Сільгоспвиробники можуть отримати компенсацію до 50% вартості витрат на будівництво та реконструкцію меліоративних систем — але не більше 30 022 грн на гектар. Для господарств, які працюють на територіях бойових дій або на деокупованих землях, максимальний розмір становить 48 036 грн на гектар. Такі норми встановлює постанова Кабінету Міністрів №780, чинна з 20 червня цього року.
Загальний обсяг програми на 2026 рік — 196,975 млн грн. Заявки на отримання бюджетних коштів подаються через Державний аграрний реєстр.
Вісімдесят організацій водокористувачів у чотирнадцяти областях
Компенсації є лише частиною ширшої перебудови галузі. Модель, яку впроваджують, передбачає, що меліоративною інфраструктурою безпосередньо управляють організації водокористувачів — вони ж відповідають за її розвиток.
Наразі в Україні створено 80 таких організацій у 14 областях, причому 20 із них уже отримали меліоративне майно у власність, повідомляє «ПроАгро Груп». Реформа перейшла від законодавчих змін до практичного етапу — модернізації насосних станцій, каналів і систем поливу.
«Ми вже четвертий рік послідовно впроваджуємо реформу гідротехнічної меліорації – від зміни правил до реальних змін у полях. Наше завдання – зробити зрошення сучасним, ефективним і ощадливим»,
— зазначила заступниця міністра економіки та довкілля Ірина Овчаренко.
За її словами, кожна вкладена гривня має давати вимірюваний результат: більше зрошення, менші втрати води, нижче енергоспоживання та вища стійкість виробництва.
Пілотні оператори запрацюють на Одещині та Житомирщині
Наступним кроком стане запуск операторів меліоративних систем. Перші з них створять на базі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства на Одещині та Житомирської філії державної установи «Українські гідромеліоративні системи».
Географія програми розширюється: із 2027 року її дію поширять і на Київщину, що дозволить тамтешнім господарствам залучати державні кошти під закладання крапельного зрошення.
Актуальність цієї роботи визначається тим, що відбулося з поливом за останні роки. Південь країни втратив основне джерело зрошення після руйнування Каховського водосховища, і наслідки видно в цифрах врожайності: на окупованих територіях, де кукурудза йшла переважно під поливом, показник цього року становить близько 0,33 тонни з гектара — приблизно вдесятеро менше за пшеницю на тих самих землях.
Для порівняння масштабу підтримки: загальна фінансова допомога сільгоспвиробникам цього року становить 9,5 млрд грн, і зрошення входить до неї поряд із дотацією на гектар для прифронтових територій та страхуванням агропродукції.
