"План Маршалла" для України: як нам допоможуть з економікою після війни

"План Маршалла" для України: як нам допоможуть з економікою після війни

/ Агроновини / Середа, 09 березня 2022 18:34
Експерти розповіли, як Захід може допомогти відновити економіку та інфраструктуру нашої країни
 Військова агресія путінської Росії проти України перетворила РФ на країну-ізгоя – зараз ця держава з найбільшою кількістю економічних санкцій, які на неї наклали. При цьому США, Велика Британія та ЄС, відчуваючи свою провину за те, що вчасно не допомогли захиститися від Москви, готують масштабний план відновлення економіки на післявоєнний період.

"Сьогодні" поговорили з експертами і дізналися, яким може бути план щодо порятунку української економіки.

Від самого початку війни влада говорить про те, що Захід пообіцяв допомогти Україні відновити інфраструктуру та економіку одразу після війни. Але особливої конкретики з цього приводу не було. США пообіцяли пакет екстреної допомоги на 12 млрд доларів, але цих грошей вистачить хіба що на потреби.

І ось цього тижня британський прем'єр Борис Джонсон заявив, що Захід готує для України план відновлення економіки та інфраструктури, за аналогією з планом Маршалла, який допоміг Західній Європі стати на ноги після Другої світової війни. Цю інформацію підтвердив президент Володимир Зеленський.

"Буде новий план Маршалла для України. Захід сформує цей пакет підтримки. Світ говорить про Україну, допомагає і готується допомагати відбудовувати після війни", – заявив Володимир Зеленський.

Щоправда, жодної конкретики поки що немає. Та й план Маршалла середини ХХ століття сильно відрізнятиметься від того, що має бути зроблено зараз.

"У 40-х роках економічна допомога по відношенню до Західної Європи робилася не просто так, а з метою посилення впливу США на європейські держави та стимулювання американських виробників, адже саме їхні товари прямували для облаштування потужностей Європи. Втім, прямими "васалами" Вашингтона жителі ЄС не стали і допомога американців пішла їм на користь, а самі європейці сприймають її здебільшого позитивно та з подякою", – каже засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян.

Що потрібно Україні

Швидше за все, повоєнна допомога для України дещо відрізнятиметься від тієї, яка була надана для Європи.

"Я б не хотів, щоб навіть звучала назва план Маршалла для України. Краще назвати цей план інтеграції України до ЄС. І складатися він має з кількох основних блоків", – каже економіст Олексій Кущ.

По-перше, це гуманітарна складова, що реалізується вже зараз. Європа приймає наших біженців, постачає в Україну гуманітарні вантажі.

"Другий важливий компонент – це інфраструктурний блок. Тобто Україна має отримати кошти на відновлення зруйнованої інфраструктури. Складно оцінити, які це будуть суми, тому що військові дії не закінчені, але не виключаю, що йтиметься про десятки мільярдів доларів", – продовжує Олексій Кущ.

Також країни-донори повинні будуть виділити Україні гарантії інвестицій на десятки мільярдів доларів. Справа в тому, що в зруйновану країну інвестори заходитимуть неохоче, тому їм потрібно надати гарантії повернення інвестицій від надійних економік.

"Дуже важливий технологічний блок. Європі потрібно перевести частину виробництва в Україну. Це можуть бути, наприклад, підприємства, які зараз покидають Росію. Україна має стати для Заходу аналогом виробничого майданчика, як Туреччини для ЄС чи Мексики для США", – каже Олексій Кущ.

При цьому, за словами експерта, США, Британія та ЄС мають відкрити для українських товарів свої ринки збуту – прибрати всі квоти та загороджувальні мита.

Щоправда, цей процес не швидкий і може розтягнутися на довгі роки.

"З огляду на тяжке становище промисловості країни та орієнтацію на експорт сільгосппродукції, відновлення може виявитися вкрай тривалим, тому що по суті воно матиме на увазі створення цілих галузей економіки з нуля. Для цього можуть знадобитися десятиліття", – каже Сергій Сароян.

Також експерти кажуть, що Україна зараз може спробувати списати більшу частину боргів.

"Потрібно вимагати списання боргів як перед приватними кредиторами, так і перед міжнародними організаціями та країнами кредиторами", – резюмує Олексій Кущ.

Щоправда, деякі експерти виступають за те, щоб Україна сама розплачувалась за своїми боргами. Тим більше, що зараз частина з них продається з дисконтом і є можливість викупити їх задешево.

 28 липня 2026
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має сировини для пороху.
На початку повномасштабного вторгнення науковиця встигла вивезти з Херсона невелику кількість насіння бавовнику — і цим фактично врятувала селекційну роботу, яку вели десятиліттями. Тепер створений нею сорт випробовують на полі в Бессарабії разом із найкращими закордонними зразками. Ставка тут вища за врожайність: без власної бавовни країна не має ...
28 липня 2026
 28 липня 2026
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
Науковці назвали цифру, за якою кожен господар може перевірити себе просто зараз, не чекаючи кінця сезону. Якщо комбайн дає менше п'яти тонн з гектара, а зерно продається дешевше за дев'ять тисяч за тонну, виробництво йде в мінус. Дизель, який дорожчає саме в розпал жнив, у цій арифметиці стає тим важком, що схиляє шальки.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
Кожна тонна сиру, завезена з-за кордону, — це молоко, яке не купили в українського фермера. За півроку набралося чверть мільйона тонн — обсяг, порівнянний із річним надоєм великого регіону. Галузева асоціація попереджає: без змін країна ризикує втратити не лише виробництво з доданою вартістю, а й самі сучасні ферми.
28 липня 2026
 28 липня 2026
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
Поки галузь звітує про перше за шість років зростання переробки, всередині цифр ховається зовсім інша подія. За один рік країна втратила майже половину площ під виноградом, який їдять свіжим, — тоді як винний майже не постраждав. Це не випадковість погоди, а свідомий вибір виробників.
28 липня 2026
 27 липня 2026
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не прийшов жоден учасник.
Держава вкотре виставляє на торги підприємство, яке колись забезпечувало українські поля азотними добривами власного виробництва. Дата вже призначена, ціна відома, а від майбутнього власника вимагатимуть не лише грошей за актив, а й піврічної суми інвестицій у модернізацію. Попередня спроба продати завод торік завершилася нічим — на аукціон не ...
27 липня 2026
 27 липня 2026
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
П'ять сільгосппідприємств одного холдингу подали до суду заяви в один і той самий день — і суд відкрив провадження щодо кожного теж одночасно. Ідеться не про банкрутство, а про спробу його уникнути за допомогою механізму, який з'явився в Україні лише торік. Заявлені до реструктуризації борги наближаються до трьох з половиною мільярдів гривень.
27 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.