Мініелеватор: безпрограшний варіант

Мініелеватор: безпрограшний варіант

/ Зберігання / Вівторок, 22 червня 2021 11:32

Чому дедалі більше невеликих і середніх господарств споруджують власні невеликі зерносховища

Історія будь-якого успішного вітчизняного агрогосподарства передбачає безупинний розвиток. Зокрема розвиток інфраструктури. Звісно, що до пори до часу можна обходитися орендованою технікою, а зібраний урожай звозити до сусіднього елеватора, чи взагалі спродувати відразу з-під комбайна. Але про реальний розвиток бізнесу в такому разі не варто говорити.

У принципі, мабуть, у кожному, навіть невеликому господарстві є якісь можливості зберігати частину вирощеного врожаю принаймні протягом двох-трьох місяців. Хтось використовує з цією метою старі, ще радянські склади, а хтось пішов далі й інвестував у спорудження нового металевого ангара. Останній варіант можна назвати доволі непоганим з погляду економічної ефективності. Проте його жодним чином не можна порівняти з класичним, бодай, невеликим елеватором, у якому можна зберігати кілька тисяч тонн зерна протягом трьох-чотирьох місяців.

Адже, як яскраво показав минулий сезон, справжня ціна вирощеного зерна розпочинається після нового року, досягаючи часом просто неймовірно приємних для кишені фермера значень. Звісно, що є різниця — продати соняшник по 8 тис. гривень чи по 22 тис., не кажучи вже про високоврожайну кукурудзу, на кожній тонні якої буквально «з нічого» можна додатково заробити хоча б пару сотень доларів. Краще самим продати вирощене зерно, ніж чекати, коли це зробить хтось інший.

Утім, аби в аграрія було оце «з нічого», тобто власний мініелеватор, потрібно трохи в нього таки вкластися, причому прорахувавши все до дрібниць.

Так, спочатку потрібно скласти, бодай, приблизний план наявного на майбутньому елеваторі обладнання.

Насамперед це один чи два силоси для початку з мінімальним обсягом від 1000, а краще 3000 т. Утім, у такій справі краще мислити наперед і передбачити можливість установлення додаткових місткостей для зерна за модульним принципом. Тобто, скажімо, розпочинаємо з двох «банок» по 3000 т одночасного зберігання, а через пару років мірою розвитку господарства доставляємо ще один-два.

Звісно, що можна відразу ж замовити великий силос на 8–10 тис. тонн, аби не морочитися, проте у варіанта з кількома невеликими силосами є очевидні переваги. По-перше, в кожному з них можна зберігати зерно різних культур чи з різними якостями. По-друге, такі силоси банально легше обслуговувати.

Побіля цих силосів потрібно створити зручну систему розвантаження/вивантаження зерна, аби здійснювати ці процедури якомога швидше та зручніше з мінімумом впливу людського чинника. З цією метою треба встановити різноманітні транспортери, норії тощо. Як свідчить досвід, нормальна продуктивність ліній перевантаження зерна на мініелеваторах має становити від 50 до 100 т/год, щоб працювати в спокійному режимі й мати змогу в обмежені строки здійснювати перевалку наявних обсягів зерна.

Не менше значення для успішного зберігання зерна мають ефективні системи очищення й сушіння зерна. Так, у відносно сухі роки зібрану зернову масу з незначним перевищенням вологості можна довести до кондиції шляхом якісного доочищення, не витрачаючи пальне на зерносушарці. Однак зерносушарка обов’язково потрібна, інакше сама ідея зерносховища втратить сенс: навряд чи хтось захоче возити зібрану вологу кукурудзу спочатку кудись на чужий елеватор, а потім засипати до себе в сховище.

zerno 53

Однак витрати на зерносушарку для обслуговування фермерського елеватора можуть бути відносно помірними. У переважній більшості випадків немає сенсу зводити капітальну шахтну сушарку, а достатньо буде обійтися досить продуктивним мобільним агрегатом. Таку зерносушарку просто привозять на колесах у потрібну точку й запускають процес зерносушіння. Якщо є можливість приєднатися до природного газу, то мобільний агрегат перетворюється на стаціонарний.

Проте, звісно, якщо в господарстві з часом планують істотно наростити потужності власного зерносховища й створити елеватор без приставки «міні», то краще потурбуватися про спорудження високопродуктивної сушарки на капітальному фундаменті.

У виборі пального власники мініелеваторів, зазвичай, мають ширший вибір, порівнюючи з великими зерносховищами. Адже умовних 3–4 тис. тонн зерна можна сушити в спокійному режимі, використовуючи солому, полову, дрова чи рідке паливо. Для таких завдань досить реально створити поблизу сховища майданчик для зберігання твердого пального, заклавши солом’яні тюки під навіс, засипавши полову в бурти чи створивши запас пелет. Окрім певної економії в альтернативних видів пального для зерносушарок наявна та перевага, що, на відміну від природного газу, для них не потрібні якісь дозволи та розпорядження щодо приєднання до мережі. У такому разі буде значно менше різноманітних перевірок і погоджень, і до того ж фермер буде впевненим, що ніхто несподівано не уріже обсяги подачі пального.

Ясна річ, що пересічному власнику господарства навряд чи вдасться отак з ходу продумати все до дрібниць, аби звести по-справжньому ефективний мініелеватор. Цим повинні займатися фахівці, починаючи від створення технічного проєкту й закінчуючи реалізацією його на практиці. Тому для початку потрібно обрати якісний проєкт і виконавця роботи.

Зрозуміло, що крім якихось дуже виняткових випадків краще скористатися готовим технічним рішенням, за яким уже не перший рік споруджують елеватори по всій Україні. І за цим рішенням оптимально звернутися до обраного постачальника обладнання/виконавця, аби його спеціалісти все роздивилися та порадили найкращий варіант.

У цій галузі, як і в багатьох інших, на ринку можна побачити різних людей. Як то мовиться, хтось дуже хоче вам збудувати елеватор, але реально не зможе все зробити як треба, а для когось це може бути взагалі перший досвід, бо раніше він будував, наприклад, торгові центри. Тому краще не спокушати долю й звертатися до тих фірм — виробників елеваторного обладнання та підрядників, чиї імена на слуху. Може, і візьмуть вони трохи дорожче (втім, не факт), але ви будете впевненими, що все буде зроблено як слід, і ще й вчасно. Засипати ж зерно до власного елеватора хочеться якомога швидше.

Самі силоси та сушарки можна обрати з-поміж десятків вітчизняних і закордонних виробників, більшість із яких пропонують хорошу надійну продукцію. Причому, на наш погляд, вітчизняні компанії виготовляють нічим не гірші силоси та зерносушарки, які до того ж можуть коштувати дешевше. Але тут уже все на розсуд замовника.

Головне — не вдаритися в надмірну економію, яка ні до чого хорошого не призводить. Тим більш, що навіть невеликі силоси, місткістю на 1000 т зерна — це досить масивні об’єкти інфраструктури, які мають відповідати певним характеристикам надійності. Пильну увагу слід звертати й на реальні, а не тільки на заявлені параметри продуктивності зерносушарки, а також очисного й транспортного обладнання. Трапляється й таке, що розходяться вони на ділі дуже суттєво, тому цей момент краще з’ясувати достеменно.

І, нарешті, навіть на маленькому елеваторі краще звести до мінімуму залучення ручної праці, як і застосування різноманітної підсобної техніки. Потрібно автоматизувати все, що тільки можна, щоб зробити роботу з зерном зручною, точною, чистою й оперативною.

 

Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.