Батьківщиною жминди вважається Африка і територія Середземномор’я, повідомляє SEEDS.

Поступово зелень поширилася по всьому світу, завдяки своїй невибагливості, і тепер жминду можна частенько зустріти на дачах та городах українців. Однак не виключено, що в Україні цій незвичайній, однак невибагливій рослині знайдеться застосування і в промислових масштабах.

Вже зараз у багатьох українських магазинах для садівників з’явилися насіння цієї рослини. Існує близько 20 сортів шпинат-малини, відмінності між ними полягають у величині самого рослини, формі. Звідси і різниця сама ціна.

Читайте також: Розплідник "Брусвяна" відновлює сорти обліпихи

Особливу цінність має листя жминди. його можна їсти в чистому вигляді, додавати в салати, гарячі страви, соки.

Плодоносить рослина невеликими ягідками, які одним нагадують суницю, іншим – малину. Звідси і різні назви у рослини. От тільки на смак, на жаль, ягоди ані малину, ані суницю зовсім не нагадують. Вони практично позбавлені смаку і лише трішечки нагадують шовковицю.

Однак і вони знаходять своє застосування в кулінарії. З них варять варення і компоти, ягоди сушать, кладуть їх до салатів, прикрашають ними другі і солодкі страви. Під час варіння варення додають до ягід за смаком листочки меліси, м’яти, корицю, лимон.

Читайте також: У Херсонській області відроджують виробництво кавунового меду

А ще із жминди готують квас. На рослині живуть дріжджові грибки, тому перед закваскою листя та ягоди не потрібно мити. Напій виходить гарного червоного кольору, шипучий, приємний на смак і корисний.

Жминда - рослина однорічна, але якщо в землі залишиться насіння, на наступний рік культура виросте знову без стороннього втручання. Висадку роблять навесні, відразу після сходу снігу.

Виростає на будь-яких ґрунтах, не вимагає особливого догляду.

Відвар наземної частини суничного шпинату – потужний імуностимулятор і антиоксидант. у Болгарії жминду визнали лікарською рослиною.