У разі відкриття силососховищ у кормі дуже швидко змінюються анаеробні умови: відбувається розгерметазація, і атмосферне повітря проникає у глибокі шари корму. У силосній масі швидко починають розвиватися мікроорганізми, які перебували за відсутності кисню в стані спокою - олійно-кислі, гнилісні бактерії, а також цвілеві гриби. Як результат, від цього починається розкладання поживних речовин і, що дуже небезпечно, підвищення температури корму.
У кормі з'являються цвілі, внаслідок чого іноді накопичуються токсини, які можуть призводити до розладів травлення і навіть до загибелі тварин, яким згодовується такий корм.
Особливо швидко псується кукурудзяний силос доброї якості, оскільки він багатий на вуглеводи і молочну кислоту. Річ у тім, що ці речовини слугують головним джерелом енергії для аеробних мікроорганізмів. У процесі повторної ферментації утворюється вуглекислий газ, вода і значна кількість тепла. Частина тепла розсіюється в атмосфері, проте можливі підвищення температури в кормі до 50° і втрати сухої речовини до 30 %.
Відомо, що для нормальної ферментації потрібно, аби не було кисню. У день збору врожаю це досягається завдяки тому, що сховище максимально герметично закривається пластиковою плівкою і герметизується. Що ж робити, коли силос готовий, і ним треба годувати корів?
Виймати обережно
Важливо дотримуватися правил виїмки силосу - так можна попередити нагрівання та погіршення поживних якостей корму. У сховищах як раз процес виймання і є критичним з точки зору втрати кормів. А тому силос слід вибирати якомога швидше, аби не допустити відновлення процесів ферментації. Зазвичай господарства притримуються певних нормативів виймання силосу, які взимку становлять 10 см на день, а влітку - 20 см. Ці цифри треба мати на увазі, коли будівництво сховища ще тільки планується: воно має бути адаптованим до них.
Аби якість силосу не погіршувалася, необхідну для використання на одне згодовування порцію корму слід відрізати від решти маси силосу рівними шарами. Нехай навіть це буде кількість на один день, однак цього корму буде не настільки багато, аби він встиг зіпсуватися.
Відрізану частину силосу негайно вантажать у кормороздавачі, а ще краще в кормороздавачі-змішувачі, у яких силосна маса поєднається з іншими видами кормів та добавок для тварин.
Фрези і грейфери
Виймати готовий силос для згодовування худобі потрібно так, щоб не порушувати монолітності його решти, ізоляції її від повітря. Звісна річ, вплив зовнішніх факторів на вийняту порцію силосу має бути мінімальним, відповідно її швидко треба згодувати худобі.
Дуже часто про це забувають і підходять до навантаження силосу, як до навантаження сіна або інших сухих матеріалів. Застосовують, наприклад, грейферні навантажувачі, розпушуючи масу і залишаючи її в такому вигляді до наступного дня. Це негативно позначається на якості силосу, особливо в теплу погоду: у ньому зменшується вміст молочної кислоти, збільшується кількість оцтової та масляної кислот, вміст каротину різко скорочується, а аміаку зростає. При виїмці силосу з траншей обидві операції - відрізання і вантаження - успішно виконують навантажувачі фрезерного типу. Якість зрізів, які роблять фрезерні навантажувачі, задовольняє вимогам технології виїмки силосу. Однак при їх використанні частина летючих сполук втрачається при продуванні.
Коли застосовують грейферні навантажувачі, шар силосу відрізають спеціальним ножем або ножами, які як додатковий робочий орган виготовляються до навантажувачів-екскаваторів та інших машин. Відрізаний тим чи іншим пристосуванням силос потім грейферними вилами вантажать у кормороздавач.Як уже говорилось, при виїмці не можна порушувати монолітність решти корму. Ця вимога найлегше виконується при використанні будь-якого фронтального навантажувача. Якщо задіяні грейферні навантажувачі, то шар, який підлягає виїмці, необхідно відрубати від решти маси, інакше корм у процесі виймання сильно розпушиться, у нього проникне повітря, і якість знизиться.
Чим вище температура навколишнього середовища, тим інтенсивніше йдуть процеси вторинної ферментації. Часто сінаж та силос виймають вручну уступами на 1,0-1,5 м по довжині траншеї і на одну третину або половину по їх ширині. За такої системи виїмки хоч і зберігається монолітність маси, поверхня зрізу значно збільшується. Вийнятий зі сховища силос та сінаж не можна зберігати більше однієї доби. Вміст у них вітамінів швидко зменшується, корм втрачає аромат, гірше поїдається худобою.
Для порівняння роботи обох типів обладнання для виймання силосу приведемо лише приклад російських науковців із НДІ сільського господарства центральних районів Нечорноземної зони. Тут було проведено дослід з порівняння виїмки силосу просто грейферним навантажувачем, який дає пухку виїмку, та навантажувачем із фрезою, що забезпечує щільну виїмку.
Було помічено, що спосіб пухкої виїмки спричиняє втрату поживних речовин. У порівнянні зі щільної виїмкою за три місяці спостережень було зафіксовано втрати на 8 % більші, ніж у разі щільного способу. Було встановлено також, що суху речовину за пухкого виймання перетравлювалося на 6,7 % менше силосу, ніж у разі застосування фрези. Перетравлюваність протеїну знизилася із 52,4 до 45,7 %.
Мішки
У деяких господарствах нині силос зберігають також і в полімерних мішках. Порівняно з традиційною технологією тут якість та поживна цінність корму вища, бо заготовлена силосна маса залишається свіжою та придатною для згодовування протягом усього періоду зберігання. Втрати корму під час заготівлі і зберігання зведені до мінімуму, адже технологія дозволяє уникнути псування корму через доступ повітря, надлишкової вологи. І не в останню чергу - про користь мішків говорить той факт, що заготовляти силос у них можна в будь-якому зручному місці.
Однак щодо розпакування, то тут можуть виникнути певні питання. Хоча правильне розпакування може не тільки полегшити виїмку кормів з мішка, але й заощадити час, що витрачається на цей процес. Для початку слід розрізати пластиковий мішок-рукав. Для цього знадобиться небагато часу. Та від того, наскільки він буде рівний та чіткий, залежить якість корму, який лишається у рулоні. Важливу роль грає і вибір місця збереження: на твердій поверхні виїмку кормів проводити набагато простіше, ніж на розкислому в міжсезоння ґрунті.
Як і у випадку з траншеєю, тут також застосовують грейдери і фрези. При використанні ж колісного навантажувача або трактора з фронтальним ковшем необхідно по можливості скоротити транспортну складову процесу виймання, аби не їздити з повним ковшем через всю територію ферми до кормозмішувачів. У разі використання фрези для силосу слід заздалегідь подумати про діаметр мішка-рукава, щоб виймання було зручним.
На жаль, при цьому повністю відмовитися від ручної праці не можна: потрібно ж трохи прибрати на місці виїмки після її завершення. Адже тільки таким чином можна отримати незабруднені корми, а це - важливий чинник для підвищення продуктивності ВРХ.
Що використовувати
Нині українські господарства, що активно займаються тваринництвом, дедалі більше розглядають технологію виймання силосу фрезами. Одна з моделей, на яку звертають увагу тваринники, це модель Topstar фірми BVL. Її відрізняє те, що тут є так звана система подвійного ножа, яка дозволяє дуже якісно вирізати блок силосу з маси. Знаряддя забезпечує висоту блоків силосу від 1,10 до 1,95 м. Робота фрези іде таким чином, що зберігається структура силосу та знижуються втрати кормів. Окрім цього, тут є можливість використовувати гідропривід трактора або самохідного навантажувача для керування. Що стосується вивантаження блоку, то для цього фреза забезпечена спеціальним механічним ежектором.
Своє знаряддя для виймання силосу пропонує й відомий виробник телескопічних навантажувачів фірма JCB. Ця фреза ефективно розрихлює та забирає утрамбований силос із силосних ям. Рівна поверхня силосу зберігається, за рахунок чого зменшується його псування. Відкрита конструкція рами забезпечує прекрасну оглядовість поверхні силосної ями, а вбудований мотор дозволяє виконати виймання силосу з максимальною близькістю до стінок траншеї.
Фрезами для силосу обладнують також безпосередньо і кормозмішувачі, як-от обладнання німецької фірми HIMEL. Для швидкого і чистого завантаження із силосної траншеї фреза HIMEL оснащена потужним мотором, ширина її захвату становить від 1,60 до 1,80 м. Привід із високим крутним моментом, серійна автоматика опускання і гідравлічний циліндр подвійної дії гарантують високу продуктивність обладнання.
Кормозмішувач Strautmann Verti-Mix 1450 SF також обладнаний фрезою шириною 2 м зі 110 ножами. Спочатку важелем ручного управління подачі газу встановлюється потрібне число обертів двигуна. Швидкість руху регулюється ножною педаллю, а функції гідравліки фрези - джойстиком. Комп'ютер зважуючого пристрою видає дані про вагу корму, яким заповнюється бункер. Виїмка силосу можлива зі скирт висотою до 5 м.
У кормозмішувачів SABRE серії WT фрези розташовані позаду машини. Конструктори таким чином досягли зменшення габаритів знаряддя, а це не така вже дрібниця, якщо йдеться про роботу у вузьких місцях. При цьому підрамник гарантує дуже точне зважування. Крім того, ця модель дає можливість прибирати силос дуже акуратно й утримувати в чистоті силосну яму.
Російські сільгоспмашинобудівники також розробили обладнання для завантаження сінажу та силосу з траншеї, яке працює разом із фрезою. Ця машина має назву ИСРК-12 Ф ХОЗЯИН. Висота підйому фрези сягає до 4,5 м. Завантаження силосу фрезерним навантажувачем і змішування компонентів корму в змішувальному бункері кормороздавача відбувається одночасно.
