Кожний зелений газон має свої особливості. Один може бути пласким і рівним, як футбольне поле, інший - розташований десь на схилі пагорба, третій - схожий на горбкувату долину. Хтось розбиває посеред газону клумбу квітів або саджає декоративні кущі, або ж встановлює величезні брили-камені, а ще комусь ближче до душі садова скульптура. Але підстригати влітку час від часу треба будь-який клаптик землі, де росте трава.
Вибір моделі
Ви хочете швидко завершити свою міні-косовицю й приступити до важливіших справ? Чи вам подобається, як то кажуть, сам процес довгого, вдумливого догляду за газоном, англійського підстригання трави?
Від цього також залежить вибір інструменту. Наприклад, щоб штовхати перед собою несамохідну газонокосарку, доведеться докласти зусилля. Робота ж із машиною, яка їде сама, перетворюється на приємну прогулянку, оскільки швидкість руху такої косарки приблизно дорівнює швидкості пішохода.
Рельєф ділянки теж допоможе визначитися із конструкцією потрібної газонокосарки. Для більш-менш рівних поверхонь підходять колісні - хоч бензинові, хоч електричні. Якщо ж поверхня ґрунту нерівна, із крутими схилами, то зручніше буде використовувати пристрій, що носять на собі (тример), і тоді ви зможете косити під будь-якими кутами. Але при покупці такого інструменту варто пам'ятати про те, що він таки важкий і потребує добрих фізичних кондицій.
Загалом і у бензинових, і в електричних машин, у ручних і самохідних ті самі головні функції - висота, ширина й тип скошування.
Питання: чи можете ви регулярно підстригати свою траву, принаймні - раз на тиждень? Від цього залежить установлення висоти скошування. При регулярній косовиці досить однієї висоти. Якщо ж дотримувати суворого графіка догляду за газоном ви не хочете, то доведеться часто її міняти, оскільки трава буде виростати так, як їй заманеться. У цьому анархічному випадку косарку варто вибрати зі зручним регулюванням висоти скошування.
Висота скошування регулюється у багатьох моделей, що дозволяє застосовувати їх на газонах різних типів. Якщо ж ви купуєте косарку з фіксованою висотою, то спочатку визначте, яка саме «зачіска» потрібна вашому газону. Можливість регулювання особливо важлива для горбистих ділянок: у процесі роботи треба піднімати ножі, щоб не зачепити землю.
Регулювання висоти може бути ручним, важільним або центральним. У першому випадку ви просто переставляєте болти на кожному колесі, піднімаючи або опускаючи сам агрегат. Це вимагає деяких зусиль, вправності й часу. Важільне регулювання робиться за допомогою спеціального руків’я, які встановлено окремо на кожному колесі. Найбільш просунуті моделі оснащені функцією центральної установки висоти. Якщо ваш газон вимагає часто міняти висоту скошування, є сенс придбати саме таку косарку, нехай навіть вона й дорожча за інші.
Ширина скошування залежить від розміру ножа. Чим ширший захват, тим вища продуктивність вашої праці. Це значить, що для стрижки ділянки вам потрібно буде зробити менше проходів.
При виборі газонокосарки визначитеся із шириною ріжучої деки, виходячи з розмірів вашого газону. Якщо площа газону менш як 200 кв. м, то вам достатньо мінімальної для газонокосарок ширини - 32 см. Неважко порахувати, що обробляючи ділянку газону 30х30 м, ви пройдете своїми ногами від двох до трьох кілометрів, і довжина цього шляху буде залежати саме від ширини скошування.
Куди дівати скошену масу?
Щодо типів скошування. Є три способи, як позбуватися зрізаної трави. Найбільш популярний - збирання зелені у травозбірник. Це така ємність із пластику або спеціальної тканини, куди під час роботи газонокосарки надходить скошена маса. Твердий травозбірник набагато зручніший. З нього простіше висипати траву, його легше мити. Однак травозбірник досить швидко переповняється, тому важливо звернути увагу на його обсяг - чим потужніший двигун, тим місткішою має бути ємність і тим рідше доведеться її випорожнювати. Зазвичай у бензинових агрегатів обсяг цього резервуару більший. Крім іншого, травозбірник утримує пилок рослин, що дуже важливо для людей, які страждають на алергію.
Наступний спосіб - викидання трави (заднє або бічне) просто на газон. Недолік очевидний: після стрижки скошену зелень потрібно підбирати граблями.
Найбільш вигідний тип скошування - мульчування, тобто подрібнення трави з метою удобрення нею ґрунту. Якийсь час зелена маса примусово втримується у корпусі газонокосарки під ножами, де вона подрібнюється, після чого й витрушується на газон.
Чим більший діаметр її коліс, тим легше косарка рухатиметься земною поверхнею. Це особливо важливо, коли трава висока, а земля нерівна. Газонокосаркою з переднім приводом і великими задніми колесами легко маневрувати. Широкі колеса не ушкоджують ґрунт.
Якщо ваш газон квадратний або прямокутний, вибирайте найбільшу газонокосарку. Це заощадить час. Але якщо на ділянці є клумби, манівці, вузькі трав'яні доріжки й важкодоступні глухі кути, легкість керування стає важливішою за швидкість роботи.
Газонокосарки пускає у дію електричний або бензиновий двигун, або ж мускульна сила людини. У цьому й полягає істотна різниця, це й визначає їхні переваги й недоліки. Якщо ділянка велика, то підійде бензинова косарка, якщо маленька - досить і електричної. Справа тут у довжині струмопровідного шнура, можливості його розвертати й тягати за собою. Зрозуміло, що з електричною газонокосаркою не виїдеш далі довжини її шнура.
Якщо ви скошуєте тільки м’яку траву, то можна обмежитися слабосильним електричним тримером, який носять у руках. А якщо хочете створити належну «зачіску» чагарнику, то беріть потужнішу, можна навіть бензокосу. Якщо ж площа газону значна, то тут вже варто подумати про райдер - самохідну газонокосарка, на якій оператор сам їде по газоні.
Бензокосарка
Бензинова косарка чудова для ділянок площею більше трьох соток. Її перевага - вільне маневрування, що особливо важливо, якщо на газоні є якісь посадки - чагарники, дерева, квіткові клумби, альпійські гірки. Бензинові агрегати вимагають особливого підходу, вони важать більше електричних та й працюють із гуркотом.
Якщо ви рідко приділяєте увагу своїй ділянці й вряди-годи пропускаєте планову «стрижку», то вам потрібна косарка більш потужна: у подібних випадках ефективні машини з бензиновим мотором, а не електричні. Легко справляються із запущеним газоном також газонокосарки на повітряній подушці.
Це особливий різновид апаратів - вони начебто летять над землею. Повітряна подушка, створювана вентилятором, піднімає газонокосарку. Така косарка маневрена, вона легко може упоратися із важкодоступними кутами й вологою травою, стриже горбистий газон, тверду й перерослу траву. Однак «літаючу» косарку важко вести по прямій. При роботі пил і зрізана трава розлітаються навсібіч.
Бензинові пристрої скошують від 43 до 57 см за один прохід, їхня потужність коливається від 3 до 8 кВт. І потужність, і маса найлегшої бензинової газонокосарки більша, ніж у найдужчої електричної. Не споживаючи електрики, працюючи на будь-якій відстані від будинку, вони все-таки мають потребу в дозаправленні пальним через кожні 45–60 хвилин.
Електричні газонокосарки майже безшумні, але вони мають набагато меншу потужність, ніж бензинові. Однак ті потрібно заправляти паливом, а тут встромив у розетку - ото й усе. Щоправда, знову доводиться згадувати про шнур. Справа не тільки в його довжині: за шнуром потрібно постійно стежити, адже ріжуча голівка може ненароком перерубати провід. Потужність електрокосарок коливається у межах від 0,8 до 1,7 кВт, ширина скошування - від 32 до 48 см.
Особливу увагу для електричних газонокосарок слід приділити заточенню ножів. У найпростіших моделей дволопатний ніж закріплюється на валу двигуна. Потрібне його ретельне балансування. Якщо одна з лопатей буде сточена менше, то інша почне переважувати на свій бік, що може призвести до вібрації й швидко вивести двигун із ладу.
Щоб випадково не ушкодити кабелем рослини, можна обмотати ним дерев'яний кілочок, тоді він буде зафіксований. Має сенс також прокласти електричний подовжувач, підвісивши його над ділянкою на опори. Добрий метод, щоправда, він вимагає додаткових витрат і проведення електромережі: змонтувати розетки на віддалених місцях.
Досить зручний, але рідкісніший варіант косарок - акумуляторні апарати. Вони такі ж легкі й безшумні, як електричні, їм так само, як бензиновим, не потрібний кабель. Акумуляторні агрегати дорожчі кабельних. Вони мають обмежену потужність у порівнянні з бензиновими й більш важкі. Як і бензинові, їх треба час від часу «заправляти», тобто підзаряджувати акумулятори. Отут і починаються проблеми. Ємності батареї вистачає для обробки приблизно однієї сотки, після чого потрібна підзарядка, і процес цей триває аж 15–20 годин. Тобто за допомогою акумулятора можна обробити одразу не таку значну площу.
Тримери й бензокоси
Якщо продавець вам говоритиме, що цей агрегат - бензотример, а той - мотокоса, не поспішайте йняти віри. Скільки менеджерів, стільки й думок із приводу класифікації. Розподіл на кущорізи, мотокоси й бензинові тримери суто умовний і залежить від потужності двигуна й різновиду ріжучої насадки.
Тримери й бензинові коси - найкомпактніші газонокосарки. Їх ви під час роботи носите в руках або ж на плечовому ремені. Ріжучим елементом може бути волосінь або ніж. Якщо трава надто густа або передбачається скошувати невеликі кущі, краще вибирати косарки з ножем.
Основні недоліки тримерів - нерівна «стрижка» й потреба увесь час тримати прилад у висячому положенні. Могутніші, а отже, і важчі моделі забезпечуються спеціальним ременем, аби довше втримувати апарат.
За невеликих розмірів ділянки підійде електричний тример потужністю до 500 Вт. Як ріжуча система в ньому використовується звичайна нейлонова волосінь, що буквально в порошок стирає траву. Особливої небезпеки не представляють для такого тримера навіть камені. Звісно, при зустрічі з перешкодами нейлон може порватися, але це не страшно - при обриві з котушки автоматично подається чергова порція волосіні. Є у продажу й потужніші тримери - понад 500 Вт. Бувають вони як електричні, так і бензинові. На деяких моделях електротримерів двигун розташований у верхній частині, тому ними можна косити навіть мокру траву. Як ріжуча система в тримері, окрім волосіні, можуть бути використані ножі або диски, котрі легко справляються з очеретом, чагарником і молодими деревами.
Купуючи бензинову косу, варто звернути увагу на ємність паливного бака - це істотно впливає на її вагу й час роботи від одного заправлення до іншого. Працюючи з цим пристроєм, ви робите такі ж рухи, якби косили траву звичайною ручною косою. Бензокоси можуть бути досить важкими. Велика їхня перевага в тому, що вони мають можливість установки металевого ножа замість скошувальної голівки з волосінню, як в електричних тримерів. Такий ніж дуже зручний для скошування товстої трави або невеликого чагарнику. Вартість бензокоси у порівнянні з тримером більша.
