Прогноз щодо ЄС справдився за два дні
Найпоказовіший сюжет тижня стосується 220 млн євро, які Україна просила в Єврокомісії на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для фермерів. Оцінки подій наводимо за матеріалами економічних дайджестів Олега Нів'євського, які він публікує у своєму Telegram-каналі.
Ще 18 серпня економіст пояснював, чому надія на ці кошти виглядає сумнівною. Аргумент про глобальну продовольчу безпеку, який спрацював у 2022 році, цього разу має спрацювати гірше з трьох причин: тоді блокада припала на другу половину сезону з мінімальними світовими залишками; зараз усі вже мають досвід 2022-го й переконалися, що катастрофи не сталося, а глобальний ринок виявився гнучким; нарешті, зараз лише початок сезону, запаси поповнюються новим врожаєм.
20 серпня Єврокомісія відповіла Мінагрополітики, що підтримка надаватиметься з використанням наявних механізмів. Тобто нового цільового траншу не буде.
Читайте також: Кредити для аграріїв: ЄС не дасть додаткових 220 мільйонів
Коментуючи відмову, Нів'євський радить не драматизувати: «шанси на це і так були біля нуля». Натомість він пропонує інший шлях — переглянути всі наявні програми підтримки агросектору на предмет їхнього впливу на розвиток галузі. За його оцінкою, після такої ревізії 200 млн євро можна знайти всередині країни.
Ціни зростуть, але премію з'їсть логістика
Ринкова частина тижня склалася з двох подій. USDA підвищило прогноз урожаю української пшениці з 24 до 25,4 млн тонн, кукурудзи — з 30 до 31,8 млн тонн, але водночас знизило прогноз експорту: пшениці до 13,5 млн тонн, кукурудзи до 22 млн тонн.
Паралельно в Новоросійську зупинилися всі три основні зернові термінали сукупною потужністю близько 25 млн тонн на рік. За галузевими оцінками, торік на Азово-Чорноморський басейн припадало 46,3 млн тонн, або 88% морського експорту зерна Росії.
Висновок для українського виробника при цьому не оптимістичний. Тривала блокада чорноморської пшениці справді підвищить світові ціни й посилить їхню волатильність. Проте скористатися цим вдасться лише за умови відновлення власної морської логістики — інакше цінову премію поглинуть залізничні тарифи, фрахт, перевантаження та страхування.
Застава зерна подорожчала на 87 відсотків
Найконкретнішим фінансовим рішенням тижня стало підвищення НБУ коефіцієнта ліквідності зерна як банківської застави — з 0,4 до 0,75.
На практиці це означає таке: якщо зерно має ринкову вартість 10 млн грн, раніше банк міг зарахувати його як забезпечення лише на 4 млн грн, а тепер зможе врахувати на 7,5 млн. Визнана заставна вартість того самого обсягу зростає на 87,5%.
Проте кредит не збільшується автоматично. Банк і далі оцінюватиме платоспроможність позичальника, якість і умови зберігання зерна, документи на нього та ризик падіння ціни.
Те саме стосується портфельних гарантій на 20,8 млрд грн, які держава надала 19 банкам. За оцінкою економіста, найбільшу користь від усього пакета — гарантій, програми «5-7-9» та підвищення коефіцієнта ліквідності — отримають підприємства, які вже є клієнтами цих банків. Для решти, а це приблизно половина сільгосппідприємств, зміни не означатимуть нічого.
Заставна вартість зерна зросла на 87,5 відсотка. Фото: з відкритих джерел.
Що чекати: борг за «5-7-9» наближається до 10 мільярдів
Найближчий ризик стосується самої програми пільгового кредитування. За даними НБУ, які наводить економіст, борг держави перед банками за компенсацією ставок може до кінця 2026 року наблизитися до 10 млрд грн.
Звідси його теза: програму потрібно не лише переорієнтовувати з обігових коштів на інвестиційні цілі, а й значно краще таргетувати. Підтримку мають отримувати підприємства та проєкти, для яких існує доведений ринковий бар'єр, а не кожен позичальник із формально інвестиційною метою.
Другий ризик закладений у Програмі діяльності Кабміну. Документ стверджує, що Україна має перейти від «сировинної моделі», і саме це формулювання економіст вважає неточним і небезпечним: структура українського експорту справді недостатньо технологічна, але вона не зводиться до продажу необробленої сировини.
Небезпека в тому, що ця теза вже стає політичним обґрунтуванням для експортних мит, локалізації, вибіркових субсидій і ручного визначення державою «правильних» галузей.
Альтернативна логістика перестала бути тимчасовою
Головний висновок тижня щодо маршрутів прозвучав на дискусії Українського клубу аграрного бізнесу: альтернативна логістика — це не тимчасовий захід, а довгострокова стратегія. Україні потрібна постійна диверсифікована система, інтегрована з європейськими портами й залізницями.
Конкретний резерв уже названий: транзитний потенціал Польщі можна збільшити вдвічі — до 600 тис. тонн на місяць. Для цього потрібні більша кількість потягів, цілодобова робота інспекторів, включно з ветеринарними, та усунення дублювання митних процедур.
Є й прихований ресурс: відновлені євроколії з великим транзитним потенціалом, зокрема Перемишль — Хирів, для запуску яких бракує лише політичного рішення про відкриття пунктів пропуску.
Скепсис економіста стосується не самої ідеї, а спроможності її реалізувати: така стратегія вимагає довгострокового бачення й гри в довгу, чого державній політиці часто бракує.
Транзитний потенціал Польщі можна подвоїти
