Про це повідомив директор ТОВ «Українська креветка» Олексій Слепньов, передає АgroTimes.
Основними витратними статтями є:
• обладнання ‒ близько 50% початкового бюджету,
• корми ‒ до 25%,
• електроенергія ‒ близько 15%,
• мальок і біозасоби ‒ близько 5-10%,
• оплата праці й лабораторні послуги ‒ 5-10%.
«Наразі креветковий бізнес в Україні переходить від експериментальної стадії до індустріального становлення. Він поєднує екологічність, технологічну інноваційність і соціальну значущість, відкриваючи нові горизонти і для фермерів, і для споживачів», – наголошує Олексій Слепньов.
Однак, попри позитивну динаміку, креветківництво стикається з низкою суттєвих проблем, вважає фахівець. Найбільшим викликом залишаються високі початкові інвестиції. Побудова повноцінної системи установки замкнутого водопостачання (УЗВ) потребує значних фінансових ресурсів, а також технічного проєктування й забезпечення надійними компонентами.
Читайте також: Ветеран з Вінниччини вирощує на аквафермі креветки і австралійських раків
«Другою суттєвою проблемою є дефіцит кваліфікованих кадрів. В Україні практично не існує спеціалізованих освітніх програм із аквакультури, особливо в частині креветкового бізнесу. Переважна більшість фермерів опановують цю справу шляхом самоосвіти, приватних тренінгів або стажування за кордоном. Це обмежує швидкість масштабування проєктів і створює ризики технічних помилок», ‒ зазначає Олексій Слепньов.
Ще одним бар’єром є сертифікаційні вимоги. За словами експерта, для виходу на міжнародні ринки українським виробникам потрібно пройти сертифікацію відповідно до вимог систем HACCP, ISO, а також дотримуватись вимог безпеки, що регулюються міжнародними торговельними організаціями.
