, Р>0,999), товщиною шпику на рівні 6–7 грудного хребця (7,0 мм; td=7,44, Р>0,999), товщиною шпику на крижах (3,7 мм; td=3,82, Р>0,999), товщиною шпику в середній точці спини між холкою та крижами (5,5 мм; td=6,38, Р>0,999) (табл. 2).
Таблиця 2. Показники власної продуктивності ремонтного молодняку
великої білої породи різних класів розподілу за індексом BLUP
та оціночним індексом И
Різниця за багатоплідністю свиноматок становить 4,7 гол. (td=7,46, Р>0,999), вирівняність гнізда свиноматки за живою масою поросят на дату їх народження — 2,64 бала (td=7,54, Р>0,999), масою гнізда на дату відлучення у віці 30–35 днів — 18,8 кг (td=4,87, Р>0,999), індексом Л. Лаша у модифікації М. Д. Березовського — 10,44 бала (td=8,92, Р>0,999).
Таблиця 4. Економічна ефективність використання свиноматок
великої білої породи різних класів розподілу за індексом BLUP
Результати розрахунку економічної ефективності використання свиноматок різної племінної цінності (індекс BLUP) та класу розподілу за оціночним індексом И наведено в таблицях 4 і 5.
Встановлено, що максимальну прибавку продукції, розраховану відносно середньопопуляційного показника маси гнізда на дату відлучення поросят у віці 30–35 днів, одержано від групи тварин, у яких індекс BLUP (материнська лінія) коливався у межах від 110,62 до 165,23, оціночний індекс І — від +0,124 до +5,539 бала.
Таблиця 5. Економічна ефективність використання свиноматок великої
білої породи різних класів розподілу за індексом Ю. В. Лебедєва
Висновки
В умовах племінних та спеціалізованих господарств із виробництва товарної свинини систематично вести оцінку ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності, свиноматок — за ознак відтворювальної здатності згідно з вимогами інструкції з бонітування свиней та з використанням інтегрованих показників — індексу BLUP та оціночних індексів.
До критеріїв відбору свиней необхідно включати як абсолютні показники розвитку та продуктивності, так інтегровані. До провідної групи свиноматок слід переводити тварин, у яких середній бонітувальний бал коливається у межах від 3,6 до 4,0, що відповідає класу «еліта», а також у яких індекс BLUP (материнська лінія) коливався у межах від 110,62 до 165,23 (клас розподілу М+), оціночний індекс И — від +0,124 до +5,539 бала (клас розподілу М+). Використання тварин зазначених класів розподілу за індексом BLUP та оціночним індексом И забезпечує одержання додаткової продукції від однієї голови у межах від 129,08 до 131,34 грн.
